досягти збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.
Площа лісового фонду країни на 1.01.2003 р. становила 10438,9 тис. га (лісистість 17,3%). У віковій структурі лісів переважають молодняки і середньовікові та пристигаючи насадження (понад 90% усіх лісовкритих площ). Із загального запасу насаджень (на 1996 р.), що склав 1319,9 млн. м3, на стиглі насадження припадало 122,8 млн. м3, з яких на можливі для експлуатації ліси II групи — лише 45,7 млн. м3.
Лісистість у різних частинах і регіонах держави нерівномірна. Вона значно вища на заході і півночі країни, особливо в Карпатах, а також у Кримських горах. Із просуванням на південь і південний схід лісистість поступово зменшується. У західній та північній частинах покрита лісом площа становить 20-40%, у Карпатах - понад 40%, на Поліссі — 25,7%. На півдні лісові площі невеликі (у Криму лісистість становить 10%, у степу - 4%).
В Україні є сприятливі умови для прискореного приросту дереви-ни, бо пересічний приріст її на 1 га лісопокритої площі становить 4 м3. Причому, на деревостани високої продуктивності припадає 75% по-критих лісом земель. Переважають хвойні породи (сосна, ялина) — 54% і твердолистяні (дуб, бук, граб) - 40%. Сосна (35%) зосереджена, в основному, на Поліссі, на ялину (смереку) припадає 16% загального за-пасу деревини (Карпати). Ялиця (також росте у Карпатах) займає третє місце (3%) щодо запасу деревини. Із твердолистяних порід дуб висо-костовбурний складає 18% загальних запасів деревини, бук— 13%, граб - 2%. Дуб переважає у Поліссі та Лісостепу, бук - у західній частині і в
Криму.
Потреби у деревині за рахунок власних ресурсів Україна задоволь-няє на 25-30%.
Загальні запаси деревини в Україні становлять 1,74 млрд. куб. м. Близько 51% лісів віднесено до захисних, водоохоронних та ін-ших цінних в екологічному відношенні лісів, решту становлять експлуатаційні. За останні роки намітилася тенденція до скоро-чення обсягів лісокористування. Загальні обсяги заготівлі дере-вини зменшилися з 14,4 млн. куб. м у 1990 р. до 10,5 млн. куб. м у 1997 p., тобто майже на 30%.
Вікова структура лісів України характеризується такими співвід-ношеннями: молодняки займають 45,4% площі, середньовікові — 37,7%, достигаючи та стиглі — відповідно 10,1% та 6,8%, що в 1,5—2 рази нижче оптимальних величин. За останнє десятиліття в Україні значна частина лісових насаджень загинула від промис-лових викидів та постраждала від аварії на ЧАЕС. Крім того, за-гальний стан лісів України не відповідає еколого-економічним вимогам, а функціонування лісового господарства здійснюється в складних економічних умовах.
2.6. Характеристика потенціалу природно-рекреаційних ресурсів.
Рекреаційні ресурси забезпечують відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, тобто слугують для регенерації здоров'я і підтримки працездат-ності населення. До рекреаційних ресурсів відносять об'єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму. До їх складу вхо-дять бальнеологічні (мінеральні води, грязі), кліматичні, ланд-шафтні, пляжні та пізнавальні ресурси. Вони розміщені практич-но на всій території України, однак їх територіальне розміщення є дуже нерівномірним.
Грязеві покладів функціонують найстаріші в Україні курорти — Бер-дянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасикта інші. У північно-західних об-ластях поширені торфові грязі, які використовують на курортах у Мир-городі, Моршині, Немирові, Черче та інших.
Соціально-економічні рекреаційні ресурси в Україні формують культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, археології, етнографічні особливості території тощо. Загальна кількість архітектурно-історичних пам'яток у державі становить 49147 об'єктів. їхня цінність та чисельність у межах областей істотно відрізняється. Найбільше архітектурно-істо-ричних пам'яток у Львівській області (2934), Автономній Республіці Крим (3431), Київській (2886) та Чернігівській (2859) областях. Найцінніші культурно-історичні рекреаційні ресурси мають місце у Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській об-ластях, Автономній Республіці Крим.
Специфічною складовою частиною рекреаційних ресурсів є со-ціальні та природні об'єкти, явища, події, походження яких тісно по-в'язане з територією України та землями тієї зарубіжної країни, в ме-жах якої вони первісно виникли. На території України налічується кількасот таких об'єктів, окремі з них мають світове та європейське значення.
Україна володіє потужним природно-ресурсним комплексом, ос-нову якого складають земельні та мінерально-сировинні ресурси. До-статньо високий рівень забезпеченості території країни водними і рек-реаційними ресурсами.
У структурі рекреаційних ресурсів України виділяють дві складові частини: природну і соціально-економічну. Україна має різноманітні природні рекреаційні ресурси (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі тощо). Загаль-на площа земель, придатних для рекреаційного використання, стано-вить 9,4 млн. га (або 15,6% території країни), у тому числі рівнинних рекреаційних ландшафтів - 7,1%, гірських - 2,3 (у Карпатах - 1,9, в Криму — 0,4). Близько 7,8 млн. га відносяться до умовно придатних до рекреації земель. Майже 10% усіх лісів державного лісового фонду ма-ють рекреаційне значення. Особливе місце в системі рекреаційного використання території України посідає Кримський півострів. Пересічнорічна тривалість сприятливого для рекреації періоду тут стано-вить 175-190 днів, комфортного — 65-80 днів. У рекреації можуть ви-користовуватися землі заповідників та природних національних парків, їхня чисельність в Україні.... зростає. Так, у 1985 р. нараховувалося 18 заповідників і природних національних парків із площею 368,7 тис. га, а вже у 2002 р. їхня кількість зросла до 33, тобто більше, ніж у 2 рази. Проте зростання заповідної площі було значнішим — у 2,75 рази (у 2002 р. - 1013,6 тис. га)
Мінеральні лікувальні води різного складу виявлені майже у всіх областях України, але найбільша кількість джерел зосереджена в західній частині. Зокрема, у Закарпатській області. Багато джерел міне-ральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях,