Міністерство освіти України
„Міста України”
Івано-Франківськ.
Івано-Франківськ місто покликанням якого є з’єднувати Прикарпаття з Закарпаття, Дністер з Прутом, Буковину з Галичиною, Україну з Європою.
Івано-Франківськ – обласний центр розташований за 584 км. на захід від столиці України у межиріччі річок Бистриці Надвірняньської , і Бистриці Солотвинської.
Перші поселення на території міста спостерігались ще за часів трипільської культури. Заснування міста почалося із побудови в середині 17 ст. польським магнатом Андрієм Потоцьким фортеці. Назву місто отримало на честь сина Андрія Потоцького Станіслава. 7 травня 1662 року місто Станіславів отримало Магдебурзьке право. Саме ця дата вважається офіційною датою його заснування.
У 1683 році у боях гине Станіслав Потоцький і багатство успадковує інший син Андрій Потоцький.
Польсько-турецька, російсько-шведська війни і декілька інших нападів завдали значних руйнацій місту.
На початку 18 століття місто почало відбудовуватись. Значно збільшилась кількість ремісничих цехів кравців, шевців ,пекарів ,мельників ,бондарів ,різників , ковалів та зброярів.
У 1772 році у Станіслав вступили Австрійські війська. Місто стало центром з 18 округів Істро-Угорської імперії.
Новий етап у розвитку міста почався після сплачування у 1848 році кріпосного права. Була обрана також окружна рада.
У другій половині 19 століття для життя Станіслава було характерним економічне та культурне піднесення. У 1885 році місто стало центром єпископства. Тодішня культура була представлена творчістю таких письменників як І. Кношницький , М. Романовський , та фольклористів С. Баронча ,І. Вагилевича, Є. Желехівського та Володимира Гнатюка.
Особливої уваги заслуговує життя Івана Франка, саме тут народилась незліченна кількість творів Каменяра. Багато з них покладено на музику відомим українським композитором Денисом Січинським.
В літку 1914 року почалася Перша світова війна. В 1919 році місто опинилось під польською окупацією. Після Другої світової війни 1945 року місту вдалося зберегти свої традиції і культуру. В ньому побувало дуже багато видатних людей зокрема як Ірина Вільде, Анатолій Кос-Анатольський , Леся Мартовицька, Василь Стефаник, Осип Туринський ,Марко Черемшина.
9 листопада 1962 року на честь 300- річчя заснування, місто було перейменоване на Івано-Франківськ .
В архітектурі міста можна зустріти багато мистецьких стилів та напрямків : бароко, класицизм, модерн. В Івано-Франківську варті уваги : Вірменська церква (1742 рік) ,Кафедральний собор святого Воскресіння (1763 рік). В Патріаршому костелі (1673 рік) розташований Художній музей, який нараховує біля десяти тисяч творів мистецтва, а в будівлі міської Ратуші (1695 року) тепер Краєзнавчий музей.
Найцінніше надбання Івано-Франківська – це його мешканці, які зберігають мову, культуру та традиції Прикарпатського краю.
Моршин.
Перші жителі Моршина тікали від нападів кочівників і рятувалися в дрімучих лісах Західної України.
Назва міста походить від прізвища орендатора місцевих солеварень.
Це маленьке містечко в якому проживає 6 тисяч людей. Місто Моршин розташоване між Івано-Франківськом і Львовом.
Світову славу цьому місту принесла незвичайна вода та грязі. Ще в кінці 19 століття підприємливий купець Штеллер запросив лікарів і побудував перші здравниці.
На початку 20 століття Моршин порівнювали з популярними європейськими курортами і називали його „Галицьким Спа”.
Містечко розташоване в долині серед соснових і листяних лісів. Річка Березниця розділяє місто на дві частини: гірську(покриту густим лісом), і рівнинну (лісопаркову). У цій лісопарковій частині розташовані санаторії.
Мінеральні води Моршина містять в собі марганець, мідь, цинк, залізо, бром та йод. Саме тут люди мають можливість лікувати хвороби серця, нервової системи і легеневої, ожиріння та цукрові діабети. Вода Моршина очищає організм людей від радіонуклідів, нормалізує кислотність в шлунку і підвищує імунітет.