Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Історія міста Переяслав-Хмельницький

Історія міста Переяслав-Хмельницький

"Хто не знає свого минулого,
той не гідний свого майбутнього"
Максим Рильський     

Сьогодні Переяслав - районний центр на сході Київської області. Для цієї частини Придніпровської западини характерний безкрайній лісостеп, посмугований неширокими стрічками блакитних річок. Серед рівнин, лугів і полів подекуди зустрічаються невисокі пагорби, невеликі ліси й гаї. Лівобережжя, зокрема Середнє Придніпров’я, відзначається помірним кліматом. Зима досить довга, але порівняно тепла, середня температура становить 6-7°С морозу. Середня температура липня - 19,2°С вище нульові позначки.
     Через древній Переяслав повільно несуть свої води ріки Трубіж, Карань й Альта. Південна частина передмістя розташована поруч із могутнім плесом Канівського водоймища. Покриті вербами й осокою берега водойм створюють особливий настрій: навколо панують тиша, спокій і гармонія.
     Недарма сюди приїжджають у вихідні відпочити від шаленого ритму й надмірного шуму жителі Києва, Чернігова, Черкас й інших великих міст. Багатьох приваблює також можливість відвідати місцевий ринок, адже Переяславщина належить до екологічно чистих місцевостей України. До центра значного сільськогосподарського регіону збираються торгувати селяни з навколишніх селищ.
     У Переяславі-Хмельницькому проживає приблизно 30 тисяч осіб. До столиці України - Києва - лише 112 кілометрів.

     Уперше Переяслав згадується в літописних записах 907р. у договорі князя Олега з Візантією.
     

Місто Переяслав входив у Київське намісництво. Нині Переяслав-Хмельницький - районний центр у Київській області України.
     Герб міста Переяслава затверджений 4 червня 1782 року разом з іншими гербами Київського намісництва: "У срібному полі трех - уступна вежа, увінчана церковною главою й зубчатою короною".
     В 1865 році був складений новий проект герба Переяслава: "У срібному полі червлена в 3 яруси вежа із золотими швами й вікнами, увінчана золотим з таким же хрестом куполом. Над вежею червлена про 3 зубцях корона". У вільній частині - герб Полтавської губернії. Передбачалося, що герб будуть оточувати колосся, з'єднані Олександрівськой стрічкою. Проект не був затверджений.

     

Переяслав-Хмельницький район створений в 1923 році (до 1943 року йменувався Переяславським). 28 грудня 2001 року районна рада затвердила герб і прапор Переяслава-Хмельницького району. Автор символів району - Олексій Кохан. Прапор являє собою полотнище із трьох вертикальних смуг: білої, червоної й білої, співвідношення ширини смуг - 1:4:1. У центрі полотнища зображений елемент герба міста - біла фортеця із надворотной церквою, що має золотий купол і хрест; гостроверхими бічними вежами, що мають золоту покрівлю й флюгері; у прорізі воріт червлений щит із золотим князівським знаком Всеволода Ярославовича. Герб району: у блакитному щиті зі срібною облямівкою сидячий на срібному трьохгор’є золотий бабак, що тримає в лапах червлену корону, у главі щита восходяще праворуч золоте сонце. Древня фортеця символізує Переяславське князівство, знак Всеволода Ярославовича нагадує про період розквіту князівства. Червоний колір - колір давньоруських військових щитів, білі смуги на прапорі символізують ріки Дніпро й Трубіж.

- Крізь століття

ПРАДАВНЯ ІСТОРІЯ      

Знайдені сучасними археологами залишки людського житла пори пізнього палеоліту свідчать про те, що земля ця була заселена із древніх часів. Зокрема 1952 року біля села Добранічівка Яготинського району було відкрито так звану Добранічівську стоянку. Поселення прадавніх мисливців на мамонтів має досить солідний вік - приблизно 15 тисяч років! Найдавніше в Європі людське житло перенесене в переяславський музей народної архітектури й побуту.
     Кожен наступний етап розвитку цивілізації залишав на цих землях свій слід. Предмети епохи бронзи й часів трипільської й черняхівської культури, скіфської пори й часів виникнення етносу ранніх слов'ян, періоду розквіту Київської Русі й Козацької держави... У всіх видатних подіях Переяслав відігравав неабияку роль. Нерідко саме тут вирішувалася подальша доля України.

БОГАТИРСЬКИЙ ДВОБІЙ      

В той час були часті напади кочівників. З половцями й печенігами зв'язують і саму назву міста.
     Налетіли якось на поселення вороги. Серед кочівників був один витязь, якого ще нікому не вдавалося перемогти. Став той батир викликати собі ворога з русичів, але ніхто із князівської дружини не наважувався прийняти виклик. Засумував ясний князь - стало йому соромно й прикро. Аж тут вийшов юнак із простолюдинів, що й погодився стати на бії із поганином. Жорстокий був двобій. І здолав хлопець половчанина, чим й "перея славу" собі. На честь цієї перемоги місто почали називати Переяславлем. Воно стало фортецею на південних границях Київської держави. Залишки городища Х-ХІІІ ст. - літописного Переяславля-Руського - збереглися в районі злиття рік Альти й Трубіжа. Тут знаходився дитинець -(центральна частина міста), де жили представники влади - як князівської, так і релігійної. Ще за часів Володимира Великий дитинець зміцнили захисними стінами й черговими вежами. Ремісники й незаможні міщани заселяли посад і передмістя.
     Після розподілу київським князем Ярославом Мудрим спадщини між синами Переяславський стіл дістався Всеволоду. Так було засновано Переяславське князівство.

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ      

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький народився в грудні 1595 року в родині небагатого українського шляхтича. Спочатку вчився в українській школі, подальшу освіту одержав у львівському езуїтському колегіумі. Вивчив російську, польську, латинську, пізніше - турецьку й татарську мови.
     В 20 роки ХVІІ ст. Богдан Хмельницький повернувся в Чигирин, де примножив свої знання у військовій справі. Перший серйозний досвід він одержав у битві під Цецорою. Тоді він на кілька років потрапив у константинопольський полон. За однією з версій, з полону його викупили запорожці, за іншою - мати. Повернувшись на батьківщину, Богдан


Сторінки: 1 2 3