Альпи
Альпи
Альпи — знімок з космосу
Альпи в районі Оберстдорфа (Фельхорн)
Цей термін має також інші значення. Дивіться
Альпи ( les Alpes, die Alpen, le Alpi, Alpe, від montes albes - білі гори, також можливо назва кельтського походження alb - високий, або alpa - височина) - найвища гірська система Західної , простягається дугою від берегів до на території європейських країн , , , , , , . Довжина гірської системи 1200 км, ширина — 130-260 км., висота до 4807 м (гора ). Дуга є опуклою на північний–захід з поперечною , в межах якої лежать озера та . Розрізняють Західні та Східні Альпи.
Поділ Альп
Західні Альпи складаються з Приморських, Котських, Савойських, Бернських Альп. Їх пересічна висота 3.000-4.000 м. Окремі вершини сягають понад 4000 м:
· (найвища вершина Альп і Європи) 4.809 ,
· 4.638 ,
· 4.512 та ін.
Для Західних Альп характерна добре виявлена дугоподібна форма хребтів, різка асиметрія схилів — внутрішні круті, зовнішні пологі, великий розвиток льодовиків.
У Східних Альпах особливо виділяються Бернський, Ретійський, Доломітовий та Карнійський хребти, котрі простягаються по-ширині . Пересічна висота Східних Альп 2.500—3.500 м, також менша кількість льодовиків.
Крім поділу на Західні і Східні, Альпи поділяють також у широтному напрямі: на Північні — (вапнякові та гори), Центральні Альпи — (кристалічні хребти) та Південні — (вапнякові і пісковикові гори).
Альпи утворилися у добу Альпійської складчастості. Осьова зона Альп складена кристалічними та метаморфічними породами, по периферії – флішовими та моласовими формаціями. Родовища , , і поліметалічних руд, кам'яної солі (в Східних Альпах). Також незначні родовища бурого та кам'яного . В Альпах є численні виходи джерел мінеральної води в тому числі і теплої, на базі яких побудовано курорти (, , , , , та інші). Близько 1.200 льодовиків (загальною площею понад 4000 км2). Багато озер тектонічно-льодовикового походження. Альпи мають багато зручних перевалів — Мон-Сені, Сен-Бернар, Сімплон, Сен-Ґотард, Берніна, Бреннер, Тауерн. Крізь Альпи прокладені тунелі: Сімплонський, Сен-Ґотардський та інші.
Клімат і ґрунтово-рослинний покрив Альпи мають чітко виявлену вертикальну зональність: до 1200 м клімат помірно теплий, ростуть широколистяні ліси; від 1300 до 1700 м клімат помірний, рослинність — хвойні ліси; 1700—2300 м — субальпійська зона; 2300—3200 м — альпійська зона з помірно холодним кліматом, вище — зона вічного снігу.
Альпи в районі Оберстдорфа (Фельхорн)
Найвищі вершини
· 4.809 :
· 4.478 : , Аппенінські Альпи
· 3.970 : , Бернські Альпи
· 4.166 : , Бернські Альпи
Ріки
·
·
· , верхнього ;
Озера
·
·
·
·
Льодовики (ґлетчери)
Лінія вічного снігу лежить на півночі на висоті 2.500 м, а на півдні — 3.000—3.200 м. Загальна площа сучасного зледеніння — 4140 км2. Льодовиків в Альпах бл. 1200, найбільший — Алечський у Бернських Альп площа 169 км2. З льодовиків беруть початок ріки: Рона, Рейн, Аді-дже, Інн, Драва та ін.
Близько 1200 ґлетчерів (найбільший Алеч);
Головні залізничні та автомобільні шляхи
Мон-Сені, Сімплон, Сен-Ґотард, Арльберґ, Бреннер, Земмерінґ;
туризм, зимові види спорту, .
Література
·
· : В х т.За ред. . — Донецьк: «Донбас», 2004.
Кінець форми