У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


оселився на хуторі в рідному Суботові, а з часом вступив до війська запорізького, у Чигиринський козачий полк.
     Головною причиною Визвольної війни 1648-1657 років була трагедія України, народу якого погрожувало духовне знищення. Рабська робота, безправ’я, релігійна дискримінація, фізичні й моральні знущання привели до вибуху. В 1645-1646 роках Хмельницький разом з найближчими соратниками проводив серйозну підготовку повстання, метою якого було поліпшення положення українського козацтва. З часом повстання вилилось у визвольну війну всього українського народу.
     Талант оратора, організатора й полководця, дипломатичні здатності, влучний розум, виділяли яскраву особистість Богдана із всієї козацькой старшини. Запорізькі козаки в січні 1648 року проголосили Хмельницького гетьманом. На Січ збиралися тисячі кріпаків, козаків, міщан - формувалася велика армія, що нараховувала більше 300 тис. воїнів. Навесні й восени 1648 року армія Хмельницького одержала ряд блискучих перемог - під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Були й поразки - такі як під Берестечком...
     Заслуга Хмельницького полягає в тому, що він за короткий час зміг створити працездатну армію, організувати людей на боротьбу із гнобителями, закласти фундамент української держави
     Погибель у бої під Сучавой (1653) сина Тимоша, на якого Богдан покладав великі надії як на продовжувача своєї справи, важко відбилася на стані здоров'я гетьмана. Далі була Переяславська рада, сумніви, роздуми, розчарування, нові придбання й нові втрати...
     червня 1657 року Богдана Хмельницького не стало. Поховання відбулося через 4 тижні в Іллінській церкві в Суботові.
     Створене Хмельницьким козацька держава проіснувала більше ста років, об'єднані українські землі звільнилися від іноземного гноблення.

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА      

Улітку 1648р. Переяслав був центром округи - Переяславського полку. На території кожного округу розміщувався окремий полк. Глава полку - полковник, крім військової, був наділений також адміністративною й судовою владою. Загальне керівництво округом здійснювалося за допомогою козацької старшини - обозного писаря, осавула й хорунжого. Переяславський полк, один з найбільших в Україні, 1649 року нараховував 18 сот.
     Під час Визвольної війни Переяслав був важливим центром поставок зброї й продуктів харчування для війська. У цей час Переяслав відіграє роль дипломатичного центра держави. У місто приїжджали польські, російські, угорські, татарські, турецькі посли.
     Війна з Польщею обіцяла бути довгою й кровопролитною, татари й турки не могли бути надійними союзниками, тому гетьман неодноразово звертався до московського уряду із пропозицією про військовий союз України з Росією. У жовтні 1653р. Земський Собор у Москві нарешті прийняв рішення про альянс. У Переяслав виїхало посольство від московського царя Олексія Михайловича, що очолював боярин В.Бутурлин - Росія обіцяла військову допомогу в боротьбі з Польщею.
     Наприкінці 1653р. в усі куточки козацької держави були відправлені гінці для збору представників народу на велику раду. Російське посольство приїхало в Переяслав 31 грудня 1653г.
     Зібралась практично вся козацька старшина, керівники полків, по 5-7 козаків з кожного полку, духівництво, міщани й ін. Переяславський полк був у повному складі.
     січня відбулася зустріч гетьмана із царськими послами для уточнення умов союзу й процедури присяги. Згоди домоглися після бурхливої дискусії й взаємних компромісів. Основним змістом угоди, оформленої у вигляді чолобитної на ім'я царя, було те, що Україна прийняла протекторат самодержавця російського, зберігаючи повну (як у внутрішніх, так і в зовнішніх справах) автономію й свій республіканський лад і становий полк. Козацтво позначалося як особливе населення. Україна мала право підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами, за винятком Польщі й Туреччини.
     Ранком 8 січня старшинська рада прийняла уточнення умов угоди. У другу половину дня зібралась загальна рада на центральній площі. У третій годині на майдан вийшов гетьман зі старшиною й послами. | Пам’ятні дати
з життя Переяслава 

ІІ тис. до н.е. - перші поселення пори бронзи.
ІІІ - поч. V ст. - на території сучасного Переяслава виникають поселення черняхівської пори
907 - перші згадки про Переяславську фортецю в угоді між Київською Руссю та Візантією
993 - зміцнення переяславського дитинця за наказом князя Володимира Великого
1008 - відомості першого кам'яного культового спорудження міста - Хрестовоздвиженської церкви
1054 - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівства
1089 - активна забудова дитинця за ініціативою митрополита Єфрема Переяславського.
1094-1113 - князювання Володимира Мономаха
1187 - перше письмове згадування назви "Україна".
1239 - руйнування міста ордами монголо-татар
ІІ пол. XІ ст. - володарювання литовських феодалів
1482 - спустошення Переяслава військом кримського хана Менглі-Гірея.
1569 - відповідно до Люблінської унії місто відходить до Польщі.
1585 - Переяславу надане Магдебурзьке право. Спорудження замку на території колишнього дитинця
Кінець XVІ ст. - переяславські козаки й міщани беруть участь в анти польських повстаннях
1625 - місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.
25 травня 1630 - у бою під Переяславом гетьман нереєстрових козаків Тарас Трясило здобуває перемогу над польським коронним військом
1648 - початок Визвольної війни. Переяславці зняли владу польської шляхти
Січень 1654 - Переяславська рада. 1660 - підписання Слободищенського трактату Юрієм Хмельницьким.
1666 - антимосковське повстання під проводом М. Хоменка. 1695 - початок будівництва Вознесенського собору на кошти Івана Мазепи.
1727 - друге повстання проти царської влади
1738 - відкриття колегіуму. 1781 - скасування Переяславського полку
1845, 1859 - перебування на Переяславщині Тараса Шевченка. 1873 - заснування жіночої прогімназії
1901 - чисельність населення міста становить близько 16 250 особи
1920-ті рр. - встановлення Радянської влади
17 вересня 1941 - 21 вересня 1943 - окупація Переяслава гітлерівськими військами
Жовтень 1943 - перейменування міста на Переяслав-Хмельницький
50-ті рр. XX ст. - проведення


Сторінки: 1 2 3