Підземні води у районах з привізною водою є здебільшого високо мінералізованими або мають надмірний вміст заліза та інших домішок, тобто вода непридатна для споживання, до того ж ресурси їх дуже обмежені. Водоочисні споруди здебільшого матеріалоємні та переважно малоефективні, традиційні технології очищення поверхневих вод не відповідають сучасним вимогам забезпечення належної якості питної води. Більшість каналізаційних мереж і споруд для очищення господарсько-побутових стічних вод, що побудовані не більш як у 800 селах з централізованим водопостачанням, не працюють належним чином. За даними місцевих органів виконавчої влади, в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській і Херсонській областях налічується 1264 сільських населених пунктів, де проживає близько 830 тис. чоловік, які частково або повністю користуються привізною та неякісною водою, у тому числі 383 тис. чоловік у 737 населених пунктах постійно. З метою налагодження належного водопостачання сільських населених пунктів, що користуються привізною та неякісною водою, яке є одним з невідкладних суспільно значущих завдань, усунення загрози біологічно-гепатичної деградації населення України, ліквідації причин поширення різних захворювань, погіршення епідемічної ситуації та стримування у окремих регіонах розвитку господарської діяльності через незадовільний стан систем водопостачання і водовідведення на селі або їх відсутність, недосконалі технології водопідготовки, вимушене, у зв’язку з відсутністю надійних джерел, вживання для питних потреб неякісної води. Держводгоспом на виконання Указу Президента України від 23.06.98 № 670 „Про заходи щодо державної підтримки водогосподарсько-меліоративного комплексу” була розроблена „Комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням на 2001-2005 роки і прогноз до 2010 року”, яка погоджена з обласними державними адміністраціями та схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2000 № 1735. Заходами Програми на 2001-2006 роки передбачалося забезпечити якісною питною водою 362 сільські населені пункти, на що виділити з державного бюджету 414.5 млн. гривень і ввести в експлуатацію такі основні фонди: будівництво 1145 км магістральних водоводів, 813 км розвідних мереж, 337 км локальних водопроводів, 598 км локальних об’єктів каналізації, провести комплексну реконструкцію 277.5 км групових та локальних водопроводів.За 2001-2006 роки побудовано та введено в експлуатацію23,9 кммагістральнихводоводів, у 8 населених пунктах побудовані розвідні водопровідні мережі,Кілійські водоочисні споруди потужністю 25 тис.куб.м на добу і забезпеченоякісною питною водою 3 населені пункти та сирою водою 6 населених пунктів.

У 2006 році, з передбачених у державному бюджеті назаходи програми 34,0 млн.грн,фактично профінансовано 29,781 млн.грн, що складає 87,6 % від річних бюджетнихпризначень, які освоєно на 100 %.Це дало можливість розгорнути будівельні роботи уДніпропетровській області по спорудженню Нікопольського групового водопроводу,Івано-Франківській - груповоговодопроводу у Городенківському районі, Херсонській - Іванівського груповоговодопроводу, в Одеській області Кілійського і Татарбунарського груповихводопроводів. Несприятливий план асигнувань минулого року не дозволив ввести вексплуатацію заплановані потужності на Іванівському і Нікопольському груповихводопроводах. Крім того на будівництво сільських водопроводів в Автономній республіці Крим, Донецькій, Запорізькій, Київській та Луганській областях завершене коригування проектно-кошторисної документації, а у Львівській іДніпропетровській областях, з метою визначення технічного стану та якості питноїводи, проведено паспортизацію об’єктів