його садибі бували М. Гоголь, Г. Державін та ін.
Уродженцем села Фрунзівка (колишня слобода Мико-лаївка) є військовий лікар П.Ф. Чайка, дід — видатного композитора П.І. Чайковського, який у 1864 р. відвідав ці місця. До наших днів тут зберігся старовинний будинок з мезоніном, колонами і верандами.
Родом із села Котельва письменник, драматург і пере-кладач П.П.Гнєдич та письменниця Т.Г. Гнєдич — автор пе-рекладу «Дон-Жуана» Байрона. Тут пройшло дитинство М.І. Гнєдича — поета, і перекладача «Іліади» Гомера.
В селі Гавронці в сім'ї предводителя місцевого дворян-ства народилась художниця Марія Башкірцева (1860-1884).
У с. Пашенівка народився академік Петербурзької академії наук і кількох європейських академій математик М.В. Остроградський. ^ - ,** ..*-.-
Красенівка — батьківщина відомого борця Івана Піддубного.
Лохвиця є рідним містом композитора І. Дунаєвського.
Хутір Пелехівщина Глобинського району — батьківщи-на братів Майбород.
У с. Ковалівка діє музей-заповідник, відкритий на честь письменника і педагога A.C. Макаренка. :?
5 Музей А. Макаренка є і в Кременчуці, в будинку, де з 1901 р. жила його сім'я. Він на-вчався в місцевому училищі, закінчив педа-гогічні курси і протягом 1905-1911 pp. викла--*s'~sp^-*»' дав у кременчуцькому залізничному училищі. У 1917 р. А. Макаренко закінчив Полтавський учительський інститут, працював у різних школах на Пол-тавщині, а з 1920 р. — у виховних закладах для непо-внолітніх правопорушників.
У селі Березова Рудка збереглись садиба і парк (XVIII-XIX ст.). Тут у 1843 і 1846 pp. перебував Т. Шев-ченко, який написав портрети господарів маєтку — Плато-на і Ганни Закревських.
Поміщицька садиба (1805) і Троїцька церква (1799) збереглися в с. Вишняки.
На Полтавщині діє 15 державних музеїв. На державно-му обліку перебуває 3600 пам'яток історії і культури. 199 пам'яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання.
В 1888-1889 pp. на Полтавщині побував А.П. Чехов. :
На Полтавщині збереглися давні народні промисли — виготовлення лозяних виробів (Чорнухи), вишивання і ки-лимарство. Історія художньої вишивки на Полтавщині налічує кілька століть. Широко відомими є полтавські ме-режки і техніка вишивання «білим по білому». Одним із центрів вишивання є селище Решетилівка, де виготовля-ються орнаментальні килими.
В селищі Опішня, давньому центрі гончарного промис-лу, створено музей-заповідник українського гончарства. Тут є фабрика художньої кераміки.
Полтавщина має необхідні умови для розвитку «зелено-го туризму».