Курсова робота
з дисципліни: “Рекреаційні комплекси”
на тему:
“Характеристика Одеської області, як рекреаційного комплексу”
Зміст
Вступ
Розділ І. Характеристика природних умов та інфраструктурних ресурсів
Фізико – географічне положення
Водні ресурси
Лісові ресурси
Кліматичні ресурси та їх особливості
Земельні ресурси та їх особливості
Характеристика транспортних шляхів
Наявність пунктів відпочинку
Економічні, трудові, виробничі ресурси
Характеристика історико – культурних ресурсів
Розділ ІІ. Характеристика області, як туристичного комплексу
Розділ ІІІ. Перспективи розвитку комплексу
Висновок
Використана література
Вступ
Туризм є одним з найпопулярніших видів відпочинку. Подорожуючи люди пізнають світ – історію, культуру, звичаї своєї Батьківщини та інших країн. А отже, не лише відпочивають, а й збагачуються духовно. Указом Президента від 21 вересня 1998 року було встановлено, що 27 вересня в Україні щорічно відзначатиметься День туризму.
Україна надзвичайно багата своєю історією, автентичною культурою, мальовничими куточками. Морське узбережжя, широкі степи, гори, ліси – різноманіття її пейзажів вражає. Унікальні природні ресурси забезпечують відпочинок на будь-які смаки – від сонячних пляжів Криму до лижних курортів Карпат.
Одеська область - приморський і прикордонний регіон України, розташований на крайньому південно-заході країни, з територією 33,4 тис. кв. км. і з населенням 2,6 млн. чоловік.
Одеська область розташована на крайньому південному заході України та межу? з Вінницькою, Кіровоградською, Миколаївською областями, а також на суші та на морі з Республікою Молдовою, Румунi?ю, Болгарі?ю, Турці?ю. ?ї територія склада? 33,3 тис.кв.км (5,5% території України). Одеська область склада?ться з 26 районів. Це такі райони, як Ананьївський, Арцизький, Балтський, Березівський, Білгород-Дністровський, Біляївський, Болградський, Великомихайлівський, ?ванівський, ?змаїльський, Кілійський, Кодимський, Комінтернівський, Котовський, Красноокнянський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський, Ренійський, Роздільнянський, Савранський, Саратський, Тарутинський, Татарбунарський, Фрунзівський, Ширяївський.
Рекреаційний комплекс ? одним із найважливіших секторів господарства Одеської області. У найбільш узагальненому вигляді рекреаційний комплекс явля? собою систему різноманітних об'?ктів - санаторіїв, будинків та баз відпочинку, туристичних закладів, пляжів, які забезпечують оздоровлення та масовий (організований та неорганізований) відпочинок населення. Одеська область і , в першу чергу, її приморська смуга ма? високий рекреаційний природно-ресурсний потенціал: теплий клімат, морські пляжі, лікувальні грязі, джерела мінеральних вод, рапа лиманів та озер, унікальні природні комплекси, привабливі кра?види, мисливські та рибальські угіддя, акваторія лиманів, озер, моря. По?днання всіх цих факторів і умов визнача? рекреаційну цінність території області, форму? її рекреаційний потенціал.
Одним з основних рекреаційних ресурсів ? Чорне море. Купальний сезон пересічно трива? 114 днів, а особливістю клімату також ? значна кількість ясних сонячних днів - до 290 на рік.
Загальна довжина морських узбереж з урахуванням лиманів в Одеській області становить 394 кілометри, з яких 175 кілометрів - це морські пляжі придатні для використання в рекреаційних цілях.
В структурі рекреаційного потенціалу Одеської області провідну роль відіграють цілющі фактори причорноморських лиманів - особливий мікроклімат, вода з розчиненими в ній солями (рапа), пісок їхніх берегів, лікувальні грязі. Найбільш інтенсивно використовуються на даний час грязі Куяльницького лиману, які за властивостями ? найбільш якісними.
Серед мінеральних вод найбільш поширеними ? хлоридні води різного катіонного складу. До цього типу належить гідрокарбонатно-хлоридна вода ?Куяльник?. Значна кількість мінеральних вод знаходиться на території Татарбунарського району. Промислова розробка для масового споживання та для потреб куротного господарства зараз восновному здійснюються на Куяльницькому та Комінтернівському родовищах.
Розділ 2. Екотуристичні рекреаційні райони
Саме тому зараз доцільно розвивати екологічний туризм в Одеській області.
Деякі споживачі такого специфічного виду активного відпочинку, як екологічний туризм, вважають, що найбільш привабливими для них в Україні ? природні ландшафти Карпат і Криму, а також ландшафтні комплекси Поліського краю. Але не менш привабливими і перспективними для розвитку екологічного туризму в Україні ? Одеський регіон.
Найбільш цікаві з точки зору розвитку туризму та, зокрема, екотуризму райони Одеськой області розташовані вздовж чорноморського узбережжя та ріки Дунай. За результатами оцінки природних, географічних та рекреаційних факторів південна частина Одеської області може бути поділена на три екотуристичних райони:
Дельту Дунаю
Місто Вилкове, а також Дунайський біосферний заповідник, який було заре?стровано в програмі ЮНЕСКО ?Людина і біосфера?, мають величезний потенціал для розвитку екотуризму завдяки сво?му унікальному характеру та природним цінностям.
Район ветландів та озер на північ від Дунаю.
Цей район по?дну? у собі цікаву етнічну та культурну різноманітність. Тут розташовано важливі ветланди та внутрішні озера. Однак туризм, поки що , не розвива?ться.
Причорноморський район
У цьому районі туризм розвивався десятиліттями. Переважа? ?пляжний? туризм, однак території мають значний потенціал для розвитку екотуризму.
2.1. Дельта Дунаю.
В українській частині дельти Дунаю плавні займають близько 150000 гектарів. Район дельти нарахову? багато островів, заболочених лугів, протоків та каналів. Динамічні процеси, такі як седиментація, зростання дельти та постійні зміни русел надають цьому району особливі властивості, які більше ніде не зустрінеш. В процесі седиментації сформувались та продовжують формуватись нові острови.
Дельта Дунаю ма? велику природоохоронну цінність як ветланд
міжнародного значення, який ? частиною майбутнього Рамсарського угіддя. Дельта - це місцеперебування великої кількості мігруючих птахів та птахів, що гніздяться. В заповіднику нарахову?ться більш 225 видів птахів, 500 видів рослин і 22