Надвірна

Місто розташоване в Західній частині України,
в Івано-Франківській області.
На північному сході від Надвірної розташовані села , , на південному сході - , , на півдні - і , на заході - селище , на північному заході - село , на півночі - , на південному заході - , .

Щодо назви міста, то Р.Гандзюк вважає, що вона вказує на існування якогось двору, поза яким виникло поселення, однак на думку вченого це не міг бути , який знаходився занадто далеко (за 2 км), а існувала інша фортифікаційна споруда, руїни якої збереглися в міському парку. Швидше за все це був форпост, де знаходили притулок навколишні мешканці під час ворожих нападів. Дослідник також не вважає засновниками міста ні рід Куропатвів, ні рід Потоцьких.
Автори "Географічного словника королівства Польського" вважають, що Надвірна отримала назву від річки Ворона, над якою вона розташована.
Львівський історик П.Сіреджук відстоює версію, згідно з якою виникнення міста слід пов'язувати з наданням в 1554 р. міського статусу. Магнат Куропатва на межі свого маєтку з делятинським збудував митницю, пізніше тут з'явилося поселення, яке називалося Краснодвір. Статус містечка поселенню було надано між 1564 і 1578 роками.

Перші поселенці на теренах Надвірної з'явилися у ІІ тис. до н.е. За містом, на східному пагорбі, виявилено поселення бронзового віку, яке було зруйноване під час будівництва . Через відсутність джерел не можна точно визначити які саме племена жили на цій території.
На території міста залишки укріпленого валами городища Х - ХІІІ ст. Городище розташоване на північно-західній околиці Надвірної на високому відрозі гори Городище на лівому березі Бистриці.

Вважається, що виникнення міста пов'язане із . Наприкінці XV ст. пнівським маєтком володів шляхетський рід Куропатвів.
Уперше згадується місто 1589 року в протестації, яку подав до суду М.Куропатва. В документі йдеться про напад татар на , внаслідок якого було знищено право власності автора протестації на села , , містечко Надвірна.
У другій половині XVI ст. Надвірна отримала статус міста.

Ще з часів через Надвірну пролягав торговий шлях. Тут була створена митниця. Їхній родовий герб являв собою щит на блакитному тлі з підковою, повернутою кінцями вгору, всередні якої містився хрест. Над щитом на короні, розташованій над лицарським шоломом з опущеним забралом було зображено яструба з піднятими до польоту крильми, поверненим вправо відносно щита. Починаючи з XVI ст. герб Куропатвів використовували і як герб Надвірної.

В серпні р. татарські орди несподівано напали на . В згадуваній протестації М.Куропатви не сказано чи було зруйновано м.Надвірну, однак в проміжку між 1589-1595 р.р. місто в архівних документах не згадується. Можливо воно було спалене. В 1596 р. місто було відбудоване. Очевидно руйнувань зазнає і надвірнянська оборонна споруда. Вона була зведена з великих нетесаних брил річкового каменю та вапняку. Товщина стін 1,2 м. Ширина замку 35 м, довжина 98 м. Однак, цитадель була споруджена на невеликому підвищенні. Можливо, після 1589 р. Куропатви вирішили побудувати більш надійну оборонну споруду - .

Він надійно прикрив вхід у гори. вважалися наймогутнішою оборонною спорудою на . П'ятикутна споруда мала 7 веж. До замку в'їздили перекинутим через рів підйомним мостом. Відтворити внутрішню будову замку майже неможливо. Залишки фундаментів свідчать, що посеред двору знаходився будинок Куропатвів.

У р. на діяв опришківський загін Гриня Кардаша. Вони зробили підкоп і непомітно проникнули у твердиню. Пана Олександра Куропатву було поранено. Опришки винесли зі сховища більшу частину золота і грошей. Тобто цей напад мав суто грабіжницький характер. Після нападу Куропатви ще дужче укріпили замок, який до XVII ст. був наймогутнішою твердинею .

У травні р. на почався рух непокори польській шляхті. Микола Куропатва очолив загін, що боровся з повсталими. Восени 1648 р. військо С.Височана підійшло до . Вони два тижні облягали його. Замок не вдалося здобути, але твердині було завдано значної шкоди. За деякими даними повсталі таки здобули його. Після цього С.Височан пішов на з'єднання з Б.Хмельницьким до Львова.

В р. міщани побудували ратушу, в якій розмістилася адміністрація. У місті було запроваджено 2 колегії: лаву і раду, які складалися з виборних урядників, що виконували адміністративно-судові функції. Війта призначав власник міста.

У XVII ст. Надвірна стала важливим господарським осередком і значним ремісницьким центром. Спочатку великого розвитку набули будівельні професії (потрібно було відбудовувати місто від частих татарських набігів). Розвивалося також кушнірство, чинбарство, кравецтво, бондарство.

У XVII - XVIII ст. Надвірна стає центром торгівлі. Мешканці міста часто чумакували. На початку XVII ст. купці з Угорщини почали проїжджати через Надвірну. Щороку тут відбувалися два ярмарки і щотижня - торги.

Від 1805 р. в місті почало діяти камеральне управління (тобто державне). Основним органом влади була рада. Староста тепер очолював тільки міський суд.

У 1867 р. було створено Надвірнянський повіт на чолі зі старостою. У віданні повітової адміністрації, яка підлягала намісницькому правлінню, були всі справи крім судових. На початку 1887 р. Надвірна перейшла у власність Міського кредитного закладу у Відні, а від 1891 до 1918 р. належала австрійському цісареві.

На початку ХІХ ст. цехове виробництво в Надвірній почало занепадати. Цехи витіснило фабрично-заводське виробництво. У 1843 р. в Надвірній було споруджено одну з найбільших в Галичині фабрик хліборобських машин. Вже в 1844 р. вони експонувалися на Другій міжнародній виставці у Відні. В 1870 р. вступили