Біла Церква має розгалужену систему закладів культури. Палаців культури - 3, кінотеатрів - 3, клубів - 6, Централізована бібліотечна система, 3 школи мистецтв, 2 музичні школи, центр творчості "Соняшник", будинок художньої творчості, будинок юних техніків, будинок органної музики, музично-драматичний театр. У місті 24 народні та зразкові колективи. Серед них - ансамбль танцю "Рось", дитячий танцювальний колектив "Щасливе дитинство", чоловіча хорова капела, муніципальний духовий оркестр та багато ін. Проводяться міські фестивалі "Веселки над Россю", "Золота осінь", "Різдвяні зорі". Краєзнавчий музей ( створений 1924р., фонди - до 75 тис.предм.). Музей парку "Олександрія" (створений 1962 р.). Ландшафтний дендропарк "Олександрія" - визначна пам'ятка садово-паркової архітектури (1793-1797), з 1934р. - дендропарк-заповідник і база НАНУ. В ньому гармонічно поєднуються природний рельєф, штучно створені композиції з дерев, каскади ставків і архітектурні споруди: бесідки, павільйони, колони, колонади, мости з романтичними назвами.       

Археологічні пам'ятки: три кургани ІІІ тис.до н.е. - початку ІІ тис.н.е. Палієва гора - поселення пеньківської культури (VІ- VІІ ст.н.е.), руське городище ХІІ-ХІІІ ст.; Замкова гора і її округа - дитинець (замок і посад) містечко Юр'єва - Білої Церкви ХІ-ХVІІІ ст.       

Архітектурні пам'ятки: Зимовий палац (поч.ХІХ ст.): склади (кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст.); Торгові ряди (1809-1814); церква святителя Миколая, чудотворця Мирлікійського (1706-1852); Костьол Іоанна Хрестителя (1796-1812); собор Преображення Господня (1833-1939); церква св. равноапостольної Марії Магдалини (1842); ансамбль споруд поштової станції (1825-1831); ансамбль споруд білоцерківської гімназії (1843-1847) - головний корпус Білоцерківського аграрного університету (1930-ті рр.); каплиця-пам'ятник землякам, які загинули в локальних війнах (1996).       

Пам'ятники: Ярославу Мудрому, Б.Хмельницькому, Т.Шевченку, П.Запорожцю, В.І.Леніну, в честь першого козацького повстання на Правобережній Україні (1591-1593 рр.) під керівництвом К.Косинського; в честь визволення м.Біла Церква в 1702 р. козаками С.Палія; воїнам 2-го Київського козачого полку, який брав участь у Вітчизняній війні 1812р. - "Гренадер"; пам'ятна лава на честь декабристів; жертвам голодомору 1932-1933рр.; бійцям Київської інтернаціональної бригади 1919р.; 45-ти робітникам заводу "Сільмаш" ім.1-го Травня, що загинули у Великій Вітчизняній війні; студентам і викладачам сільськогосподарського інституту ( нині БДАУ), що загинули у Великій Вітчизняній війні; радянським і чехословацьким воїнам, що брали участь у визволенні міста - танк Т-34; пам'ятник - літак льотчикам, що загинули при визволенні м.Біла Церква; на місці, де знаходився командний пункт 232-ї стрілецької дивізії 40-ї армії генерала-полковника П.Ф.Жмаченка; радянським і чехословацьким воїнам, які брали участь у визволенні м.Біла Церква ( висота 208,4). Курган Слави. Меморіальний комплекс - Парк Слави. Стела Героїв Радянського Союзу та Героїв Соціалістичної праці, випускників БДАУ.      

Меморіальні дошки на честь: живописця І.М.Сошенка, композитора і диригента К.Г.Стеценка, письменника Шолом-Алейхема, декабристів, діячів революційного руху Л.Варинського, М.С.Урицького, держ. діяча УРСР П.Л.Погребняка, Героїв Радянського Союзу І.Т.Зінченка (дві), М.О.Кириленка, В.І.Логінова, Л.М.Павличенко, двічі Героя Радянського Союзу П.Р.Поповича, відвідання парку Олександрія Г.Р.Державіним, О.С.Пушкіним, Т.Г.Шевченком; на місцях розташування: Білоцерківського ревкому і штабу 1-го кінного корпусу Червоного козацтва під командуванням В.М.Примакова, штабу 17-ї кавалерійської дивізії під командуванням Г.І.Котовського, штабу 8-ї повітряної бригади під командуванням генерал-майора Т.Г.Хрюкіна, командного пункту 74-ї стрілецької дивізії та 1-ї Чехословацької бригади під командуванням Л.Свободи, на споруді заводу "Сільмаш", де діяла підпільна диверсійна група І.М.Бушуєва.      

Біла Церква - батьківщина багатьох діячів науки, культури і мистецтва, спорту. Тут народилися Л.Долинський - художник-портретист; Л.Яциневич - композитор і хоровий диригент, Г.Вул - фізик, академік; Ю.Линник - математик, академік, О.Медвідь - триразовий олімпійський чемпіон з вільної боротьби, Є.Лапінський - олімпійський чемпіон з волейболу, О.Фурса - чемпіон світу з радіоспорту. У Білій Церкві жили і працювали: Шолом-Алейхем (Ш. Рабінович ) - класик єврейської літератури, К.Стеценко - композитор, один з ініціаторів відродження УАПЦ, Л.Курбас - театральний режисер-новатор, В.Кучер - письменник, М.Грищенко - професор, педагог, В.Лебедєв - вчений-селекціонер, Є.Вотчал- фізіолог, засновник української школи фізіологів, академік, М.Вавілов - ботанік, генетик, селекціонер, географ, академік, П.Попович - льотчик-космонавт. Свого часу в місті перебували О.Суворов, М.Кутузов, Г.Державін, Т.Шевченко, І.Нечуй-Левицький, К.Паустовський, Ю.Смолич.      

Білоцерківський краєзнавчий музей, пл. Соборна,4 Створений у 1924 році, відноситься до комунальної власності міста Біла Церква. Ідея створення музею належить етнографу, археологу, краєзнавцю Степану Леонтійовичу Дроздову (1867-1933рр.) Створений ним на початку 1924 року Окружний музей старожитностей розташувався у колишньому Зимовому палаці графів Браницьких.       

25 жовтня 1925 року затверджена нова назва музею - Білоцерківський окружний археолого-етнографічний музей, у тому ж році музею було виділено приміщення колишнього будинку ксьондза на Замковій горі. Музей мав 8 відділів.      

В 30-ті роки з фондів музею були вилучені значні культурні цінності, серед них : намисто Розанди Хмельницької ( один з найкоштовніших експонатів), культові речі, предмети з коштовних металів, монети - скарб празьких грошей ХІV- ХV ст., римські динарі, польські, литовські та російські монети тощо. Подальша доля вилучених предметів невідома. Напередодні Великої Вітчизняної війни в музеї нараховувалося біля 10 тисяч експонатів, а наукова бібліотека нараховувала 7 тис. книжок.       

В роки окупації міста Білої Церкви німецько-фашистськими загарбниками музей не був евакуйований. Впродовж серпня-жовтня 1941 року музей впорядковувався і в листопаді була відкрита експозиція. Під час військових дій музейна колекція була значно пограбована і напередодні визволення міста від фашистів в музеї залишилось 1218 експонатів, а бібліотека нараховувала лише 2968 екземплярів.       

З другого півріччя 1944 року в музеї була розгорнута