Кіровоградська область

Кіровоградська область розташована у центральній частині України, на півдні Придніпровської височини, у міжріччі Дніпра та Південного Бугу.Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося в добу палеоліту (20–15 тис. років тому), про що свідчать знахідки стоянок первісних мисливців, найбільш відома – поблизу с. Володимирівка Новоархангельського району.

Доба неоліту представлена широковідомими буго-дністровською, дніпро-донецькою культурами, для яких характерний перехід до відтворюючих форм господарства (землеробства, скотарства), а також поява кераміки і ткацтва.

Райони (21):Бобринецький, Вільшанський, Гайворонський, Голованіський, Добровеличківський, Долинський, Знам'янський, Кіровоградський,Компаніївський,Маловиськівський,Новгородківський,Новоархангельський,Новгородський,Новоукраїнський, Олександрійський, Олександрійський, Онуфрієвський, Петрівський, Світловодський, Ульяновський, Устинівський.

Міста обласного підпорядкування (4): Кіровоград, Олександрія, Світловодськ, Знам’янка.

Міста районного підпорядкування (8): Бобринець, Гайворон, Долинська, Мала Виска, Новомиргород, Новоукраїнка, Помічна, Ульяновка.

Влада.Місцеві державні адміністрації: Обласна адміністрація - 615 працівників, районних 21, загальна кількість працівників - 1782.Місцеві ради: Обласна рада – 75 депутатів; Районні ради (21) – 1209 депутатів.

Також, відповідно до Закону України про місцеві державні адміністрації, склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Населення

Область розташована в центрі України, між річками Дніпро і Південний Буг, у південній частині Придніпровської височини.

Площа – 24,6 тис. кв. км, 4,1% території України, 14 місце серед областей.Відстань від м. Кіровограда до м. Києва: залізницею - 392 км; шосейними дорогами - 300 кмМежує з областями (6): Вінницькою, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською, Полтавською, Черкаською.Область розташована на межі лісостепу і степу. Клімат області – помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня – +20,1°C, зимова – -5,5°C. Середньорічна кількість опадів 420–537 мм.

Економічний потенціал

Промисловість

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислових підприємства, окрім того, функціонує 455 малих промислових підприємств. 

Сільське господарство

У 1999 році валовий збір зерна у регіоні становив близько 1270,7 тис. т, цукрових буряків - 512,6 тис. т, насіння соняшника - 217,9 тис. т, картоплі - 214,2 тис. т. Було також вироблено 81,7 тис. т м'яса, 393,3 тис. т молока і 100,1 млн. штук яєць. На початок 1999 р. в області працювало 1921 фермерське господарство

Природа

Край має 39 об'єктів природно-заповідного фонду, з яких державного значення: пам'ятка природи Чорний Ліс, дендрологічний парк Веселі Боковеньки, два заказники (Редьчине і Чорноліський), пам'ятки садово-паркового мистецтва (Онуфріївський і Хутір Надія). Місцевого значення: 2 заказники, 17 пам'яток природи, 4 парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва і 10 заповідних урочищ.

Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині - оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок i водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки i пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку

Характеристика
річок Кіровоградської області 

Згідно обласної програми моніторингу довкілля відділ аналітконтролю і моніторингу проводить систематичні спостереження за санітарним станом водних об’єктів області по 33 постійних створах. За 9 місяців поточного року відібрано 98 проб, виконано 2548 визначень. Територією області протікають найбільші ріки України - Південний Буг та Дніпро, всі інші належать до їх басейнів. Моніторинг поверхневих вод басейну ріки Південний Буг проводиться по 20 створах. Ріка Інгул являється лівою притокою Південного Бугу в нижній течії. Верхів'я ріки розташоване в південній лісостеповій зоні. Створ спостереження в районі Лелеківки вище м. Кіровограда є самим чистим, якість води задовільна. Періодично спостерігається незначне підвищення вмісту органічних речовин та заліза.Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в р. Інгул являються ДП "Теплоенергоцентраль" та ТОВ "Водне господарство" м.Кіровоград. Поверхневі води нижче скиду теплової станції відповідають нормативам для водойм рибогосподарської категорії по основних гідрохімічних показниках, крім заліза та БСК (біологічне споживання кисню) (1,5-1,8) ГДК (гранично-допустима концентрація). В період опалювального сезону в створі фіксується збільшення вмісту хлоридів та сульфатів.ТОВ "Водне господарство" дещо поліпшило рівень очистки зворотних вод за рахунок введення доочистки на біоставках, створ нижче скиду очисних споруд (с. Клинці) характеризуються підвищеними концентраціями біогенних елементів: іонів амонію -1,4 ГДК, нітритів - 05,0 ГДК, заліза - 3,0 ГДК в порівнянні з нормативами для рибогосподарських водойм.  На кордоні з Миколаївською областю за рахунок самоочищення водойми та завдяки відсутності скидів зворотних вод вміст біогенних елементів не перевищує нормативів, але залишається характерним підвищений вміст сухого залишку - 1100-1300,0 мг/дм3 при концетрації сульфатів 298-330,0 мг/дм3, що відбувається за рахунок поповнення вод  р. Інгул високомінералізованими водами степової річки Березівка. Південний Буг в Кіровоградській області протікає територією Гайворонського та Голованіського районів.Аналітичні дослідження стану приток Південного Бугу - рік Синюха, Ятрані, Чорного Ташлика показали, що основні гідрохімічні показники знаходяться в межах нормативів для водойм рибогосподарської категорії. Природні води річки Чорний Ташлик та Помічнянського водосховища є досить мінералізованими, сухий залишок складає 750 - 900,0 мг/дм3 при вмісті сульфатів 230,0 - 270,0 мг/дм3. В літні місяці фіксується підвищений вміст розчинених органічних речовин           1,5 - 1,8 ГДК (ГДК по БСК - 3,0 мг/дм3 по ХСК - 15,0 мг/дм3). Склад органічних речовин у природних водах формується під впливом багатьох факторів. До найважливіших відносяться біохімічні процеси трансформації органічних речовин у водоймі, надходження їх з атмосферними опадами, промисловими та