Валюта

Грошова одиниця Швейцарії - швейцарський франк (CHF), який дорівнює 100 сантимам (раппенів у німецькій Швейцарії). В обігу знаходяться монети вартістю 5, 10, 20 сантимів, 1/2, 1, 2 і 5 франків, банкноти вартістю 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 франків.

Hадписи на швейцарських банкнотах зроблені багатьма мовами, але англійською немає. У Швейцарії 4 офіційних мови: німецька, французька, італійська і ретороманська. Відповідно, цими мовами і підписані банкноти: на лицевому боці - німецькою і ретороманською, а на звороті - французькою і італійською. У німецькомовних кантонах Швейцарії дрібну розмінну монету називають "раппен". А франк і в німецькій Швейцарії - франк.

Швейцарія вже 400 років не знала воєн і політичних потрясінь. Мабуть тому серед відомих людей, портрети яких прикрашають її гроші, немає жодного полководця або політика: тільки фізики, астрономи, натуралісти, лікарі та архітектори.

До речі, Ліхтенштейн не має власної грошової одиниці. Hа його території, так само як і в Швейцарії, в обігу знаходяться швейцарські франки. І це з 1923 року, коли дві країни уклали митний і валютний союз.

У багатьох магазинах можна розплачуватися конвертованою валютою, до оплати приймаються всі основні кредитні картки і туристичні чеки. Обміняти гроші можна в будь-якому відділенні банку, у вечірній час - в обмінних пунктах великих універмагів, аеропортів і в деяких туристичних агентствах. Обмінювати гроші краще за кордоном, тому що в самій Швейцарії курс національної валюти завищений.

Банки відчинені з 8.00 до 16.00 (деякі до 17.00 - 18.00) у робочі дні, перерва з 12.00 до 14.00. Кілька разів на тиждень банки працюють довше, ніж звичайно.

Пункти обміну валюти в аеропортах і залізничних вокзалах працюють кожного дня з 8.00 до 22.00, нерідко - цілодобово.

Ціни

Швейцарія - одна з найдорожчих країн Європи, а Женева - найдорожче місто Швейцарії.

Покупки

Товари, вироблені в Швейцарії, відомі своєю високою якістю. У більшості магазинів та універсамів розмовляють англійською мовою. Вибір наручних годинників тут дуже великий, і коштують вони менше, ніж в інших країнах. Швейцарський шоколад має колосальну кількість різноманітних упакувань, форм і сортів.

Хорошими покупками можуть стати одяг, вишивка, постільна білизна і носові хустки, точні прилади, складані ножі, музичні скриньки, різьблення по дереву, кераміка і продукція інших ремесел, а також антикварні предмети і видання з мистецтва.

У деяких магазинах покупцеві видадуть на його прохання особливий чек (Tax-free Shopping Cheque), по якому при від'їзді з країни іноземцю повернуть закладений у вартість товару податок на додану вартість.

До оплати приймаються всі основні кредитні картки.

Магазини працюють у робочі дні з 08.30 до 18.30, деякі до 21.00-22.00. У суботу - з 08.00 до 12.00 і з 14.00 до 16.00. У великих містах деякі магазини працюють без обідньої перерви, але зачинені в понеділок у першій половині дня. По неділях магазини закриті - крім тих, які розташовані в аеропортах, на деяких залізничних станціях і в місцях зупинок для відпочинку уздовж шосейних доріг.

Чайові давати, як правило, не прийнято, за винятком ресторанів, де розмір чайових становить 5-10% від вартості замовлення. Для дотримання традицій, слід уважно прочитати рахунок, і ніколи не перевищувати 10% чайових.

"На чай" дають тільки після того, як принесуть здачу, у розмірі до сантима.

Національна кухня Швейцарії з'явилася в результаті складного, тривалого і суперечливого розвитку під впливом традицій багатьох народів, які проживають у країні. Особливо великий вплив мали французька, італійська і німецька кулінарні традиції.

Характерна риса місцевої кухні - достаток сирів і кисломолочних продуктів, а також м'яса з різноманітними приправами.

Однією з найпоширеніших страв є "фондю" ("fondue") - розплавлений сир, в який додається часник і легке біле вино. Прийшло фондю від альпійських пастухів, які першими здогадалися кинути в казан залишки сиру й часнику, а потім вмочити в суміш шматочки білого хліба. Французи стверджують, що саме вони першими вигадали фондю. Швейцарці з ними сперечаються.

Зараз фондю готують у найкращих ресторанах з різних сортів сиру. На стіл подають казанок, а до нього - дуже довгі виделки. Відвідувачі нанизують на них шматочки білого хліба і занурюють у сирно-винно-часничну суміш. Фондю вважають зимовою стравою.

"Їжа пастухів" дуже подобається і багатьом туристам, тому фондю є в меню практично всіх швейцарських ресторанів. Цікаво, що запивати фондю вином не рекомендується.

Ще одна популярна страва із сиру - "раклетт", це особливим способом підсмажений сир з хрусткими маринованими огірочками і картоплею в мундирі.

Дуже популярний "бернес платтер" ("bernese platter") - смажені шматочки яловичини і свинини з зеленню, бобами або кислою капустою, а також "люріх лешнетцелтес" ("lurich Leschnetzeltes") - тонкі шматочки телятини в соусі.

Такий суто німецький винахід, як сосиски, є дуже популярним у німецькомовних районах. Особливо відомі ковбаски з округів Санкт-Галлен і Берн. А в Цюріху туристів, як і місцевих жителів, пригощають величезними двометровими сосисками.

Також у німецькомовній Швейцарії поширена така страва, як "решті" - відварена картопля, підсмажена до стану "фрі" (з скориночкою).

Швейцарський шоколад і десерти "хюхлі" і "крепфлі" також відомі в усьому світі.

У південних кантонах використовується практично тільки італійська кухня з її "пастами", "піццею", "равіолі" і "різотто". Нічого особливого і нового в італійську кухню швейцарці не внесли.

Швейцарські вина і пиво чудові. Серед білих вин виділяються "Йоханніоберг" "Johannioberg"), "Фердан" ("Ferdant"), "Лавю" ("Lavaux"), серед червоних - "Ламей" ("Lamay"), "Корон" ("Corone") і "Діл" ("Dole").

Гарні лікери "Кірш" ("Kirsch"), "Пфлюмлі" ("Pflumli") і "Вільямін" ("Williamine"), але дуже міцні.

Швейцарський