Пл. 32,9 тис. км2 (5,3 % тер. України). Нас. 1412,6 тис. чол. (1990; 2,8> % всього населення республіки). Центр — м. Черні-гів. В області — 22 райони, 15 міст, у т. ч. З обл. підпоряд-кування, 31 с-ще міськ. типу та 1519 сільс. населених пунктів. Сприятливе екон.-географічне положення Ч. о. значною мірою визначається розташуванням її поблизу найбільшого пром. центру Пд.-Зх. екон. району — Києва. Тер. області перетина-ють залізнич. магістралі та нафтопроводи республікансько-го значення. Ч. о. лежить у ме-жах природних зон мішаних лісів та лісостепової. її ґрунто-вий покрив і агрокліматич. умо-ви сприятливі для розвитку с. г. за умов проведення меліора-цій.

Населення і трудові ресурси. Нац. склад населення області однорідний: українці станов-лять 91,5 %, росіяни — 6,8 %, білоруси — 0,8 %, ін. націо-нальності — 0,9 %. Пересічна густота населення 44,7 чол. на 1 км2, що значно нижче від середньоресп. Найгустіше засе-лені центр, та пд. райони. Заг. кількість населення зменшуєть-ся (за період 1959—90 — май-

же на 10 %). У зв'язку з мігра-цією сільс. жителів до міст зро-стає кількість міськ. населення: за 1959—90 удвічі, його частка у заг. кількості нас. була 54,1 % (на 1.1 1990 — 763,6 тис. чол.). За характером поєднання на-родногосподарських функцій виділяють 5 типів міськ. посе-лень: багатофункціональне міс-

то — центр обл. системи розсе-лення з розвинутою пром-стю (Чернігів); середні міста — ба-гатогалузеві пром. центри з роз-винутими невиробничими та міжрайонними функціями (Ні-жин, Прилуки); малі пром. центри з розвитком окремих га-лузей пром-сті (Корюківка, Нов-город'-Сіверський, Семенівка, Городня, Ічня, Мена, Носівка, Бобровиця, Остер, Борзна, Вар-ва, с-ща міськ. типу Замглай, Ладан); міськ. поселення пром.-транспортного типу (Бахмач, Щорс); міськ. поселення місц. значення (с-ща міськ. типу Михайло-Коцюбинське, Радуль, Седнів, Дружба, Десна). Для об-ласті характерна повна зайня-тість трудових ресурсів, пере-важно у сфері матеріального виробництва: у пром-сті і будів-ництві — 31,3 %, сільс. і лісо-вому г-ві — 34,2 %, транспорті і зв'язку — 5,6 %, невиробни-чій сфері — 23,6 %, ін. галу-зях — 5,3 %.

С. І. Іщук, Д. М. Стеченко. Природні умови і ресурси. У геоструктурному відношенні пн. частина Ч. о. пов'язана із схилом Воронезького масиву, пд. і центральна — з рифтовою зоною і пн. бортом Дніпровсько-донецької западини, крайня пд.-зх. частина — з її пд. бор-том. Кристалічний фундамент на схилі Воронезького масиву залягає на глиб. 300—600 м, на бортах западини він занурю-ється у бік рифту. В рифтовій зоні, занурюючись у бік її осьо-вої частини та на Пд. Сх., він утворює також поперечні струк-тури з глибиною залягання по-верхні від 1,5 км у Брагинсько-

Лоевській сідловині до 6 км у Ніжинській депресії. Осадоч-ний чохол на схилі масиву скла-дений мезозойськими і кайно-зойськими породами моноклі-нального залягання. У Дні-провсько-Донецькій западині він представлений вулканоген-но-осадочними відкладами верх-нього девону (рифт і пд.-зх. час-

тина пд. борту), кам.-вуг. аргі-літами і пісковиками, перм-ськими пісками і кам. сіллю, тріасовими та юрськими глина-ми і пісками, крейдовими піс-ками, крейдою, мергелями, па-леогеновими пісками та мерге-лями і обмеженими за площею поширення неогеновими піска-ми. Антропогеновий чохол скла-дається з водно-льодовикових та алювіальних піщаних від-кладів, перекритих на Пд. об-ласті лесами і лесоподібними покривними суглинками. Поверхня області — переважно низовинна плоска, подекуди пологохвиляста (на Пн. Сх.— підвищена горбисто-хвиляста) рівнина, злегка похилена у пд.-зх. напрямі. Лежить у межах Придніпровської низовини, край-ня пд.-сх. частина — у межах Полтавської рівнини. Абс. вис. 100—220 м (максимальна від-мітка 222 м поблизу с Березо-вої Гаті). Переважають ерозій-но-акумулятивні форми рельє-фу (річкові долини, яри, балки)

у поєднанні з акумулятивними (льодовикові і водно-льодови-кові вали, зандрові рівнини), на піщаних терасах — еолові фор-ми рельєфу (пасма, горби, дюни). Найбільш розчленована пн.-сх. частина області, де по-ширені карстові форми рельєфу (лійки, карстові провалля), на Пд. і Пд. Сх.— значна яруж-ність. У багатьох місцях поверх-ня заболочена (особливо запла-ви Дніпра, Десни та її приток), вкрита торфовищами. На Чернігівщині є різноманіт-ні корисні копалини. Важливе госп. значення мають паливні (нафта, природний газ) Леля-ківське нафтове родовище, Гні-динцівське нафтогазоконден-сатне родовище та інші у При-луцькому, Бахмацькому, Тала-лаївському р-нах, що входять до Дніпровсько-Донецької нафто-газоносної області. Найбільш значні поклади торфу в Ріпкин-ському (зокрема, Замглайське, Ірванцівське родовища) та Чер-нігівському (Смолинське) р-нах. Пром. значення мають вапняки, гіпс, піски (скляні та будівель-ні), різні глини (цегельні, чере-пичні, фарфоро-фаянсові), мер гелі. Є джерела мін. вод (Чер-нігівський, Щорський р-ни).

Чернігів.

У міському парку. П'ятницька церква. 12—13 ст. Залізничний вокзал. Центр міста.

Клімат помірно континенталь-ний з достатньою кількістю опа-дів, теплим літом і порівняно м'якою зимою. В цілому для кліматич. умов Чернігівщини характерна значна річна амплі-туда т-ри повітря, більш трива-лий, порівняно з ін. областями рівнинної частини тер. України, період з сніговим покривом та менша тривалість безморозного періоду. Пересічна т-ра січня —6, —8°, липня +18, +19,5°. Період з т-рою понад +10° ста-новить 155 днів. Сума актив-них т-р від 2700° на Пн. до 3350° на Пд. Опадів від 550 мм на рік у пд. та центр, частинах області до 580 мм на рік на Пн. Сх. (70 % їх припадає на теп-лий період року — з квітня до жовтня). Висота снігового по-криву на поч. зими 3—5 см, з лютого