Пiдземнi води. Головним джерелом прiсної води в Кiровоградськiй областi є водоносний горизонт, що лежить бiля основи порiд бучакськi свити палеогенового вiку. Водомiсткi породи представленi рiзнозернистими кварцевими пiсками з потужнiстю до 25 м. Водоносний горизонт в бучакських вiдкладеннях експлуатується колодязями та свердловинами ( Обознiвський, Лелекiвський водозабори ). Продуктивнiсть найбiльш потужних свердловин на подiбних водозаборах складає 20 лiтрiв на секунду.За хiмiчним складом грунтовi води Кiровоградської областi вiдносяться до гiдрокарбонатних, гiдрокарбонатно-сульфатних, деколи сульфатно - гiдрокарбонатних, калiєвих та натрiєвих. Загальна жорсткiсть води складає 1,5-8 мг-екв./лiтр. Мiнеральнi води експлуатуються в смт. Новгородцi. Мiнералiзацiя цiєї води складає 3,75 г/л. За хiмiчним складом це сульфатно-хлориднi, кальцiєво-натрiєво-магнiєвi води. Дебет свердловини складає 2,9 л/с.В деяких мiсцях областi знайденi бальнеологiчнi радонiєвi (радiоактивнi) води. На базi радонiєвої води дiють санаторiї в м.Знам`янцi.У числi видобувальних та переробних пiдприємств в областi наявнi об`єкти загальнодержавного значення: - виробниче об`єднання Олександрiявугiлля, Семенiвський озокеритовий завод, що працюють на сировинi Днiпровського буровугiльного басейну;

- Заваллiвський графiтовий комбiнат, Побузький феронiкелевий комбiнат;

- Кiровоградський завод фiльтруючого кизельгуру, Кiровоградський кар`єр каолiнiв;

- Горiхiвський, Капустянський кар`єри по видобутку облицювального каменю;

- залiзорудний кар`єр Криворiзького центрального ГЗК, Ганнiвський, Артемiвський залiзоруднi кар`єри, Долинський ГЗК;

- Iнгульське та Смолинське рудоуправлiння по видобутку уранової руди;

- мiсцевi органiзацiї - промкомбiнат, Мiжколгоспбуд, Дорбуд та iншi

виготовляють цеглу з суглинкiв, використовують пiски кольорового та чавунного лиття, розробляють гранiти та гнейси на бут та щебiнь, застосовують у будiвництвi мергель, пiсчаник, вапняк, видобувають торф.

Про екологічну ситуацію в  Кіровоградській області. Водні ресурси.

У 2003 р. з природних водних джерел області було забрано 109,0 млн. куб. м води, при цьому забір підземних вод склав 45,24 млн. куб. м, а поверхневих вод — 63,76 млн. куб. м. Регіональне споживання води на душу населення (споживача) становить 271,5 л/добу. Втрати води при транспортуванні склали 20,44 млн. куб. м.У 2003 р. загальне водовідведення склало 80,15 млн. куб. м, при цьому 70,4 млн. куб. м відведено в поверхневі водні об'єкти та підземні горизонти, а 9,75 млн. куб. м — у накопичувані та поля фільтрації. З 70,4 млн. куб. м зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об'єкти, 24,73 млн. куб. м — це нормативно очищені, на очисних спорудах та нормативно чисті води, а 45,67 млн. куб. м — недостатньо очищені стоки та без очистки. В 2003 р. порівняно з 2002 р. скид стоків зменшився на 10,58 млн. куб. м.Із загального обсягу водовідведення власне стічні води (після використання в комунгоспі, промисловості) складають 41,13 млн. . куб. м, або 51,2%, решта — 39,02 млн. куб. м, або 48,8%, — шахтний водовідлив та колекторно-дренажні води.Водні ресурси області формуються за рахунок транзиту вод по Дніпру, Південному Бугу, їх притоках з Черкаської та Вінницької областей, місцевого стоку в межах області та експлуатаційних запасів підземних вод. Середньобагаторічний транзит вод становить по Дніпру близько 45400 млн. куб. м і по р. Південний Буг 1900 млн. куб. м. Місцеві водні ресурси (поверхневі і підземні) становлять 1110 млн. куб. м. Транзитні води р. Дніпро і р. Південний Буг сконцентровані на крайніх північно-східному та південно-західному кордонах області невеликими ділянками, що обмежує їх використання в найбільш розвинених промислових центрах і сільськогосподарських  районах. Через це збільшення доступних для використання водних ресурсів здійснюється системою ставків і водосховищ. Вона, представлена в області 2269 об'єктами із загальною площею водної поверхні 25628 га.        Регулювання використання водних ресурсів здійснено також за допомогою перекидання води водогонок «Дніпро — Кіровоград» в обсязі 41,9 млн. куб. м на рік.

У 2003 р. використано прісної води 62,14 млн. куб. м, в т. ч. на господарсько-питні потреби — 32,91 млн. куб. м, виробничі — 20,29 млн. куб. м, сільськогоспо-дарське водопостачання — 5,322 млн. куб. м, зрошення — 3,632 млн. куб. м. Відповідно водоєм-кість сільського господарства склала 3826,5 куб. м на одну ти-сячу га сільгоспугідь.Економія природної води за рахунок оборотного та послідовного водопостачання склала 52,49 млн. куб.м, або 72,13%.Кількість нормативно очищених зворотних вод на спорудах очистки становила 16,2 млн. куб. м, або 23% від загальної кількос-ті стоків. При цьому в спорудах біологічної очистки очищено 0,9 млн. куб. м та механічної очистки  — 13,24 млн. куб. м.Запаси підземних вод області складають 150 млн. куб. м. Фактично в 2003 р. з підземних водних об'єктів було забрано 45,24 млн. куб. м.Місцевий поверхневий стік річок області в 2003 р. становив 860 млн. куб. м. Якість поверхневих вод області контролюється на 36 створах. Транзитна дніпровська вода характеризувалась низькою мінералізацією. Протягом року відмічено зменшення концентрації нітритів на рівень санітарних норм. В той же час у Кремен-чуцькому і Дніпродзержинському водосховищах установлені підвищення концентрації вмісту цинку та міді. В літній період відмічається погіршення якості дніпровської води, зростає вміст нітритів до 0,15-0,22 мг/л, заліза до 0,3-0,5 мг/л, марганцю до 0,05-0,1 мг/л у зв'язку з інтенсивним розвитком фітопланктону і цвітінням синьо-зелених водоростей. В осінній період показники стабілізуються і знаходяться в межах міжсезонних коливань.Дещо мінералізованіші води Південного Бугу. Характер санітарного стану річки Південний Буг та її притоків  по основних гідрохімічних показниках задовільний. В річці Чорний Ташлик встановлений підвищений вміст сульфатів — 250,0-272,0 мг/л, що пов'язано зі значною мінералізацією малих річок степової зони області. Найбільш чистою в межах області є річка Синюха.Найбільш забрудненою річкою області