Стаття з газети "Старий Замок":
Олексій ФІЛІППОВ
Влітку 2001 року на території надзвичайно ефектної за своїми історико-рекреаційними якостями пам’ятки – Невицького замку – було незвично багатолюдно. Тут проходила спеціальна суспільна акція – Міжнародний археолого-екологічний табір-експедиція учнівської та студентської молоді, учасниками якої були юні волонтери з п’яти країн Європи та Америки. Метою проведення цього заходу було привернути увагу влади до аварійного стану Невицького замку.
Як стверджує старший науковий співробітник Закарпатського краєзнавчого музею О. Дзембас, якщо терміново не розпочати роботи по збереженню цієї унікальної пам’ятки, то вже незабаром можливе падіння даху центральної замкової вежі. А це призведе до ще більшого занепаду і потребуватиме величезних коштів для відновлення.
О. Дзембас: Цілеспрямованого археологічного вивчення закарпатських замків, за виключенням Ужгородського і Невицького, практично ніколи не проводилося. Це призвело до того, що роль замкових споруд в історії політичного життя середньовіччя оцінювалася науковцями поверхово і значно збіднювало картину соціально-культурних відносин в історичних реконструкціях. На сьогодні Невицький замок в археологічному плані є найбільш вивченою пам’яткою Закарпаття. Центр туризму спільно з Інститутом археології АН України, Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм та Ужгородським національним університетом протягом десяти останніх років займається вивченням Невицького замку. Тому, намагаючись привернути увагу державної влади до стану, в якому знаходяться замки Закарпаття, нами розроблена спеціальна програма “Невицький замок”. Програма складається з трьох етапів і передбачає термінову консервацію споруд замку, накопичення наукової бази даних, реалізацію реставраційного проекту за історичними технологіями, видання довідкової та туристично-ознайомлювальної літератури. Виконання другого етапу нами заплановано протягом 5-6 років. Необхідно провести благоустрій підступів до замку, підвести комунікації, налагодити загальне фінансове забезпечення програми реконструкції замку. Виконання третього етапу, де на основі археологічного матеріалу заплановано відтворити замковий інтер’єр, налагодження на території посаду роботи керамічних, ковальських та інших майстерень, орієнтовно намічено на 2015 рік. Історико-археологічне дослідження пам’ятки вимагає не тільки проведення польових робіт на території замку, а й пошуку додаткових архівних документів різних історичних періодів функціонування Невицького замку. На першому етапі разом з екологічним експедиційно-пізнавальним, інформаційно-пропагандистським об’єднанням педагогів “Еко-Екс” під головуванням Олександра Геревича з 10 червня по 1 вересня 2001 р. організували і провели міжнародний молодіжний еколого-археологічний табір.
У культурному шарі Невицького замку було знайдено кераміку, бронзову шпильку, що характерно для доби гальштату (VIII-VII ст. до н. е.). Господарська діяльність населення латено-римського часу залишила у культурному шарі замку свою пам’ятку. Це –монета з Іллірійської Аполонії, яка датується ІІ ст. до н. е.
Ладислав IV (1272 – 1290) подарував Невицький замок вельможі Амодею разом з іншими королівськими землями в Ужанському комітаті. Ці права Амодея підтвердив наступний король Ендре ІІІ. Але вже у 1318 році під час боротьби магнатів з новим королем Карлом Робертом із династії Анжу замок захопив вельможа Петр, син Петена. Після його поразки замок повернувся у власність короля, який згодом подарував його родині графів Другетів. Вони володіли ним аж до середини XVII століття.
По закінченні робіт планується створити госпрозрахунковий державний музейно-туристичний комплекс, який буде чудовим місцем для туризму і відпочинку всіх любителів Карпат.

ФРАГМЕНТИ СТАТТІ "Твердиня Ужанської долини" ("День", 19 квітня 2002 р., В. Зубач):
Історія Невицького замку починається десь у XII столітті. Його будівництв було пов’язане з активною проруською політикою угорських королів, зростанням ролі гірських перевалів і шляхів, які вели через Карпати на північ і схід до Галича та Києва. Тоді замок був земляним городищем невеликих розмірів, укріплення якого складалися з валів, ровів.
В березні 1241 року монголо-татари ввірвалися в Угорщину через Верецький перевал, зруйнували укріплення в Невицькому. В другій половині XIII століття його знову відновили. В 1279 році угорський король Ласло IV (1274 — 1290) передав усі володіння комітату Унг і його управління трансільванському воєводі Фінті з роду Обо. Після його смерті, господарем Ужанщини і Невицького замку став його брат Омодей, який володів замком до 1311 р. В Угорському королівстві почалась епоха міжусобиць, боротьби магнатів за королівський престол. Омодей і його сини брали в ній активну участь. Невицьку фортецю, що була місцем перебування жупана та його помічників, укріплюють. Саме на межі XIII — XIV століть на місці круглої башти будується новий чотирикутний лонжон, а біля нього колодязь для збору дощової води глибиною 4,5 м.
На Ужанщині був спокій, поки жив старий Омодей — вірний прихильник Карла Роберта з династії Анжу, котрий у впертій боротьбі завоював угорський королівський престол (1301—1343). Але, коли в 1311 році посталі кошицькі селяни вбили Омодея, Карл Роберт вирішив зламати владу роду Обо в Північно-Східній Угорщині. Проте замок у Невицькому й надалі залишився в руках Омодеїв. У 1317 році Ласло, син Омодея, знову повстав проти королівської влади, але зазнав поразки. Невицький замок штурмом взяли королівські війська.
Нова епоха в історії замку розпочинається в 1328 році, коли Карл Роберт передає його спочатку в тимчасове, а з 1333-го в постійне володіння князів Другетів. Дарчу грамоту Другетам у 1343 році підтверджує новий угорський король Людовік Великий. Із того часу і аж до моменту загибелі фортеці в середині XVII століття саме вони володіли замком.
До середини XV століття Невицький замок тільки номінально вважався центром домінії — володінь Другетів на Ужанщині. Тут вони тримали