На тер. області — 196 річок завдовжки понад 10 км кожна. Гол. ріки — Дніпро (на зх. межі області) та його ліва прит. Дес-на. Праві притоки Десни — Убідь, Мена, Снов, Білоус; ліві — Сейм, Доч, Остер. На Пн. Зх. тече р. Сож (прит. Дніпра), на Пд.— Удай (прит. Сули).

Пересічна густота річкової ме-режі становить 0,16—0,32 км/км2. Для річок характерні незначний похил русел, повіль-на течія. Живляться переважно дощовими, сніговими та ґрун-товими водами. Мінералізація води гідрокарбонатно-кальці-єва. Багато заплавних озер, у долині Снову — карстові про-вальні озера. Споруджено 15 во-досховищ, у т. ч. частина Київ-ського водосховища; 675 став-ків (заг. пл. водного дзерка-ла бл. 10 тис. га). Для охорони внутр. вод створені водоохорон-ні зони, проводиться укріплен-ня берегів річок, насадження водоохоронних лісів. Довжина зарегульованих ділянок річко-вих русел становить понад 1,4 тис. км. Річки і водойми Чернігівщини використовують для водопостачання, зрошуван-ня, рибництва, рекреації, судно-плавства (Дніпро, Десна до Нов-города-Сіверського, пониззя Со-жу і Сейму). Гідропости на річках: Десні (Новгород-Сівер-ський, Розльоти, Макошине, Чернігів, Морівськ), Снові (Но-сівка), Ревні (Залізний Міст), Удаї (Прилуки). На Пн. області переважають дерново-підзолисті грунти, на Пд.— чорноземи глибокі вилу-гувані та опідзолені. Поширені також ясно-сірі лісові, темно-сірі опідзолені, в заплавах рі-чок — лучні та болотні грунти. Понад 50 % тер. області зайня-то с.-г. угіддями, 11 % — забо-лочено.

Ч. о. лежить у С хідно-Європей-ській широколистянолісовій гео-ботанічній провінції. Пл. лісів становить 644,3 тис. га (20,2 % тер. області). Осн. лісові масиви розташовані на Пн., на право-бережжі Десни (переважають хвойні бори і дубово-соснові субори). В лісостеповій зоні осн. лісоутворюючою породою є дуб,

трапляються грабово-дубові ліси. В заплавах річок — вільха чор-на, верба, тополя, а також бо-лотна і лучна рослинність. На річкових терасах — луки. Пл. полезахисних лісосмуг — 9,8 тис. га. З реліктових рослин — страусове перо звичайне. Тваринний світ області налічує бл. 400 видів, у т. ч. ссавців 48, птахів — 286, плазунів — 7, земноводних — 11, риб — бл. 50. Водяться лось, козуля, сви-ня дика, заєць, лисиця, куниця лісова, вовк; на берегах річок — бобер, видра; на водоймах — качки, гуси; у лісах — тетерук, перепел, куріпка сіра. До Чер-воної книги України занесені 8 видів ссавців, зокрема вихухіль звичайний, тхір степовий, соня садова, 15 видів птахів, у т. ч. лелека чорний, орлан-білохвіст, дрофа, беркут. З 30-х рр. в об-ласті акліматизовано ондатру, енотовидного собаку, плямисто-го оленя.

Пн.-зх. і зх. частини області розташовані у Чернігівському Поліссі, пн.-східна — у Новго-род-Сіверському Поліссі, пд.-східна — у Лівобережно-Дні-провській лісостеповій фізико-географічній провінції. На Пн. переважають мішано-лісові хвой-но-широколистяні недреновані перезволожені та заболочені і поліські алювіально-зандрові й терасові ландшафти. Лісостепо-ві природно-тер. комплекси — у пд. частині: на Пд. Зх.— лучно-степові низовинно-рів-нинні, на Пд. Сх.— підвищені в поєднанні з лучно-степовими низовинними.

Серед сучас. природних проце-сів, несприятливих для с.-г. ви-роби.,— площинний змив (51,1 тис. га), Пн. області зазнає впливу вітрової ерозії грунтів, на Пд. Сх. розвиваються карсто-ві процеси. Впроваджуються ґрунтозахисні заходи, зокрема контурно-меліоративний обро-

біток грунту. Внаслідок аварії на ЧАЕС 1986 тер. області за-знала забруднення радіоактив-ними елементами, особливо пн.-сх. її частина (зокрема Ріпкин-ський, Чернігівський, Козелець-кий, Семенівський, Корюківсь-кий р-ни), де проживає 111,5 тис. чол.

В області 528 територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (пл. 71,1 тис. га): 332 заказники, у т. ч. 4 респ. значення (гідрологічні — Доро-гинський заказник, Мох, Сосин-ський заказник, зоологічний — Каморетський заказник), 127 пам'яток природи (у т. ч. З респ. значення), Тростянецький ден-дропарк, Менський зоопарк, 22 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва (у т. ч. Сокиринський респ. значення), 45 заповідних урочищ.

Л. В. Міскіна.

Народногосподарський комп-лекс включав гол. функціо-нальні ланки: пром., агропром. комплекси, трансп. систему. Частка пром-сті у сукупному вироби, продукції області стано-вить 59 %, с. г.— 41 %. У рес-публіканському поділі праці Чернігівщина виділяється ви-роби, цукру, зерна, продуктів тваринництва, картоплі, вовня-них тканин, продукції машино-будування, кордових тканин, хім. волокон, буд. матеріалів. Промисловість. За обсягом вироби, у галузевій структурі пром-сті переважають легка, маш.-буд. і металооброб., харчо-ва. На них припадає 80 % всієї товарної продукції області. Основу паливно-енерг. бази ста-новлять місц. нафта, природний газ, торф та довізне донец. ву-гілля. Діють Чернігівська ТЕЦ, а також електростанції меншої потужності, які розміщені пере-важно у с.-г. районах. Група галузей машинобудування пред-ставлена вироби, машин для тваринництва і комунального г-ва, буд. машин, технологіч устаткування для вироби, хім волокон, харч, пром-сті. Най більші підприємства: виробни

Площа зелених насаджень у зелених зонах міст і селищ міського типу Чернігівської області (тис. га).

Чернігівська область. Краєвид у Новгород -Сіверському районі.

че об'єднання «Пожмашина» (смт Ладан), Чернігів, наук.-виробниче об'єднання «Хім-текстильмаш», з-ди: «Будмаш», «Прилуктваринмаш» (Прилу-ки), «Ніжинсільмаш», мех. (Ні-жин), хім. машинобудування (Бахмач), чернігівські заводи автомоб. запасних частин, ін-струментальний та виробниче об'єднання «Чернігівський ра-діоприладний завод». Серед га-лузей важкої індустрії друге місце посідає хім. пром-сть: Черніг. виробниче об'єднання ¦ Хімволокно», Прилуцький з-д пластмас, ніжинські з-ди побут, хімії