Своєрідною грядою вздовж вулиці Суховоля розташовані чотири санаторії, яким свого часу дали назву коштовностей — «Рубін» на 860 місць, «Алмаз» на 880 місць, тисячомісний «Янтар» та «Кристал» на 900 відвідувачів. Пацієнтів цих санаторіїв обслуговує водолікарня № 2, що знаходиться поруч, та , до того ж, з’єднана із двома останніми оздоровницями закритими переходами.

Умови проживання (палата в санаторії, триразове харчування включно з необхідним комплексом лікувальних процедур) в санаторіях «Трускавецькурорта» визначаються за чотирма стандартами, які позначають латинськими літерами A, B, C, D. Путівка з проживанням в однокімнатному одномісному номері на 24 доби коштує від 2 736 гривень (стандарт D) — до 3 996 гривень (стандарт А), у двокімнатному одномісному — відповідно від 4 176 до 5 868 гривень. При цьому адміністрація санаторіїв пропонує спеціальні умови для проживання батьків з дітьми. За пацієнтами доглядають більше тисячі медиків.

У санаторіях Трускавця лікують три основні групи захворювань: нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрити та цистити, сечокам’яну хворобу, ниркові аномалії тощо); захворювання обміну речовин (діабет, діатез, ожиріння); захворювання органів травлення (жовчнокам’яна хвороба, хронічні гастрити, гепатити, панкреатити, коліти, функціональні розлади шлунку та кишечника тощо). Для цього застосовують декілька десятків різноманітних лікувальних методик з використанням сучасного обладнання та цілющих властивостей природних надр. Дещо незвично, між іншим, знаходячись в трускавецькій бальнеологічній лікарні № 2, опинитися раптом у… «макеті» соляної шахти із закарпатського Солотвина. Насправді, в лікарні обладнана спелеокамера для лікування захворювань дихальних шляхів, і викладена вона натуральними соляними плитами із солотвинського родовища.

Окремої уваги заслуговують різноманітні спеціальні програми цільової реабілітації курортників тривалістю до двох тижнів. Окремо розроблені, скажімо, інтенсивні курси оздоровлення за професійною приналежністю — для керівників, службовців та бізнесменів, шахтарів, металургів, водіїв, учителів та працівників сільського господарства.

У листопаді минулого року на своїй черговій асамблеї Всесвітня федерація водолікування та кліматолікування (FEMTEC) назвала ЗАТ «Трускавецькурорт» установою, що відповідає світовим стандартам найвищої якості, та визнала його найкращим курортним центром світу в своїй категорії.

Складові успіху та перспектива

Термін «курортополіс» стосовно Трускавця давно вже не сприймається як неологізм. Справа в тому, що ще в непевні 1990-і роки і міська влада, і керівництво санаторно-курортних закладів, і науковці міста виробили обґрунтовану та, як показав час, виграшну стратегію розвитку міста-курорту. У 1999 році Трускавець було названо кращим курортним центром України, а в січні наступного року набрав чинності Закон «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець». Головна мета — стимулювання інвестицій та збереження природних ресурсів. Відтак, зараз в місті реалізується або вже здійснено декілька інвестиційних проектів.

Про один з них ми довідались під час розмови з генеральним директором ЗАТ «Трускавецькурорт» Богданом АКСЕНТІЙЧУКОМ.

Санаторно-курортний бізнес в Україні потребує іноземних інвестицій, але, на превеликий жаль, знайти стратегічного інвестора у цій сфері дуже важко з тих причин, що інвестиції потрібні не тільки для покращення умов проживання, а й для харчування, лікування, дозвілля. Можна реінвестувати з власної діяльності, і це показав приклад нашого товариства — за 5 років ми реінвестували більше 100 мільйонів гривень. Але відтворювати основні фонди радянського зразка та доводити їх до тих умов, яких вимагає ринок сьогодні, зростаючі потреби потенційних пацієнтів, практично неможливо. Тому свого часу й була створена Спеціальна економічна зона «Курортополіс Трускавець», а наше закрите акціонерне товариство повинно було показати, що і в умовах України санаторно-курортний бізнес може бути прибутковим, і цю функцію воно виконало. Сьогодні з «Трускавецькурортом» працюють як іноземні, так і вітчизняні інвестиційні компанії.

Розроблено детальний бізнес-план, який передбачає, що 70 відсотків ліжкового фонду буде спрямовано на людей середнього достатку (тобто ціни будуть доступні для громадян України), ще по 15 відсотків — вищого та VIP-рівня. Згідно з планом, за п’ять років разом з інвесторами ми вкладемо приблизно 500 мільйонів гривень. Уже закінчується будівництво нової бальнеологічної лікарні в центральній частині курорту, рівних якій практично немає в Європі. Її відкриття заплановане на червень, і одразу розпочнеться будівництво чотиризіркового корпуса санаторію «Каштан», а у вересні — тризіркового корпуса санаторію «Кристал» на 500 місць.

Це підніме конкурентноздатність нашого курорту на світовому ринку. А враховуючи унікальність курортних факторів Трускавця, ми маємо всі шанси на перемогу в цій жорстокій конкуренції. До того ж, у нас є ще один «плюс» — на противагу іноземним курортам, ми максимально розвиваємо лікувальну частину, орієнтуємось на високоефективні науковоємкі лікувальні технології.

Замок попри колію

текст: Ірина ПУСТИННІКОВА

фото: Ігор ХОМА, Сергій УХАНОВ

Зазвичай це буває так. За вікном потягу тягнуться околиці Львова, потім пропливають два-три села. Люди у вагоні вже розташувалися і тепер детально аналізують політичну ситуацію в країні або способи боротьби з колорадським жуком. Аж раптом загальний шум їх розмов змінюється хвилинною тишею. Погляди спрямовані у вікно, за яким — в кількох метрах від колії, зовсім поруч — повільно з’являються старезні фортечні стіни.

Це — Старе Село. І нехай сусіди по купе, провівши поглядами розвалини, знову починають бідкатися цінами на цукор, а ми вийдемо на зруйнованій станції і попрямуємо до замку.

Потрібен був замок

Серед тисяч сіл в Україні знайдеться зо півдесятка Старих Сіл. Але те, яке знаходиться в Пустомитівському районі Львівщини, за кілометрів вісімнадцять від обласного центру, на доказ свого поважного віку може пред’явити вагомий аргумент — замок.

На жаль, як і