· брати участь у розробці та реалізації заходів щодо їх охорони та ефективного використання, запобігання негативного впливу на них господарської діяльності;

· вносити пропозиції про включення до складу природно-заповідного фонду найбільш цінних природних територій та об єктів;

· ознайомлюватися з територіями та об єктами природно-заповідного фонду, здійснювати інші користування з додержанням встановленних вимог щодо заповідного режиму;

· брати участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об' єктів, вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об 'єктів природно-заповідного фонду.

Законодавством України можуть бути визначені і інші права громадян з питань охорони та використання територій і об 'єктів природно-заповідного фонду.
Заслуговує на увагу правовий режим територій та об 'єктів природно-заповідного фонду України. Він визначається з урахуванням їх классифікації та цільвого призначення.
Природні заповідники - це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, визначення природних процесів і явищ ,що відбуваються в них, розробок наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Основними завданнями природних заповідників є збереження природних комплексів та об єктів на їх территорії, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього приролдного середовища, розробка на їх основі прирродоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння в підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.
На природні заповідники покладається також координація і проведення наукових досліджень у регіоні.
На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню, порушує природний розвиток процессів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об 'єкти.
Зокрема забороняється: будівництво споруд, шляхів сполучення, мережних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, стоянка автотранспорту, прогін домашніх тварин, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 м над землею; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного режиму, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, випасання худоби, виловлення і знищення звірів і птахів, порушення умов їх оселення тощо.

Біосферні заповідники - це природоохоронні науководослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього проиродного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об 'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням. Передбачено виділення трьох зон: заповідна, буферна, зона антропогенних ландшафтів. Кожна з них включає в себе території ,виділені з конкретною метою їх використання.
Наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність біосферних заповідників здійснюється з урахуванням міжнародних програм.

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.
Перед ними стоять такі основні завдання:

· збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об єктів;

· створення умов для організованного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об' єктів;

· проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишньго природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

· проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

На території національних парків створюються зони: заповідна, регульваної і стаціонарної рекреації, господарська зона. Зонування проводять згідно з Положенням про національний природний парк та Проектом організації територіїнаціонального природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об 'єктів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Регіональні ландшафтні парки - це природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення, що утворюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів забезпечення умов для організованного відпочинку населення.
Зазначені парки організовуються, як правило, без вилучення земельних ділянок водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань:

· збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів;

· створення умов для ефективного туризму,видпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;

· сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Господарська, наукова чи інша діяльність, що суперечить цілям чи завданням заказника ,проводиться тут з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані. На території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню або призводить до деградації або зміни первісного стану.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотисті та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. Тут забороняється будь-яка діяльність, що порушує