технології призвели до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкрила нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стимулювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Глобальний ринок дозволив стати американським компаніям конкурентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися витрати й ціни. Торговельні бар'єри багато в чому залишилися в минулому, іноземні компанії одержали доступ на американський ринок, їхня діяльність йде на користь американській економіці. Дешеві товари й дешева робоча сила стають повсюдно доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки зростанню глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вносить найбільша економіка світу — економіка США.
Інформаційні технології впливають у свою чергу на цілий комплекс галузей економіки. За допомогою інформаційних технологій можна підвищити продуктивність праці й ефективність управління, знизити витрати, скоротити устаткування, у якому тепер відпадає необхідність, можна значно полегшити комерцію, використовуючи глобальні комп'ютерні мережі. Особливість нової економіки полягає ще й у тому, що сучасні технології постійно вдосконалюються, не даючи кривій життєвого циклу продукту впасти вниз.
Нова економіка була б неможливою без гнучкого ринку праці в США. Кожен американець змінює роботу раз на п'ять років, а то й частіше. Робоча сила в США мобільна і може відразу переміститися із Західного на Східне узбережжя країни та навпаки, якщо там з'являться нові робочі місця з високим рівнем оплати. Свого часу побут американців змінила автомобілізація країни й наявність прекрасних доріг, на сьогодні високорозвинена інформаційна, транспортна й житлова інфраструктура країни відкривають нові можливості всім, хто шукає роботу. У США працює чимало іноземців, яких привабила вища оплата праці, ніжу себе на батьківщині. Іноземці являють собою як найкращий інтелектуальний потенціал європейських і азіатських країн, так і численну некваліфіковану робочу силу.
Фінансова система
Фінанси й кредит. Справжній бум, відірваний від реального сектора економіки, переживають фінансові ринки США. Акції інформаційних компаній ростуть як на дріжджах, але за цим ростом практично не стоїть створення яких-небудь матеріальних благ і послуг. США — один із найбільших боржників у світі, а кількість доларів, що обертаються за кордоном, не забезпечена ніякими резервами. США могли б потрапити в дуже скрутну ситуацію, якби на світових ринках євро потіснив долар як резервну валюту й засіб платежу. У цьому зв'язку США була вигідна валютно-фінансова криза 1990-х років, оскільки завдяки їй колишній попит на долар відновився, і тепер через систему міжнародних фінансових організацій Штати можуть диктувати умови й видавати грошові кредити потерпілим країнам. Війну в Косово в 1999 р. уряд США затіяв із тією метою, щоб послабити позиції євро і ввести в дію новий «план Маршала» для Східної Європи. Економіка США являє собою величезну мильну бульбашку у вигляді перегрітого фінансового ринку, переоціненого долара і піраміди зовнішнього й внутрішнього боргу. Ударивши по країнах Латинської Америки, Південно-Східній Азії й Росії, криза кінця 1990-х років відвела загрозу поширення на перегрітий ринок США.
Заощадження й інвестиції. У порівнянні із Західною Європою і Японією, США вирізняються досить низьким рівнем заощаджень інвестицій (15,4 % ВВП, у той час як у Нідерландах 19,5 %, Німеччині 22,6 %, Японії 29,7 %). Боротьба з інфляцією призвела до зниження процентних ставок і незацікавленості населення в заощадженнях. Вільні капітали американці воліють пускати в обіг на фінансових ринках, купуючи цінні папери. Це підживлення фінансового ринку стимулює непомірний ріст спекуляцій на ньому. З 1998 р. до 1999 р. у США спостерігалося значне зростання особистих капіталів, що було пов'язано з бумом на фондовому ринку. Усього за рік кількість мільярдерів у країні збільшилася з 79 до 268, причому чимало капіталів пов'язані з віртуалізацією ринку паперів. Другим поясненням низького рівня заощаджень є споживче ставлення до життя самих американців. Вони воліють витрачати гроші, купуючи нові речі, одержуючи освіту, подорожуючи. З одного боку, економіка Сполучених Штатів страждає від послаблення свого внутрішнього інвестиційного потенціалу, що змушує звертатися до зовнішніх інвестиційних ресурсів. З другого боку, економіка США знаходиться на інноваційній стадії свого розвитку: зниження частки інвестицій у ВВП компенсується створенням нових технологій, що сприяють переозброєнню виробництва й інтенсифікації сільського господарства.
Сільське господарство
Сільське господарство США характеризується розвитком у ньому агропромислового комплексу (АПК), що відбиває ефективне поєднання науки, сільського господарства, транспорту й галузей промисловості, що перероблюють сільськогосподарську сировину. АПК являє собою єдиний технологічний ланцюжок, що починається в наукових лабораторіях зі створення нових сортів рослин, потім йде процес виробництва в полі під безперервним комп'ютерним контролем, збирання врожаю і його транспортування для наступного зберігання й переробки, а завершує цикл збут виробництва через торговельну мережу. У Сполучених Штатах наявність АПК сприяє високій конкурентоспроможності американського сільського господарства. Основними культурами для сільського господарства є практично всі відомі види рослин (пшениця, кукурудза, фрукти, овочі, бавовна і т. д.), розвинуте також тваринництво, особливо птахівництво. США є найбільшим у світі виробником зерна.
Урожай зернових, технічних культур, овочів і фруктів у США в 1995—2000 dd. (У тоннах) |
1995 | 1996 | 1997
Кукурудза | 187 968 992 | 234 527 008 | 233 867 008
Пшениця | 67 117 000 | 62 000 000 | 67 523 000'
Бобові | 1 392 000 | 1 266 000 | 1 332 000
Тютюн | 576 020 | 688 870 | 810 750
Просо | 190 000 | 190 000 | 190 000
Картопля | 20 122 000 | 22 618 000 | 21 116 000
Виноград | 5 372 600 | 5 038