, vechirka.com.ua
27.06.2003, 15:02 Виявляється, крім міжнародної автостради, маршрут якої пройде і територією нашого регіону, Кіровоградщина, у силу свого (центрального у країні) географічного розташування, стає майданчиком ще однієї "будови століття". Звичайно, не вся область, а лише ті її населені пункти, через які проходить залізнична колія, що з'єднує між собою сусідні — Дніпропетровську і Черкаську — області. Днями у залізничній столиці регіону Знам'янці побував кореспондент "Вечірньої газети".Якщо у Білокам'яній є площа трьох вокзалів (Ярославського, Ленінградського та Казанського), то у Знам'янці одна площа з'єднує залізничний, автобусний вокзали та привокзальний базарчик — незмінний атрибут будь-якої потужної вузлової станції (згадаймо хоча б станцію імені Шевченка). На площі мене вразила дивна суміш двох запахів — шашликів і гудрону. Укладання нового асфальту на площі перед візиткою міста — вокзалом — спершу наштовхувало на думку: мабуть, готуються знам'янці до Дня міста, який, за звичаєм, припадає на теплу пору року. Дивовижна картина відкривається нині перед кожним із пасажирів, що вийде на залізничні платформи. По-перше, немає самих платформ. Тобто, старий асфальт зірвано, а нової плитки ще не покладено, тому залізничним туристам та місцевим грибникам доводиться долати неабиякі перешкоди, вийшовши з електричок, пересуваючись по піску і щебеню. Про те, що замість асфальту перони буде прикрашати тротуарна плитка, свідчив акуратно складений і розфасований будівельний матеріал. Саме приміщення вокзалу — у будівельних риштуваннях, на яких того дня працював не один десяток штукатурів. Темп їхньої роботи чимось нагадував мені кінохроніку першої п'ятирічки. А вздовж першої колії віддано трудилися шляховики у звичній уніформі помаранчевого кольору. Рівномірний гуркіт будівельної техніки час від часу перекрикувала чергова по станції, яка запрошувала пасажирів скористатися підземними переходами. Але більшість із них (каюсь, і я також) ігнорувала інформацію, переходячи рейки там, де кому заманеться. Словом, усе побачене й почуте на станції створювало враження якогось суцільного авралу, справжнього людського мурашника, — якщо хочете, — порівняно з яким підготовка Кіровограда до візиту прем'єра Януковича — це стажування студентів лісотехнічного вузу на дослідній ділянці. Виявляється, Знам'янка знаходиться на залізничній трасі "Київ-Дніпропетровськ", де курсуватимуть потяги нового швидкісного експресу. Очевидно, запрацює новобудова на наше головне національне свято — День незалежності. А скільки днів залишилося до серпня? Ось і стараються працівники однієї з найуспішніших галузей нашої економіки вкластися у відведений термін, адже новобудови такого масштабу прийматиме не тільки міністр, а й найвищі урядовці.

ДОВІДКА Запуск швидкісного залізничного експресу "Київ-Дніпропетровськ" — є одним із пунктів програми введення прискореного руху пасажирських потягів, затвердженої 22 січня нинішнього року. Загальна вартість робіт — 620 мільйонів гривень. Це — частина кредиту у 2 мільярди гривень, який Мінтрансу погодився видати Національний банк у середині березня. Швидкісний експрес "Дніпропетровськ-Київ" буде сформований із двох потягів (по 8 вагонів). Кожен на 54 пасажири. Потяг складатиметься з одного купейного вагона першого класу, шести — другого (у тому числі — 1 дитячий) та вагона-ресторану. Їх замовлено на Крюківському вагонобудівному заводі (Кременчук). Перший потяг буде готовий у липні, другий — за квартал по тому. Загальна вартість потягів — 73 мільйони гривень. Із Дніпропетровська експрес буде вирушати о 6.45, а з Києва — о 17.00. Його швидкість — 160 кілометрів за годину (на перегонах) та 120 кілометрів за годину у межах станцій. Всього ж шлях від Дніпропетровська до Києва займатиме 5 годин 45 хвилин. Завершення робіт заплановано на 1 липня 2003 року. Урочисте відкриття, за словами міністра транспорту Георгія Кирпи, намічено на 24 серпня, до чергової річниці Незалежності України. Щоправда, є інформація про те, що пуск може бути приурочений і до іншої дати — Дня залізничника. Навіщо взагалі було розпочинати це будівництво? Як зазначив Г.Кирпа, це не тільки двократне збільшення швидкості руху, а й своєрідна демонстрація можливостей нашої економіки.