Основними лісовими формаціями на Івано-Франківщини є ліси з дуба черещатого, бука лісового, ялиці білої, смереки, (ялини) європейської, сосни звичайної, берези, вільхи.

Ліси з дуба черещатого - основна лісова формація рівнинних і передгірних районів області. Ліси з бука лісового на території Івано-Франківщини ростуть на рівнині, в передгір'ї і на схилах гір.

Ліси з ялиці білої на Івано-Франківщині ростуть у передгірських і гірських умовах. Ялиця не утворює самостійного рослинного поясу на схилах Українських Карпат.

Ялинові ліси в Карпатах утворюють верхній гірський лісовий пояс.

Чорновільхові (клейковільхові) ліси належать до найменш поширених в області. Вони ростуть на річкових терасах на рівнині, рідше - в горах.

Сіровільхові ліси на Івано-Франківщині поширені переважно на нижніх річкових терасах.

Найменше на Івано-Франківщині болотної рослинності. На рівнині болота зосереджені у заплавах Дністра, Прута, Бистриці, Лімниці.

1.4. Тваринний світ

Різноманіття тваринного світу тісно пов'язане з умовами " клімату й рослинним покривом, з рельєфом, наявністю води та іншими компонентами екосистем. Кожному типу місцевості -лісостеповому, до якого входить Покуття та Опілля (При-дністров'я); лучно-лісному (Прикарпаття) та Українським Карпатам із вертикальними ландшафтними поясами -- відпові-дає характерна фауна. До складу фауни хребетних Івано-Франківщини належить 328 видів, зокрема, 49 риб, 15 земноповодних, 11 плазунів, 287 птахів, 66 ссавців.

Риби. У басейні Дністра й Пруту водяться різноманітні види риб: українська мінога, стерлядь, форель струмкова, форель райдужна, щука, плітка, веризуб, вівсянка, краснопірка, гловень, лин, підуст, марена, верховодка, рибець, карась, короп, голець, в'юн, сом, миньок, судак, окунь, йорж, носар, бички, триголкова колюшка та ін.

Земноводні. Представники батрахофауни (земноводні) належать до двох рядів: хвостаті та безхвості. Вертикальне _ поширення амфібій у Карпатах майже не виявляє екологічної прив'язаності до рослинної поясності. Земноводні трапляються від передгір'я до субальпійських лук - полонин, заходять на рівнину. До рівнинних видів належать тритон гребенястий, червоночерева кумка, звичайна часниця, звичайна квакша, ставкова жаба, очеретяна ропуха. Для земноводних типові палеарктичні (звичайний і гребенястий тритон, гостроморда, озерна й ставкова жаби), середземноморські (альпійський тритон, плямиста саламандра, звичайна квакша), західноєвро-пейські (жовточерева кумка, звичайна квасниця, звичайна і очеретяна ропухи, прудка жаба) види.

Плазуни. Герггетофаун'а характеризується^начно меншого кількістю видів. Вертикальне поширення рептилій приблизно таке, як і в амфібій: 50% видів мають широкий діапазон вертикального поширення, а болотяна й грецька черепахи, зелена ящірка екологічно пов'язані з рівнинним ландшафтом.

Птахи Прикарпаття відзначаються видовим багатством та численністю. Гірські пасма Карпат служать південно-західною границею поширення багатьох видів і підвидів птахів. На поширення та розселення окремих видів птахів помітно впливає господарська діяльність. Скопа та орлан-білохвіст перестали гніздитися на території області. Скоротилась чисельність кібчика, яструба великого, шуліки рудого. Значно порідшали колонії сірих чапель, а найбільші в західному регіоні

колонії квакви зникли. Чорний крячок став малочисельним. Значно скорочується популяція білого лелеки.

Зате збільшення мережі ставків спричинило зростання колоній мартина річколото, бллрщокого крячка, черні морської, черні чубатої. Введення в дію Бурштинського водосховища створило сприятливі умови для зимівлі як осідлих, так і перелітних видів. На акваторії водосховища успішно перезимовують чернь морська, чернь чубата, норець великий, норець малий, лиска, мартин сріблястий, мартин сивий, гоголь, великий крохаль, крижень, луток, а в окремі роки - галагаз. На подільських ріках затримуються на зимівлю лебідь-шипун, іноді чапля сіра й велика біла чапля.

Різноманітні горобині складають загальний фон пташиного населення. До видів-домінантів мішаних лісів Придністров'я літнього періоду належать зяблик, шпак, іволга, вівчарики: ковалик весняний, жовтобровий, славка чорноголова, мухоловка сіра, щеврик лісовий, сорокопуд-жулан, берестянка, дрізд чорний та дрізд співочий, зозуля звичайна та горлиця звичайна. На заплавних луках Дністра та його опільсько-покутських притоках домінують плиска біла й плиска жовта, одуд, польовий горобець, жайворонок польовий, граки; а в населених пунктах - хатній горобець, міська та сільська ластівки, стрижі.

Ссавці. Особливість місцевої теріофауни полягає в домінуванні гризунів і хижаків. Копитних мало, ще менше – зайцеподібних.

Численним поширеним видом комахоїдних є кріт.

Рукокрилі, або летючі миші, у процесі еволюції пристосувались до маневреного польоту вночі, під час якого вони полюють, добуваючи собі корм.

Зайцеподібні у фауні області представлені лише одним видом - зайцем-русаком, який водиться скрізь.

Гризуни, які живуть на території області, належать до таких родин: білячі, соневі, мишині, хом'якові. Білка-типовий лісовий звір.

Мишині на території області об'єднуються в шість видів: лісова, жовтогорла, польова й домова миші, миша-крихітка, та сірий пацюк.

Хижі ссавці представлені як дрібними, так і великими за розмірами ссавцями. Рідкісним видом є куниця лісова яка, заселяє старі високостовбурні ліси.