Реферат з географії

на тему:

Енергетика

Енергетика - основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні про-цеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та транспортування енергоносіїв, виробництво та пе-редачу електроенергії і тепла. Більшість виробничих об'єктів системи знаходяться під контролем одних і тих самих угруповань капіталу. В світовому господарстві ' це великі транснаціональні корпорації.

робота енергетики оцінюється за показниками рівня забезпеченості країн носіями, рівня енергоспоживання в окремих країнах, пропорціями паливно-енергетичного балансу країн і світу в цілому. Як енергоносії людство використовувало мускульну силу, деревину, рушійну сиоди енергію Сонця тощо. В наш час основними енергоносіями стали вуглеводи і сполуки (нафта, газ, вугілля) та ядерне паливо. Як альтернативні джерела май-бутнього розглядається енергія Сонця, геотермічна енергія Землі, водень, термо-ядерна енергія.

Енергозабезпечення світу станом на початок 90-х років за розмірами споживання

становило 11 млрд тонн умовного палива (т.у.п.) у вугільному еквіваленті (мол. 18).

Найбільші енергоспоживачі: США - 25 % енергоспоживання світу, Росія - близько10 %, Китай - 9 %, Японія - 5,5 %, ФРН - 7,3 %. Енергоспоживання України

(близько 3 %) співмірне з показниками Великобританії, Франції, Канади та Індії.

Споживання енергії в світі особливо швидко зростало в другій половині XX ст. У цей період енергетика розвивалася випереджаючими темпами, енергомісткість виробництва (тобто затрати палива та електроенергії на одиницю продукції) на пер-ших етапах НТР була високою. На межі 80-90-х років темпи приросту енергоспо-живання знизилися - світ ступив на шлях впровадження енергозберігаючих техно-логій, тобто технологій, які забезпечують зниження енерговитрат.

Світовий паливно-енергетичний баланс, %

Таблиця

Енергоносії |

РІК

1913 |

1935 |

1970 |

1994 |

2000

Вугілля

65 |

55 |

33 |

28 |

27

Нафта

5 |

15 |

, 42 |

37 |

30-33

Газ природний— |

3 |

18 |

23 |

18-22

Нетрадиційні джерела енергії

(вода, сонце, вітер тощо) |

з |

6 |

б |

6 |

понад 6

Ядерна енергія— |

1 |

6 |

близько 10[

Дрова та інші органічні

ресурси |

27 |

21 |

не врахов. |

не врахов. |

не врахоа.

Протягом XX ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного балан-су світового господарства (див. табл. З та мал. 19).

Якщо в першій половині XX ст. в енергобалансі світового господарства пер-важало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні десятиліть; провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважають, що на початку XXI ст. їх частка зни-зиться, водночас збереже значення споживання вугілля і дещо збільшиться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії.

Паливна промисловість. Основні географічні закономірності видобутку . перерозподілу енергоносіїв можна простежити за таблицею 4.

Отже, основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни Перське: затоки, а також Китай); в Англо-Америці (США і Канада); в Північній Євразі; (Росія, а також за окремими видами палива Азербайджан, Туркменістан, Узбеки стан, Казахстан). В Європі краще забезпечені енергоносіями Великобританія, ФРН, Польща, Норвегія. Основними ж споживачами є СІЛА, Канада в Північній Америці, провідні країни Західної та Центральної Європи, Японія, Китай, а серед краї; СНД - Росія та Україна.

Світовий видобуток і споживання енергоносіїв, 1992р.

Таблиця 4

-— — - |

Видобуток |

Споживання

Регіон

млн т.у.п. |

% |

млн т.у.п. |

%

Весь світ |

11485 |

100,0 |

10948 |

100,0

Європа (без Роси) |

1675 |

14,5 |

2700 |

24,7

Росія |

1603 |

14,0 |

1096 |

10,0

Азія (без Роси) |

3733 |

32,6 |

3111 |

28,4

Африка |

724 |

6,3 |

288 |

2,6

днгло-Америка |

2707 |

23,6 |

3039 |

27,8

Латинська Америка |

795 |

6,9 , |

558 |

5,1

Австралія та Океанія |

246 |

2,1 |

154 |

1,4

Не всі країни мають власні енергоресурси. Цілком ними забезпечені тільки США, Росія, Китай, Великобританія, Канада, Австралія. Досить велика група країн покриває потреби власним паливом частково, наприклад, ФРН, Україна, Польща, Індія, Аргентина, Мексика, ПАР та ін. Але чимало з-поміж промислове розвинутих країн і таких, що практично не мають своїх енергоресурсів. Це Японія, Італія, Шве-ція, Республіка Корея, не кажучи вже про малі промислове розвинуті країни світу.

Провідною галуззю енергетики є нафтова промисловість. Трива-лий час у другій половині XX ст. економіка Європи, США та Японії розвива-лась за рахунок дешевої нафти, видобуток якої в країнах, що розвиваються, кон-тролювався нафтовими транснаціональними корпораціями. Але після створення в 1960 році Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК*), що взяли видобуток і продаж нафти в свої руки, ера «дешевої нафти» минулася, нафтовим монополіям довелося ділитися прибутками. До того ж ускладнилися умови видобутку. Наф-тодобувні фірми працюють у дедалі менш освоєних районах, значна частина нафти видобувається на морському шельфі, часом на великих глибинах. Політична нестабільність і конфлікти, особливо на Близькому Сході, також до-дають проблем у нафтовому бізнесі.

Видобуток нафти в 1990-1994 роках становив 3,5 млрд тонн на рік. У геогра-фи нафтової промисловості (мал. 20) вже десятки років провідним є регіон низького Сходу, на який припадає 1/4 світового видобутку нафти. Найбільше її видобувають у Саудівській Аравії (щорічний видобуток коливається в межах по-над 400 млн тонн), Ірані (до 200 млн тонн), ОАЕ, Іраку, Кувейті. Майже 1/5 видобутку дають країни Північної Америки: США (понад 350 млн тонн), Мексика, Канада. Зберігає значення нафтова промисловість СНД, де із понад 400 млн тонн видобутку 9/10 припадає на Росію. Серед країн Європи вирізняються Норвегія та Великобританія; в Азії - Китай (понад 170 млн тонн) та Індонезія; в Африці -

Нігерія, Лівія, Єгипет, Алжир; в Південній Америці - Венесуела. Основні потоку в ОПЕК входять Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кувейт, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Венесуела Еквадор, Індонезія, Лівія, Алжир, Нігерія, Габон.

Значення