3. У р а н . Перше родовище урану виявлене в 1964 роцi. В наступнi роки пiсля Мiчурiнського родовища знайдене Ватутiнське родовище, Северинське родовище та цiлий ряд iнших, на базi яких утворено власну минерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усi родовища, по наявних в них запасах, вiдносяться до великих. Переробка урану здiйснюється до стадiї "окис-закис". Збагаченi концентрати для подальшої переробки по розподiлу на уран - 238 переправляються в Росiю.

4. З о л о т о . Питання про можливе виявлення промислових покладiв золота в корiнному заляганнi ставилося геологами давно. Однак лише наприкiнцi 80-х рокiв були знайденi Юр`ївське та Клинцiвське родовища, якi оцiнюються як великi. Основнi оцiнюючi параметри ( потужнiсть рудних залягань, вмiст золота, розмах оруднення ) мають мало аналогiв.Гiрсько-рудна та рудопереробна промисловiсть областi має можливiсть здiйснювати повний цикл процесу утворення товарного золота. Разом iз золотом можливо додатково отримувати срiбло. Мають мiсце рудовиявлення платини, вольфраму та олова.

5. Рiдкiснi метали. Серед цiєї групи наявнi рудопроявлення танталу, нiобiю. В останнi роки знайдене родовище лiтiю, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово              ( Полохiвське родовище ).

Неметалічна сировина.

1. Г р а ф i т . Залягання графiту в Кiровоградськiй областi вiдомi з початку ХХ столiття в с.Петровому, де ще тодi дiяли шахти по видобутку графiту, якi пiзнiше закрили по причинi вiдсутностi залiзницi. В районi цих шахт є с.Графiтiвка, що нагадує про видобуток графiту. На даний час в областi експлуатується найбiльше в Європi Заваллiвське родовище графiту, знайдене в 1931 роцi, початок видобутку - 1934 рiк. Вмiст графiту в каолiнiзованих гнейсах складає 6-14%. Гнейси утворюють залягання у виглядi пластiв потужнiстю до 500 м , довжиною 5 км.В смт. Заваллi ( Гайворонський район ) знаходиться головне пiдприємство виробничого об`єднання Кiровоградграфiт. Це - основний виробник кристалiчного графiту та колоїднографiтових препаратiв для промисловостi а також на експорт у 21 країну.Видобуток у родовищi ведеться кар`єрами. Пiвденно-схiдний кар`єр має довжину 1600 м, ширину 500-600 м, глибину 100 м. Видобуток руди складає 48 тис.т на рiк. Продукцiю представлено чотирма видами малозольного графiту ( тигельний, елементний, олiвцевий i ливарний або срiблястий ) та iншими рiзновидами колоїднографiтових препаратiв для хiмiчної, електротехнiчної та машинобудiвельної промисловостi. Видобуток графiтової руди в Заваллi складає 1 млн т на рiк.

2. Озокерит ( гiрський вiск ). Використовується для виробництва цiнних сортiв паперу, обробки тканин, шкiр; використовується в косметицi та медицинi. Чотири країни у свiтi виготовляють гiрський вiск. Його добувають у Кiровоградськiй областi з бурого вугiлля, з 1959 року в областi дiє Семенiвський завод по виготовленню озоке-риту.Iнженери-вуглехiмiки розробили технологiю отримання модифiкованого озокериту, що використовується у виробництвi полiграфiчної фольги, кiноплiвки, грамплатiвок.Бiля Олександрiї знаходиться санаторiй "Дружба", де проводять процедури, що грунтуються на тепловому i компресiйному впливанню озокериту ( озокеритотерапiя ).

3. А л м а з и . Знахiдки алмазiв та їх мiнералiв-супутникiв в областi вiдомi давно. Цiльовi пошуковi роботи розпочато лише в 1993 роцi. Виявлено багаточисельнi геологiчнi структури, що є сприятливими для впровадження кiмберлiтiв. Знайденi кiльця викидiв туфобрекчiй, що є корами вивiтрювання кiмберлiтових порiд, де виявленi прямi мiнерали-супутники й алмазiв. Нарештi в 1995 роцi знайдено кореннi кiмберлiти. Йде оцiнка їх алмазностi.

4. Глина та каолiни. На Українi знайдено 150 родовищ каолiнiв, якi дають 80% добутку цiєї сировини в колишньому СРСР. В Кiровоградськiй областi каолiн видобувається на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с.Катеринiвки. Катеринiвськi каолiни застосовують як додаток до глини Часов-Ярського родовища, в результатi чого отримують вогнетривку глину з вмiстом суми окислiв алюмiнiю та титану 30%, окислiв залiза не бiльш нiж 3% та вогнетривкiстю не менш нiж 1670 С. Таку сумiш застосовують для випалювання абразивних виробiв.Запаси каолiнiв, що знаходяться поблизу Гайворона та Салькового, використовуються як вогнетривкi та як шамот.В 3-х кiлометрах на Пiвнiчний Схiд вiд Кiровограда розташоване Веселiвське родовище керамзитової сировини.

5. Т р е п е л . Вiдноситься до групи кремнеземистих ( опалових ) порiд, до якої вiдносяться також дiатомiт, опока та деякi iншi. Трепел мiстить 70-98% розчинного кремнезему. Вiн має велику кiлькiсть пор ( 60-64% ), малу об`ємну вагу ( 0,5-1,25 т/м3 ), адсорбцiйнi та теплоiзоляцiйнi властивостi, хiмiчну стiйкiсть по вiдношенню до лугiв та кислот.

6. Будiвельнi, формовочнi, склянi матерiали. В областi присутнi багато видiв будiвельних матерiалiв: суглинки, пiски, пiсчаники, бутовий камiнь, щебiнь, вапняк, мергел , кварцити i т.п. Суглинки використовують для виготовлення цементу та цегли. Родовища суглинкiв ( для цегли марки "100" i "150" ) знайденi поблизу смт.Компанiївки, хутора Соколiвського, в Новгородкiвському районi. Бiля м.Малої Виски на мiсцевiй сировинi працює цегляний завод мiжколгоспбуду ( потужнiсть суглинкiв 4-5 м, продуктивнiсть заводу 2 млн шт. на рiк ). Такого ж типу завод працює бiля смт. Великої Виски, марка цегли 100-150, продуктивнiсть 2,8 млн шт.Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васiнське          ( в 3-х км на Пiвнiчний Схiд вiд м. Знам`янки ), Обознiвське бiля Кiровограда та багато iнших.У великому обсязi ведеться кар`єрний видобуток бутового каменю, щебню, на який головним чином йдуть гранiти, гнейси Багаточисельнi жили пегматiтiв є чудовою сировиною для керамiчних виробiв в електротехнiцi ( iзолятори ).В Побужжi розташованi охри, що є природними барвниками, а проявлення цiнної слюди ( вермикулiт )