Закарпатська область — на заході в межах західної частини та . На півночі межує з , на сході з областями . На півдні з , на південному заході з , на заході зі , на північному заході з .

Зміст

[] Історія

Увесь історичний шлях Закарпаття — від найдавніших часів і до наших днів — можна поділити на кілька періодів:

Стародавні часи, який хронологічно продовжується до IX ст.;

Феодальна доба — з IX ст. до середини XIX ст.;

До 1918 року, Закарпаття входило до складу Угорщини та .

Період розвитку капіталізму (друга половила XIX — поч. XX ст.) — період між двома світовими війнами, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини;

Угорська окупація 1939—1944 років;

Закарпатська Україна (період 1944—1945 рр.),

Повоєнний період, коли Закарпаття приєдналося до України.

Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього (близько 500 тис. років до н. е.). Сюди під тиском римлян з долин і переселилися карпи – одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і отримали назву гори . Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які позначилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю. Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в різні часи мало назву "Угорська Русь", "Карпатська Русь", "Руська Крайна", "Подкарпатська Русь", "Карпатська Україна", "Закарпатська Україна", а з року – Закарпатська область у складі УРСР. З давніх часів було своєрідним містком зв'язків між Сходом і Заходом. Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане зі східними слов’янами. Археологічні джерела засвідчують, що вже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру, генетично спільну з культурою племен , , , і , де в І тисячолітті н.е. відбувався інтенсивний процес формування східного слов'янства. Важливою подією в історії Закарпаття було входження його в IX-XI століттях до активної сфери впливу потужної східнослов'янської держави – , яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру. Відірване з кінця X століття від основного кореня – східного слов'янства, Закарпаття до середини XX століття входило до складу , , , Гортистської , але, зберігаючи етноніми "русь", "русини", ніколи не втрачало своєї слов’янської сутності та економічних і культурних зв'язків з народами по той бік Карпат. Після розгрому Австро-Угорщини в роки першої світової війни (1914-1918) на основі рішень , Сенжерменського мирного договору в році і Тріанонського договору в році Закарпаття одержало статус автономії у складі Чехословацької Республіки. Весною року, коли розчленував Чехословаччину в результаті проведення двох арбітражів у Відні, всі південні райони Закарпаття, де проживала більшість угорського населення були віддані Угорщині (1,523 км2 з населенням 173 233 чоловік). На початку року на території краю виникло нове державне утворення – Карпатська Україна, Сойм якої обрав першим її президентом о. . Та року війська Гортистської Угорщини окупували територію всього краю і припинили існування цього державного утворення. Після визволення краю в жовтні року в Закарпатті була проголошена самостійна держава – Закарпатська Україна зі своїм урядом – Народною Радою. Це державне утворення існувало лише до липня року, коли відбулося приєднання із на підставі волевиявлення населення краю через прийняття Першим З’їздом народних комітетів Закарпатської України “Маніфесту про возз’єднання з Радянською Україною”.

[] Географія

Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях . Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту – . На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України – г. (2061 м). На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами - , , та , а на північному і південному сході з та областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. кв. км, чисельність населення - 1251,1 тис. чоловік (на 01.01.04), або відповідно 2,1% і 2,6% території і населення України.

Близько 80% території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід , , , , , , . Чорногорський хребет включає в себе гору , висотою до 2061 м , яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють , , , та висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша ріка – , ліва притока . Її протяжність у межах області 240 км. Найбільші притоки – , , , . Наступні за величиною ріки і , які впадають у річку . В області 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них – . На території Закарпатської області поблизу села Рахівського району знаходиться географічний центр континенту.

[] Крайні точки Закарпатської області

Захiд: 22°9' схiдної довготи; 48°27' пiвнiчної широти. с. Соломоново (1,5 км вiд с. Соломоново, Ужгородського району). Схiд: 24°37' схiдної довготи; 48°4' пiвнiчної широти. г. Чорна Гора, хребет Чорногора ( 12 км вiд с. Луги, Рахiвського району) Пiвнiч: 22°35'схiдної довготи; 495'пiвнiчної широти. с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Схiднi Бескиди (бiосферний заповідник.) Пiвдень: 24°18' схiдної довготи; 47°53'