Кваси  — низькогірний курорт, 560 м над рівнем моря, в долині ріки Чорна Тиса, 15 км від районного центру .

Перша письмова згадка про село Кваси датується 1684 роком. Назва села походить від слова "квасна вода", так на Гуцульщині називають мінеральну воду. В селі і справді є мінеральні джерела, вода з яких належить до типу "Арзні" і "Єсентуки". Першу водолікарню "Буркут" (інша назва мінеральної води гуцульською говіркою) було збудовано у середині ХІХ ст.

В Квасах знаходиться санаторій "Гірська тиса", у якому на даний час функціонує тільки лікувальний корпус. Спальний корпус на ремонті, поселення пропонується у приватному секторі.

м.Рахів

Рахів —

районний центр Рахівського району, лежить у мальовничій улоговині вздовж ріки Тиса.

Перша письмова згадка про місто датується 1447 роком. Вже тоді воно мало власну печатку і герб, належало до володінь угорських королів. За однією з мерсій, назва походить від слова "рахувати", оскільки місто лежало на торгових шляхах і купці, зупиняючись тут, перераховували гроші.

В наш час Рахів — невелике місто з населенням близько 16 тис.осіб. Місто має досить розвинену туристичну інфраструктуру — готелі та приватний сектор, ресторани та кав'ярні, витяги, продовольчі магазини, кілька СТО та АЗС. Дещо гірше з транспортним сполученням, доїхати до Рахова можна зі Львова поїздом або з Івано-Франківська дизелем чи автобусом. Всі ці види транспорту ще далекі від комфорту, і разом з пасажирами часом подорожують вівці або домашня птиця.

Загалом, Рахів придатний як для зимового активного відпочинку, так і для літнього. Карпатським біосферним заповідником розроблено кілька цікавих .

Географічний центр Європи знаходиться в Українських Карпатах на Рахівщині, поблизу села Ділового, на знак чого тут в 1887 році споруджено стелу.

Вже одне це могло б вирізняти наш край з-поміж інших на європейському континенті. З глибини віків, знаходячись на перехресті чи не всіх європейських доріг, наша слов'янська земля перегукувалася історією, культурою, духовністю і долею із цілим світом і, водночас, ніколи не губилася в нім.

Ми й справді у центрі Європи: якихось години-півтори льоту з Києва (500 кілометрів) чи Праги (900 кілометрів); за 380 кілометрів від Будапешта і за 600 від Відня, 1640 — до Бонна, 1500 — до Москви, 1730 — до Женеви, 1850 — до Рима.

iршава

Офіційна сторінка

Інші сторінки про місто

Область

Закарпатська область

РВ АМУ

Закарпатське РВ АМУ

Засноване:

1341 рік

Поштовий iндекс

90180

Телефонний код

03144

Код міста

E-mail

Населення:

10,311 тис.

День мiста

13 жовтня

Адмiнiстративний рiвень

Мiсто Районного значення

Площа

743,8 га

Дата вступу в АМУ

2001

Іршава

Іршава – райцентр Закарпатської области, селище міського типу (з 1947 р.), місто (з 1980 р.). Розташована у передгір’ї, обабіч річки Іршавки (правої притоки Боржави), за 83 км від Ужгорода. Перша згадка 1341 р. як Максемгази (поселення Максима). Від цього Максима пішов рід Ілошваїв, що володів селом і околицями. Угорська енциклопедія Реваї пов’язує родовід цієї сім`ї з київськими князями, зазначає, що ще у ХІХ ст. Ілошваї звали себе «руськими князями». Нинішній топонім походить від річки Іршавка (перекручене Вільшанка).

1460 р. магнати Ілошваї одержали грамоту на володіння селом від угорського короля. На 1463 р. власник Іршави зібрав десятину з табунів свиней, які випасали на його землях між р. Іршавою і Шуго жителі Мукачевого, Берегового Варієва, Нового Села, Дейди, Яношійова та инших сіл. У грошовому виразі ця десятина склала 1200 золотих флоринів. Обабіч Іршави споруджено дві оборонні фортеці: північна на горбі Стремтура, південна в урочищі Бадалів. Залишки їх земляних валів збереглися понині. 1587 р. поміщик Віткаї, внаслідок селянських бунтів, змушений був продати село і виїхати. У ХVII ст. тут почала діяти приходська школа. Під час війни 1703-1711 р. близько ста іршавчан боролися у загонах Томаша Есе. 1816 р. в Іршаві було 650 мешканців у 106 будинках.

1839 р. довідник «Нинішній стан Угорщини і приєднаних до неї провінцій у статистичному та географічному відношенні» подав інформацію: «Ілошва (Іршава). Руське село у Березькому комітаті... 18 жителів римо-католицького, 617 греко-католицького, 34 реформатського і 18 юдейського віросповідання. Сірчане мінеральне джерело, водяний млин, руїни древньої фортеці на горі Бодолів. Орна земля родюча, луки хороші, ліс красивий, добре родять жолуді і дубильні горіхи. Землевласник – рід Ілошваї». І після скасування панщини 1848 р. більшість землі лишилася в Ілошваїв.

1874 р. в Іршаві відкрилася пошта. Щорічно на сезонні роботи в різні райони Угорщини виїжджало 30 мешканців, частина емігрувала. 1886 р. почалося будівництво млина і тартаку. 1905 р. відкрито бібліотеку, спершу тільки з сотнею книг. 1911 р. прокладено 12-кілометрову залізничну гілку Іршава – Кам’янка. На цій ділянці шляховиками і вантажниками працювало 25 іршавчан.

Наприкінці 1918 р. в Іршаві створено гвардійський загін з 40 селян, переважно колишніх вояків, що повернулися з російського полону. На початку січня 1919 р. виникла Народна рада з 24 осіб. 18 січня вона прийняла рішення: «Просиме... аж попівська земля та й дяківська земля межи бідними народами абися розділила... Просимо вас, аби руські школи нам найскоріше утворили, бо без того не годнисьме жити, та й наші діти». На Хустському з`їзді 21 січня 1919 р. голова Іршавської ради І. Вовканич з усією делегацією проголосували за возз’єднання краю з Україною. У березні в Іршаві проголошено совєтську владу. 27 квітня Іршаву зайняли румунські війська. У серпні їх змінила чеська армія.

За останнє десятиліття в Іршаві започатковано і набуває розмаху всеукраїнський пісенний фестиваль ім. М. Машкіна (відбулося уже шість фестивалів). У місті розгорнулося активне церковне