Галузева структура основних фондів відповідає струк-турі виробництва, що склалася до 1991 року. В той же час вона недосконала і у зв'язку з реструктуризацією економіки потребує відповідних змін.Темпи, пропорції і структура господарського комплексу.

У загальнодержавному та міжнародному поділі праці Одеська область є індустріально-аграрним регіоном, який спеціалізується на транспортному обслуговуванні. Показник ВДВ в розрахунку на душу населення у 1999 році становить 2136,0 гривень, що пе-ревищує середній рівень у державі на 2,6%.

Структура господарського комплексу області порівняно з Україною характеризується значно вищою часткою нематеріа-льного виробництва у ВДВ — 57,9 проти 44,9%. За період 1996-1999 рр. у регіоні відбулося падіння обсягів валової доданої вартості в усіх галузях господарства і зниження цих показників у розрахунку на душу населення. Частка області у ВДВ України становила у 1999 р. 5,2%. Внаслідок різної динаміки виробництва в галузях економіки відбулись наступні зміни структури валової доданої вартості: частка галузей, що виробляють товари, за 1996-1999 рр. зросла з 33,7 до 42,1% і відносно зменшилась част-ка галузей, які надають послуги. Серед галузей, що виробляють товари, найбільше зростання спостерігалось у промисловості — з 17,9 до 22,8% і сільському господарстві — з 9,6 до 12,8%. На цьому фоні на 0,2 процентних пункти зменшилась частка будівництва.

Серед галузей, які надають послуги, найбільше скоро-чення відбулося у сфері транспорту і зв'язку — на 5,7 процентних пунктів, у житлово-комунальному господарстві — на 2,9, галузі соціально-культурної сфери — на 1,9 процентних пункти. Частка галузей сфери обігу збільшилась з 8,0 до 9,2% .

При раціоналізації територіально-господарських про-порцій пріоритетним у розвитку регіональної структури еко-номіки повинні бути сільське господарство, транспорт і зв'язок, галузі соціальної сфери, збереження промислової орієнтації регіону. Для збалансування територіально-господарських про-порцій в області необхідно проводити активну структурну політику, спрямовану на розвиток специфічно властивих цьому регіону виробництв, створення умов для розвитку галузей, які надають послуги і забезпечують соціальні потреби населення; піднесення існуючих галузей спеціалізації промисловості, збере-ження агропромислового виробництва, посилення його інтен-сифікації шляхом підтримання фермерських та інших сільського-сподарських підприємств.

Таблиця 2.

Галузева структура валової доданої вартості Одеської області

Регіон | Промисловість | Сільське господарство | Будівництво | Інші галузі, що

виробляють товари | Транспорт і зв'язок | Галузі сфери обігу | Житлово-комунальне

господарство | Галузі соціально-

культурної сфери | Інші галузі, які надають

послуги

1996

Україна | 32,3 | 13.8 | 6,9 | 1,1 | 15,5 | 8,3 | 5,8 | 4,9 | 11,4

Одеська область | 17,9 | 9,6 | 5,1 | 1,1 | 37.6 | 8,0 | 7,8 | 8,5 | 4,4

1999

Україна | 34,2 | 14,1 | 5,2 | 1,6 | 14.8 | 9,9 | 5,5 | 8,3 | 6,4

Одеська область | 22,8 | 12,8 | 5,3 | 1,2 | 31,9 | 9,2 | 4,9 | 6,6 | 5,3

Грандберг А.Г. Основы региональной экономики. Учебник
для вузов. — М., 2000. ст. 50-54

Корисні копалини об-ласті представлені майже виключно будівельною мінеральною сировиною. За обсягом запасів та рівнем освоєння державне зна-чення мають цементна сировина (Єлізаветинське) і вапняки (Га-лочське, Олексіївське, Цибулевське, Дубівське родовища та інші). Місцева сировинна база забезпечує значну частину потреб промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії об-ласті. Крім цього, тут розвідане одне родовище нафти, оцінені запаси залізних руд і кам'яної солі.

В області розвідані значні запаси керамзитової сирови-ни, пісків для виготовлення силікатних виробів, а також піщано-гравійних сумішей для бетону. Основні обсяги будівельних пісків видобуваються на шельфі у прибережній зоні м. Одеси.

За станом на 01.01.2001 в Одеській області проживало 2491,7 тисяч населення або 5,0% кількості в

Україні. Головні тенденції в розвитку людського потенціалу відповідають загальнодержавним: переважає міське населення (65,8%), зменшується кількість трудових ресурсів. Щільність на-селення становить 75 осіб на 1 км2. За останні 10 років населення зменшилося на 143,6 тисяч. Причиною цього стало перш за все зниження народжуваності та зростання смертності, які викликані негативною дією соціально-економічних чинників: падінням життєвого рівня населення, екологічною ситуацією, підвищен-ням частки людей похилого віку. У статевій структурі області переважають жінки (53,3%). У регіоні смертність переважає народжуваність, тому природне скорочення населення становить 7,2% (природне ско-рочення у міських поселеннях — 6,5, а у сільській місцевості — 8,3%) .

Таблиця 1.

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного

приросту населення (на 1000 осіб)

Регіон | Рік | Кількість народжених, осіб | Кількість померлих, осіб | Природний приріст населення, осіб

всього | у міських поселеннях | у сільських поселеннях | всього | у міських поселеннях | у сільських поселеннях | всього | у міських поселеннях | у сільських поселеннях

Україна |

1990 | 12,7 | 12,7 | 12,7 | 12,1 | 10,2 | 16.1 | 0,6 | 2,5 | -3,4

1995 | 9,6 | 8,8 | 11,1 | 15.4 | 13,6 | 19,1 | -5.8 | -4.8 | -8,0

2000 | 7,8 | 7,1 | 9,3 | 15,3 | 13,6 | 19,0 | -7.5 | -6,5 | -9,7

1990 | 12,6 | 11,3 | 15,0 | 12,4 | 10.5 | 15,9 | 0,2 |