Бучач василіян для заснування теологічної школи. Місце для отців вибрали на Федір-горі. Дванадцятого травня 1751 року син Стефана Потоцького Микола заклав перший камінь майбутнього конвенту1. Великий Хрестовоздвиженський костел було споруджено в 1753–1770 роках (архітектор Шюльтцер). Крім храму, до складу комплексу входять два крила келій та дзвіниця.
Замок з червоного каменю
Фортеця — найдавніша архітектурна пам’ятка Бучача. Як, здається, і все в цьому місті, вона за століття існування обросла легендами. Найпопулярніша оповідка — про підземний хід, що вів від замку вздовж Стрипи аж за місто. Хід був таким високим і широким, що Потоцькі ним їздили в кареті.
Фортеця Бучачу була життєво необхідна: місто лежало на Волоському шляху, яким татари гнали українських бранців в ясир. Цим шляхом ішли на Річ Посполиту турецькі війська, ним же користувався в походах Богдан Хмельницький. Тому ще літописні господарі міста, литовські магнати Бучацькі, попіклувалися про міські фортифікації.
Коли з’явилися перші дерев’яно-земляні укріплення, достеменно невідомо. Деякі польські історики датують північну частину замку останньою чвертю XIV століття. До XIV та XV століть відносяться знайдені археологами готичні деталі порталу — можливо, церковного. Все інше — стіни товщиною в три з половиною метри, рештки башт, руїни ренесансного палацу — вже XVI століття. Якраз в той період замок неодноразово руйнувався та відбудовувався.
...У 1672 році Бучач взяли в облогу турки під проводом Магомета IV. Оскільки Потоцький на той момент був у від’їзді, обороною замку керувала його дружина Тереза. Дізнавшись, що твердиню захищає жінка, яничари, за легендою, зняли облогу. Хоча за чотири роки повернулися й таки зруйнували фортецю. Цікава тоді склалася ситуація: кордон між Портою та Польщею пройшов по Стрипі, розділивши місто навпіл. Східна частина — туркам, західна — полякам. Османи хазяйнували у місті 11 років.
Сакральні дива
Магнати Бучацькі залишили місту не лише замок. Як свідчать документи XIV століття, Михайло Бучацький 28 червня 1397 року (за іншими даними 1379 року) заснував тут парафію з костелом. Храм простояв 400 років, переживши пожежі й навали завойовників. У 1761–1763 роках старий костел замінили Успенським собором, який прикрашає місто і тепер. Оточене рокайлевими2 завитками «дзеркало» над входом з копією рафаелевої мадонни вказує на епоху бароко. Портал костелу прикрашено гербом Потоцьких «Пилява»...
Недалеко від костелу, над бурхливим потічком знаходиться Миколаївська церква, зведена Марією Могилянкою в 1610 році... Якщо пощастить потрапити всередину церкви, можна побачити прикрашений різьбленням позолочений іконостас, виготовлений в 1660-х на кошти міщан.
1 Тут — в значенні монастиря.
2 Рокайль — характерний для рококо мотив орнаменту — стилізована черепашка.