У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Республіка Казахстан
23
глинисті і піщані пустелі. Ці зони займають більше половини території країни. Частина посушливих районів може використовуватися під сезонні пасовища. Гірські райони на південному сході країни, займаючи всього 10% площі, створюють різкий контраст з рештою території.

Населення і розселення. Якщо за період з 1979 р. до 1991 р. населення країни зростало на 14%, то в 90-ті роки, у зв'язку з погіршенням економі-чної ситуації і досить великою зовнішньою міграцією, чисельність населен-ня утримується на рівні 16,3 млн осіб. Частка міського населення в останні роки становила 61%. Однак кількість жителів, що проживають в містах, зменшується. Природний приріст від'ємний — -0,40/00. Незначне зростання кількості населення спостерігається у сільській місцевості. Дитяча смерт-ність становить 3,50/00.

Найбільшими містами є Алмати (1,3 млн осіб), Караганда (630 тис. осіб), Шимкент (409 тис. осіб). Містами з людністю понад 300 тис. осіб є Шамбул, Павлодар, Семипалатинськ, Усть-Каменогорськ, нова столиця Астана.

Казахстан — єдина республіка на пострадянському просторі, де част-ка "титульної" (представленою в назві республіки) національності менше 50%. У 2000 р. частка казахів становила 42%. Майже стільки ж було росіян: 37,0%. За ними йдуть німці — 5,8%, українців — 5,2%, узбеків і татар — по 2,0%, інших — 6%.

У середині 90-х років почалося підвищення частки корінної національності як за рахунок більш високого природного приросту, так і за рахунок значного відтоку російськомовного населення за межі республіки.

В останні роки спостерігається тенденція поповнення казахського населення вихідцями з Китаю (досить велика діаспора казахів зосереджена в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР).

Казахстан — полірелігійна країна. Більшість населення сповідує іс-лам, росіяни — православ'я, німці — протестантизм.

Господарський комплекс. Поспішна реалізація непідготовленої у всіх відношеннях реформи на початку 90-х років призвела до розпаду госпо-дарських зв'язків, втрати контролю над економікою. Щорічний спад обся-гів ВВП досягав 10-12%. При цьому перекос в сторону видобувних галузей також позначився при переході на самостійний розвиток. Казахстан пішов по шляху продажу основних, здатних давати валюту підприємств інозем-ним компаніям. Через те тепер понад 30 найбільших підприємств нале-жать фірмам Франції, США, Південної Кореї, Великобританії, Канади, Ісландії.

Казахське керівництво прагне знайти вихід з кризи шляхом інтенсифікації економічних зв'язків з промислово розвиненими країнами. Найбі-льші інвестори — нафтові компанії "Шеврон" (американська) і "Ель-ака-тен" (французька).

Господарське обличчя Казахстану визначає перш за все паливно-енергетичний комплекс, основою якого є власні запаси ресурсів. Основні поклади вугілля зосереджені в Екібастузькому, Карагандинському і Тургайському басейнах. Карагандинський басейн — основна база видобутку ка-м'яного вугілля. В Екібастузькому басейні видобуток ведеться відкритим способом. В останні роки видобуток вугілля знижується, але дещо повіль-ніше, ніж в Росії і в Україні.

Головні родовища нафти і газу зосереджені на заході республіки: в Ембинському басейні і на півостровах Мангишлак і Бузачі. Відкрито найбільше родовище — Тенгізьке. Його запаси дозволяють щорічно видобувати до 50 млн. т палива. Але до цього часу залишаються невідрегульованими умови транспортування сировини і через Росію, і через Туркменистан, через це експлуатація родовища призупинена (у 1996 р. видобуто всього 5 млн. т). Північніше Тенгізу знаходиться велике газоконденсатне родовище Карачаганак.

Нафтопереробка представлена трьома заводами: в Атирау, Павлодарі та Чимкенті. Два останні заводи працюють на західносибірській нафті, що поступає по трубопроводу через Омськ. Частина нафти Мангишлаку відправляється на переробку в Самару.

У проектах — будівництво нафтопроводу через всю країну зі заходу на схід. У Новому Узені споруджений єдиний газопереробний завод. Кон-денсат Карачаганаку використовує Оренбурзький завод.

Електроенергетика базується в основному на кількох великих ТЕС: Єрмаковській, Карагандинській, Екібастузькій, Жамбильській. Споруджено кілька ГЕС на Іртиші (Бухтармінська, Усть-Каменогорська, будується Шульбінська); на р. Ілі (Капчагайська), на Сир-Дар'ї (Чарданська). На півострові Мангишлак функціонує АЕС, енергія якої використовується для опріснення морської води. Казахстан відчуває дефіцит електроенергії, через те за дво-сторонніми угодами він отримує її з Киргизстану — для південних районів і з Уралу — для північних. Планується будівництво ЛЕП з Китаю.

Кольорова металургія — провідна галузь промисловості. Вона має потужну сировинну базу і всі стадії технологічного процесу. Ця галузь стала однією з перших у процесі акціонування і передачі в спільне управління, а часто і просто закупівлі закордонними фірмами. У країні виділяють два територіально об'єднаних райони кольорової металургії. Перший, центральний — мідний, виплавка проводиться на Балхашському і Жезказганському комбінатах. Другий, східний — поліметалічний (Усть-Каменогорський свинцево-цинковий комбінат і Леніногорський поліметалічний). У Пав-лодарі є алюмінієвий завод, а в Шимкенті — свинцевий.

Чорна металургія майже повністю зосереджена в центральному райо-ні країни. Два підприємства (переробний і повного циклу) працюють у Теміртау, використовуючи залізорудні концентрати з Жезказганської і Кустанайської областей і карагандинське вугілля. Виробництво феросплавів орієнтоване на власну сировину і електроенергію.

Важке машинобудування розвивається перш за все в Алмати, Усть-Каменогорську, Караганді, Атирау, Астані. Завод колісних тракторів функціонує в Павлодарі. Сільськогосподарське машинобудування розвинене у північних районах. Постала проблема конверсії більшості підприємств, що займались випуском військової продукції.

Казахстан почав налагоджувати нове виробництво машин і устаткування (на базі верстатобудівного заводу в Алмати розпочато випуск південнокорейських джипів). В Астані і Шимкенті за американською техноло-гією будуть випускати зернозбиральні і бавовнозбиральні комбайни. Ство-рено спільні з Росією підприємства по випуску автобусів, вантажних авто-мобілів.

На базі Каратауського родовища фосфоритів були споруджені заводи в Жамбулі і Шимкенті, які в даний час практично не працюють.

Комплексне використання відходів кольорової і чорної металургії дозволяє випускати азотні добрива (Теміртау), сірчану кислоту (центри мідної промисловості). Поліетилен і пластмаси випускають в Атирау, синтети-чний каучук — в Теміртау, штучні волокна і нитки


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7