Реферат - 22 січня минуло 60 років з часу утворення Закарпатської області.
19

промислових і побутових відходів у найбільших містах області, додаткові заходи щодо збереження біологічного різноманіття, насамперед занесених до Червоної книги видів рослин, та розширення територій і розвитку об'єктів природно-заповідного фонду. Закарпаття відвідала німецька делегація з Міністерства екології землі Баварія. Гості цікавилися водно-екологічними проблемами нашого краю та роллю в цьому органів місцевого самоврядування й із цікавістю сприйняли засади Концепції сталого розвитку. Їм особливо імпонувало те, що чільне місце в цьому документі відведено рекреації, туризму, а також протиповеневим заходам. Вони поділилися й своїм досвідом, а також вели мову про необхідність тіснішої співпраці на міждержавному і міжрегіональному рівнях.

У лісопромисловому комплексі, який є ще й одним із визначальних чинників сталого розвитку та життєзабезпечення населення краю, мусимо передовсім організувати ведення лісового господарства на науковій основі й знизити техногенний тиск на лісові масиви. Не кажу вже про природозбережні технології на заготівлях лісу, поглиблену переробку деревини, відродження слави закарпатських меблів. До речі, незабаром це стане предметом розгляду на сесії обласної ради цього скликання.

– Концепція враховує й інші особливості регіону, зокрема розвиток туристично-рекреаційної галузі, що ґрунтується саме на екологічній привабливості краю.

– І галузь ця є найпріоритетнішою. На території площею 12 800 квадратних кілометрів зосереджено більш як 5 відсотків усіх природно-рекреаційних ресурсів України. Мінводи Закарпаття за своїми лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Франції, Чехії, Польщі, а солоні води солотвинських озер – водам Мертвого моря. Благодатний клімат, мальовничі ландшафти, багаті культурні, історичні, етнічні традиції та близькість кордонів чотирьох держав дають реальні перспективи розвитку туризму. На тлі інших регіонів України Закарпаття й справді багато в чому виграє тим, що довкілля тут відносно чисте. Карпати – це унікальна природна екологічна система, а територія Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі та входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Де, як не в горах, розвивати гірськолижний і зелений туризм? А це не лише додаткові робочі місця, а й можливість для верховинців без особливих проблем реалізувати екологічно чисті продукти харчування, вирощені на власних обійстях. Та для цього треба не лише вдосконалювати законодавство стосовно статусу гірських населених пунктів, а й добиватися прийняття державної програми поліпшення інфраструктури, мікрокредитування господарів садиб зеленого туризму, виявляти більше підприємливості та ініціативи органам місцевого самоврядування, зокрема в залученні інвестицій у рекреаційно-туристичну галузь. Мізерні бюджети, за якими доводиться жити горянам нині, кардинальних змін у розвиток Верховини не внесуть. Одним повітрям ситий не будеш. Тому мусимо будь-що спростувати гірке прислів'я про те, що в горах легко дихати, але важко жити...

Фірми-двигуни

– Для того, щоб не лише легко дихалося, а й жилося, в області є й інші можливості. Зокрема, розширення зовнішньоекономічної діяльності, запровадження енергозбережних технологій...

– Уже нині в Закарпатті працюють майже чотириста підприємств з іноземними інвестиціями. Серед них – відоме підприємство "Єврокар" зі складання автомобілів "Шкода" та "Фольксваген", ТОВ "Хенкель-Ужгород" з виробництва мийних засобів, "Флекстронікс" з виробництва електронної апаратури. Виростають нові потужні заводи й фабрики – такі, як "Гроклін-Карпати", "Ядзакі".

Щодо стратегічних напрямів енергозабезпечення, то це – будівництво малих і середніх гідроелектростанцій, модернізація наявних, зокрема Теребле-Ріцької ГЕС. Украй актуальним вважаємо спорудження каскаду гідроелектростанцій на Тисі між Буштином і Вилоком та Бедевлею й Тячевом, бо це не лише дасть дешеву електроенергію, а й позбавить край і державу найбільшого головного болю – повеней. Ці споруди виконають не менш важливу роль – водорегулювальну. Значне місце в Концепції відведено й будівництву генеруючих установок з використанням енергії вітру, сонця, термальних вод, а також розвиткові малої теплоенергетики з використанням відходів лісопиляння. Безперечно, усе це потребує серйозних коштів. Але вони окупляться сторицею. Окремим напрямом інвестиційної діяльності є забезпечення зростання обсягів інвестицій в економіку області через діяльність СЕЗ "Закарпаття" та реалізацію Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області".

За принципами хартії

– Миколо Івановичу, як ви сприймаєте політичну й адміністративно-територіальну реформи?

– Реформування влади назріло давно. Для мене важлива щонайперше її децентралізація з наданням більших прав територіальним громадам. Такий підхід відповідає принципам Європейської Хартії місцевого самоврядування. Якщо ми збираємося йти цим шляхом, то політичну реформу слід обов'язково пов'язати з реформуванням бюджетного процесу, бо перекласти відповідальність на чужі плечі й не передбачити під це відповідного фінансування означатиме, що в результаті всіх цих перетворень матимемо "мертвонароджене дитя". Про це йшлося й на засіданні Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України за участю голів обласних рад і парламентського Бюджетного комітету та на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування ще навесні минулого року. Мова насамперед про те, що у видатковій частині бюджету слід передбачити 4,5 відсотка для потреб місцевого самоврядування.

Політична реформа – не одномоментний процес. Щоб вона була життєздатною, мають відбутися бюджетна, податкова, адміністративна і територіальна реформи. Крім того, на нас чекають парламентські вибори та вибори до місцевих рад, після яких поетапно стане формуватися представницька гілка влади.

Саме в цей визначальний час в органах місцевого самоврядування відбувається переосмислення їхньої ролі в суспільно-політичному та соціально-економічному житті, зростає відповідальність за майбутню долю територіальних громад, створення нормальних, гідних умов для життя і праці населення, пошуку оптимальних шляхів подальшого розвитку в умовах реформування системи

---

Сторінки: 1 2 3 4 5