Рослинний та тваринний світ.У лісах: дуб, граб, клен, липа, ясен, сосна, ліщина, калина, глід, ожина.Степова рослинність: багаторічні трави, злаки — тонконіг лучний та вузьколистий, пирій повзучий, стоколос та ін. Лучна і болотна рослинність в заплавах річок. Рідкісні і зникаючі рослини: астраган шерстистоквітковий, ковила волосиста, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон великий, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, ромашка та ін.Тваринний світ: кабани, козулі, лосі, лисиці, єнотовидні собаки, зайці, різні птахи та інші представники фауни, характерні для лісостепової та степової зон.Природоохоронні території: 11 заповідних об’єктів: Шовлієва балка — заповідне урочище, Миколаївський загальнодержавний заказник та загальнодержавний заказник Редчине. 3 місцеві заповідники — Чагар, Розумівська балка, Братерські яри. 5 пам’яток природи місцевого значення — Георгіївський гай, Жовтий льон, Степові кургани, витоки річки Тясмин, дуби-велетні.Основні сільськогосподарські культури: зернові — пшениця, жито, ячмінь, овес, просо, гречка, кукурудза; зернобобові — горох, віка; технічні культури — цукровий буряк, соняшник, соя, ріпак.

Природне середовище Кіровоградської області

Характеристика стану навколишнього природного середовища Кіровоградської областіКіровоградська область розташована в центрі України між річками Дніпро та Південний Буг у південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1 % від території України. Клімат помірно-континентальний.
Екологічна ситуація в області протягом останніх років в цілому залишалася стабільною.Кіровоградщина має досить розчленовану територію. Наявні негативні природні процеси: зсуви, розвиток ерозійних процесів, переробка берегів Кременчуцького водосховища, яроутворення. Згідно з кадастром в області зареєстровано 82 зсуви, площею близько 400 га, на яких знаходяться 49 населених пунктів. На жаль, розроблена Програма захисту зсувонебезпечних ділянок на території Кіровоградської області на період 2000-2005 роки, не була прийнята на сесії обласної ради, тому заплановані заходи по етапах її реалізації не виконувались.Грунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу і має досить високу родючість. Однак понад 300 тис.га сільськогосподарських угідь є слабо- та середньокислими. Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис.га, 83% загальної площі займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 62,3% від загальної площі області. Розораність земель в області становить 84,5%.Поступово проходить зміна в структурі сільськогосподарських земель: зменшення ріллі, пасовищ, багаторічних насаджень та збільшення земель лісового фонду, заказників та заповідних урочищ. Скорочення площ орних земель пояснюється тим, що землі, які розташовані на крутосхилах, виведені в пасовища, сіножаті, під залуження, консервацію та заліснення.В зв’язку з майже повним виведеням зі структури посівних площ гороху, сої, чичевиці, зменшенням посівів люцерни, експарцету, донника, конюшини, зменшенням внесення органічних добрив в грунті знижується вміст гумусу.В області прогресує деградація земель. На сьогодні площа таких земель складає 50%.Біологічного та хімічного забруднення грунтів в області не виявлено. Застосування пестицидів та агрохімікатів при вирощуванні сільськогосподарських культур залишається на низькому рівні.
Щорічні обстеження сільськогосподарських земель області показують, що на землях Вільшанського та Новоархангельського районів, які зазнали деякого впливу аварії на ЧАЕС, спостерігається стабілізація гама-фону.На території області 46,3 тис.га. зрошувальних земель, основна частина яких (38,3 тис.га) належить недержавним сільськогосподарським підприємствам.
В ході реформування аграрного сектору економіки безхазяйними залишився ряд складів з пестицидами. На довгострокове зберігання закладене 90% непридатних та заборонених до використання пестицидів, що є на державному обліку. Незадовільно ведуться роботи в цьому напрямку в Добровеличківському, Гайворонському, Олександрійському, Компаніївському, Голованівському районах.Небезпекою для земель області є водна і вітрова ерозія. Не ведеться комплексне еколого-гідрогеологічне вивчення території Олександрійського буровугільного регіону, де здійснюється закриття вуглевидобувних об’єктів.В надрах області виявлено 30 видів корисних копалин. Ведеться видобуток уранових, залізних і нікелевих руд, графіту, бурого вугілля, будівельної сировини, підземних вод. Маються значні поклади горючих сланців.
Незважаючи на значні запаси і різноманіття корисних копалин, видобуток їх з року в рік зменшується, що пов’язано з нестачею коштів на їх розробку. Лісистість області становить 6,5 % , по Україні цей показник - 16,3%. Стан лісів, які входять до підприємств системи Держлісгоспу України, задовільний. За рештою лісових угідь не проводиться відповідний догляд, ліси розріджуються, захаращуються, відсутня належна охорона лісонасаджень від самовільних рубок. За рахунок самовільних рубок та переходу частини лісів у категорію чагарників відбувається зменшення площ лісових насаджень. 
Мережа ПЗФ області на 1.01.2004 року включає в себе 167 заповідних територій та об’єктів на загальній площі 10,3 тис.га. Процент заповідності на даний час складає 0,4 % і залишається значно меншим від оптимального.В ході земельної реформи виникають проблеми з переоформленням технічної документації (охоронних зобов’язань, положень тощо) заповідних територій та об”єктів, відмова від підписання необхідних документів або від забезпечення режиму їх охорони. Необхідно опрацювати механізм безперечного зобов’язання землекористувачів або землевласників щодо підписання ними переоформленої технічної документації стосовно територій та об’єктів ПЗФ при зміні форми власності з дотриманням вимог Земельного кодексу України та Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.З року в рік зменшується чисельність мисливських тварин. Для боротьби з цим злом мало залучаються громадськість та зацікавлені організації.Полезахисні лісові смуги та захисні насадження мають велике значення для збереження водних та земельних ресурсів. З введенням в дію нового Земельного кодексу України захисні насадження на смугах відводу автомобільних доріг та залізниць виключені зі складу земель лісового фонду. Внаслідок відсутності єдиного порядку використання полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень питання здійснення державного контролю за станом їх охорони, захисту, використання та відтворення є проблемним.