В полтавській гімназії навчалися відомий математик В.М. Остроградський, М.П. Старицький, М.П. Драгоманов. Полтавську духовну семінарію закінчили В.П. Гоголь (бать-ко письменника), літератор М. Гнєдич (перекладач «Іліади» Гомера). В духовному училищі, а потім у духовній семінарії вчився С. Петлюра, який народився в Полтаві.

У 1903 р. в Полтаві відбулось урочисте відкриття пам'ятника І. Котляревському, на якому були присутні М. Коцюбинський, Леся Українка, Олена Пчілка, Г. Хотке-вич, В. Стефаник, М. Старицький, М. Лисенко, М.Садовсь-кий, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький та ін.

В Полтаві зберігся також пам'ятник коменданту міської фортеці О. Келіну (1909 p.).

З Полтавою пов'язане ім'я відомого хірурга М.В. Склі-фософського, який починаючи з 1871 р. щоліта відпочивав, а протягом 1900-1904 pp. постійно жив у своєму маєтку на околиці міста. Власником маєтку заснована школа для се-лянських дітей, де їх навчали грамоті, основам городництва і садівництва.

Для розвитку суконного виробництва російським уря-дом до Полтави були запрошені німецькі ремісники з Бо-гемії, Моравії, Ельзасу, Саксонії. В 1809 р. на північно-східній околиці міста осіли перші німецькі поселенці — 54 сім'ї (249 чол.). Німецька слобода протягом 1810-1867 pp. володіла правом на внутрішнє самоврядування.

На початку XX ст. в місті споруджено будинок гу-бернського земства, в якому нині міститься краєзнавчий музей, заснований з ініціативи В.В. Докучаева. Його експо-зиція починалася з зібрання вченого, що включало 4 тис. зразків грунту, 500 зразків гірничих порід, багатий гербарій.

В 1906 р. музейна колекція була значно поповнена за рахунок зібрання K.M. Скаржинської, що включала 20 тис. експонатів археологічного, історичного, етнографічного ха-рактеру, бібліотеку стародруків і т. ін. 4 --

Серед пам'ятних місць Полтави — музей-садиба та літе-ратурно-меморіальний музей Т.П. Котляревського, музеї Па-наса Мирного, В.Г. Короленка.

У місті діє художній музей, де зберігається понад 8 тис. творів мистецтва. Тут експонуються полотна І. Шишкіна, І. Левітана, В.Маковського, І. Рєпіна, В.Сурікова, Н. Яро-шенка, Т. Яблонської, Н. Самокиша та ін. У відділі західно-європейського мистецтва зібрана колекція живопису, графіки, скульптури німецьких, голандських, італійських, французьких майстрів.

Історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» включає музей історії цієї визначної події, польовий укріплений табір російської армії, редути, братську могилу російських воїнів, Сампсоніївську церкву (1856 p.), пам'ят-ник загиблим шведським солдатам від росіян (1909 p.), пам'ятник шведам від співвітчизників (1909 p.), пам'ятник Петру І (1915 p.).

В Полтаві народився і закінчив гімназію один із піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів Ю.В. Кондратюк (справжнє ім'я — Олександр Шаргей). Зберігся будинок по вул. Сретенській, 4, в якому він жив. В місті діє музей авіації і космонавтики. * - = ;.,-г-.ІТ.;;: п 'r-і^'

В Полтаві народилась також відома актриса німого кіно Віра Холодна (В. Левченко).

З Полтавщиною пов'язане ім'я М.В. Гоголя (1809-1852), який народився в с. Великі Сорочинці в будинку військового лікаря М.Я. Трахимовського. Перші згадки про Сорочинці відносяться до початку XVII ст. З поч. XIX ст. Сорочинці стають відомі завдяки своїм знаменитим ярмар-кам, що описані М. Гоголем. Тут збереглася Преображенсь-ка церква (1727-1732 pp.) - місце хрещення письменника. В селі в 1911 р. споруджено пам'ятник М. Гоголю. Тут діє та-кож його літеватувно-мемовіальний музей. * -v;.

Дитинство М. Гоголя пройшло на хуторі Яновщина, або Василівка (нині Гоголеве), що належав Т.С. Гоголь-Яновській (уродженій Тетяні Лизогуб) - бабусі письменни-ка. Тут у різний час бували Т. Шевченко, П. Куліш, В.Пля-ровський (який у 1902 р. видав книгу «На батьківщині Гоголя»). В селі створено державний музей-заповідник.

Селище Диканька вперше згадується у письмових дже-релах у 1658 р. Тривалий час вона була власністю Кочубеїв. Палац, побудований наприкінці XVIII ст. за проектом архі-тектора Д.Ж. Кваренгі, був знищений у 1917 р.

У 1709 р. в Диканьці напередодні Полтавської битви діяв штаб І. Мазепи, а в сусідньому селі Великі Будища -штаб шведського короля Карла XII.

У Диканці збереглись Миколаївська (1794 p.), Троїцька (1780 р.) церкви. З останньою, за місцевими переказами, пов'язана дія в повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом».

Збереглася також Тріумфальна арка, споруджена в 1820 р. за проектом Л. Руска на честь приїзду імператора Олексан-дра II в маєток міністра внутрішніх справ В.П. Кочубея. Са-диба Кочубея нині оголошена заповідником.

В селищі є чудовий парк, який називають Бузковим гаєм.

У селі Хомутець збереглася садиба Муравйових-Апос-толів, (кінець XVIII ст.). Існує припущення, що автором проекту був Б. Растреллі.

Село Чорнухи — батьківщина українського філософа і просвітителя Г.С. Сковороди, де діє музей-заповідник.

У селі Веселий Поділ (стара назва - Родзянки) наро-дився відомий український байкар Л. Глібов. .

ИГадяч — батьківщина М.П. Драгоманова та Олени Пчілки (О.П. Драгоманової-Косач). Са-диба Драгоманових оголошена державним за-Гадяч уперше згадується в документах пер-шої половини XVII ст. як добре укріплений за-мок-фортеця. Пізніше на місці замка споруджено гетьмансь-кий палац - колишня резиденція І. Брюховецького. ,: аг

З 1648 p. місто було центром Галицького полку. В 1658 р. І. Виговський брав участь у підписанні Гадяцького договору. В Гадячі діє краєзнавчий музей. У с. Гриньки народився М.В. Лисенко. ^ ч .-- Г »

ріг щ| Історія Миргорода як сторожового пункту Ц Ш веде свій відлік від XI ст. З містом пов'язані іме-|t ; Jlj на багатьох видатних діячів вітчизняної культу-ри. Тут народився відомий художник XVIII ст. В. Боровиковський. Миргород — батьківщина братів-письменників Рудченків — Івана Білика і -'**', .>,** v Панаса Мирного.

32 роки прожив у Миргороді грузинський поет Давид Гу-рамішвілі (1705-1792). В місті йому споруджено пам'ятник.

У селі Велика Обухівка народився і був похований по-ет і драматург В.Капніст. У