ситуації, витримати надмірне психо-емоційне напруження, як всі зусилля лікарів, спрямо-вані на запобігання і лікування захворювання, можуть бути зведені нанівець.
Досвід роботи в Парку лікувальної фізкультури і кліматолікування на курорті Друскінінкай показав, що заняття психофізичним тренуванням за нашою ме-тодикою допомагає успішно оволодіти початковими навичками психічної саморегуляції, відновити психо-емоційну рівновагу, а отже, набути бадьорості духу і повернути втрачене здоров'я.
Психофізичне тренування є не тільки ефективною формою лікувальної фізкультури, а й різновидом пси-хотерапії та аутотренінгу.
Психофізичне тренування організовується з ураху-ванням науково обгрунтованої системи фізичної куль-тури, психології та психотерапії і включає загально-розвиваючі і спеціальні вправи, а також деякі види спеціальних дихальних вправ і точковий масаж. За-вдяки використанню подібного методу самовиховання і самоудосконалення людина оволодіває мистецтвом керування своїми духовними і фізичними силами, сприяє їх зростанню.
Під впливом всебічного самовиховання, раціональ-ного фізичного та інтелектуального тренування і суспільно корисної діяльності досягається гармонійний розвиток особистості, основними якостями якої є ду-ховне багатство, моральна чистота і фізична доско-налість.
У ЧОМУ СУТНІСТЬ ПСИХОФІЗИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ
Психофізичне тренування — це метод самовпливу на організм за допомогою зміни м'язового тонусу, ре-гуляції дихання, образного уявлення нормального функціонування органів, словесного підкріплення з метою підвищення психофізичного потенціалу, вихо-вання активної уваги, волі, розвитку пам'яті, фор-мування самовладання і адекватної реакції на подразники.
Досить 8-12 занять на місяць з психофізичного тренування за нашою методикою, щоб набути почат-кових навичок психічної саморегуляції і відновлення психоемоційної рівноваги. Навіть короткий курс психофізичного тренування допомагає віднайти бадьо-рість духу і бажання прилучитися до регулярної фіз-культури і творчої праці.
За даними кандидата медичних наук Н.П. Нарбут, групові заняття психофізичним тренуванням та-кож дають позитивні результати. Ті, хто займається психофізичним тренуванням, набувають основних на-вичок самовладання і регуляції функцій організму.
Досвід роботи кабінету психофізичного тренування у Парку лікувальної фізкультури і кліматолікування свідчить, що заняття психофізичним тренуванням по-силює ефект бальнеотерапії.
Роль психофізичного тренування особливо істотна в умовах різкого скорочення рухової активності лю-дини (результат широкого впровадження досягнень науково-технічного прогресу). Через нестачу руху ор-ганізм зазнає впливу дисгармонії нервових і фізичних функцій.
Доведено, що переживання, тривалий психотравмуючий стан у поєднанні з наявним відхиленням у стані здоров'я (хвороба, перевтома, перенапруження) призводить до порушення діяльності вегетативної нер-вової системи, залоз внутрішньої секреції і внутріш-ніх органів. Все це спричиняє загострення й усклад-нення хронічних захворювань, особливо серцево-судинної системи, а також вторинні зміни у м'язах і сполучній тканині.
Тренування емоційної стійкості й адекватної реак-ції на різні життєві ситуації посилює опірність організму до стресових дій і сприяє загальному одужанню. Емоційна діяльність тісно пов'язана з функцією кори головного мозку. Цей зв'язок здійснюється і зміцню-ється під впливом психофізичного тренування. Таке тренування не тільки дає змогу тому, хто займається, на певний час ізолюватися від надмірного нервово-психічного напруження, а й створює необхідні перед-умови для пасивно-активного відпочинку.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПСИХОФІЗИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ
Найважливішою умовою в оволодінні методами психофізичного тренування є вміння регулювати про-цес дихання, м'язовий тонус і стан психіки. Спеціаль-ні дихальні вправи підвищують стійкість організму до кисневої недостатності, сприяють урівноваженню нер-вових процесів і, що важливо, підвищують ефектив-ність ідеомоторних актів (образно уявних рухів і станів).
Як відомо, від ступеня м'язового напруження ба-гато в чому залежить потреба організму в кисні, а під дією релаксації (розслаблення м'язів) знижується потік імпульсації від м'язів, зв'язок і суглобів у центральну нервову систему. М'язова релаксація, яка ви-користовується в багатьох варіантах, підвищує рівень перебігу нервових процесів. У результаті перехід від напруження м'язів до релаксації і знову до напружен-ня сприятиме своєрідній гімнастиці нервових центрів, зокрема вегетативної нервової системи.
Правильне застосування дихальних вправ і опти-мальних короткочасних затримок дихання після ви-диху, а іноді й на висоті вдиху, підвищує стійкість ор-ганізму до кисневої заборгованості, що благотворно впливає на ферментні системи, на кровопостачання серця і мозку. Система вправ, запропонована нами, регулює артеріальний тиск, активізує кровоносні су-дини і капілярну сітку, поліпшує забезпечення орга-нізму киснем, урівноважує нервові процеси.
Психофізичне тренування сприяє також усуненню зайвих, мимовільних, неконтрольованих рухів. Спеціальні вправи знімають спазми, нав'язливі думки і т. д. Зміна напруження і розслаблення м'язів у поєд-нанні зі спеціальними дихальними вправами справля-ють регулюючий вплив і на гладкі м'язи внутрішніх органів, у тому числі й судинної системи.
У психофізичному тренуванні велике значення має зниження больового синдрому, що досягається засто-суванням самомасажу. Він проводиться надавлюван-ням подушечками пальців на біологічно активні точки. Ці точки відповідають вторинним змінам у сполучній і м'язовій тканинах, спричиненим тими чи іншими за-хворюваннями. Самомасаж активних точок, як і вібра-ція, викликана звукоруховими вправами, сприяє нор-малізації живлення тканин.
Необхідно підкреслити, що психофізичне тренуван-ня у поєднанні з довільною м'язовою активністю і сло-весним підкріпленням ефективніше, ніж ізольоване словесне навіювання в аутогенному тренуванні. Пси-хічний тонус інтимно пов'язаний з м'язовим тонусом. Отже, між рівнем м'язової активності організму і психічним тонусом існує взаємозв'язок і взаємопідкріплення. Було доведено, що дихальні і рухові реак-ції послаблюють тривожний стан. Саме на цьому грун-тується доцільність застосування психофізичного тренування у комплексному лікуванні та профілактиці неврозів.
Провідним принципом тут є єдність тілесного (со-матичного) і психічного. Психіка керує рухами, а цілеспрямовані спеціальні вправи, залишаючи сліди як у центральній і вегетативній нервовій системі, так і у свідомості, виховують навички, необхідні для стійкої поведінки в незвичайних, іноді екстремальних умовах у побуті й на роботі. Саме такий психологічний під-хід підвищує ефективність фізичного виховання і лікувальної фізкультури, а також аутотренінгу.
Багаторічний досвід нашої роботи свідчить, що психофізична дія занять на людину, особливо при функціональних розладах нервової системи і невро-зах, значно посилюється у тих випадках, коли ліку-вальна