Шацькі озера площею 32,8 тис. га,

затон річки Прип’ять — 12 тис. га,

затон річки Стохід — 10 тис. га.

Найбільший потенціал рекреаційних ресурсів сконцентрований в межах Шацкого Національного природного парку, розташованого на північному заході Волині в безпосередній близькості до українсько-польського державного кордону. У межах парку знаходиться 22 унікальних озера карстового походження. Серед них найбільшими є Світязь, Пулемецьке, Люцимір, Крімне.

У області розроблена Регіональна екологічна програма «Екологія 2010». Область має значні рекреаційні ресурси: помірно-континентальний клімат, різноманітний ландшафт, ліси, густа мережа рік, велика кількість озер, родовища лікувально-торфових грязей, сапропелів, джерела мінеральних вод, фітолікувальні запаси, — все це сприяє організації відпочинку і туризму цілий рік.

2. АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ Волинської області

2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області.

За останнє десятиліття населення області дещо збільшилося, на відміну від більшості інших регіонів України. Демографічна ситуація на території як Волинської області, так і більшості західних регіонів країни відрізняється від загальноукраїнської вищими показниками народжуваності, нижчими показниками смертності і, як наслідок, значно меншим природним спадом населення.

Віковий склад Волинської області відрізняється деформованою структурою у бік молодших поколінь, в порівнянні з Україною в цілому. Тут найбільш висока частка осіб, які ще не досягли працездатного віку. По цьому показнику Волинська область поступається лише Рівненській і Закарпатській областям.

Національний склад населення Волинської області однорідний. Частка українців складає близько 95%. На території регіону зниженою питомою вагою українців в загальній чисельності населення виділяються крупні міста: Ковель, Нововолинськ, Луцьк і Володимир-Волинський. У районах цей показник, навпаки, ще вищий і варіює від 97 до 99%. На долю росіян в цілому по Волинській області доводиться приблизно 4% населення. У розподілі росіян по території регіону простежується закономірність, зворотна картині розподілу українців. На території Волинської області проживають також білоруси, поляки, чехи, словаки, німці і ін.
Серед релігійних течій домінуючим тут є православ'я. Конфесійна структура характеризується переважанням общин Української Православної Церкви Московського Патріархату і набагато меншими позиціями Київського Патріархату, а також повною відсутністю старообрядців і незначним розповсюдженням уніатства.

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

Населення зайняте в усіх сферах економічної діяльності – це особи працездатного віку і старше та підлітки які протягом року були зайняті економічною діяльністю: працювали за наймом, роботодавці, самостійно забезпечували себе роботою, виключаючи підприємців, служителів релігії, і т.д. По даній області спостерігається зменшення зайнятості населення, загалом як і по всій Україні.

Із процесом зайнятості населення пов’язані такі економічні категорії:

працездатне населення- сукупність людей віком від 17 до 60 років, здатних до участі в трудовому процесі.

трудовий капітал- частина працездатного населення, яка володіє високим рівнем знань, здатна створювати нові системи знань, істотно впливати на зростання обсягів виробництва, якості, конкурентно спроможності продукції, зростання прибутків.

економічно активне населення- це населення обох статей, зайняте суспільно корисною працею, яка приносить дохід.

безробітне населення- частина населення працездатного віку, тимчасово зайнята в суспільно корисній діяльності, яка не заробляє доходів.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

3.1 Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області.

Економіка області має аграрно-індустріальну структуру. На частку сільського господарства припадає 35% всього ВВП області. Промисловість дає 25% ВВП. Провідними галузями промисловості є машинобудування, харчова, паливна, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів. На підприємствах області виготовляють прилади контролю, підшипники, лічильники води, машини для тваринництва, вироби з пластмас, тканини, лінолеум, рубероїд, цегла, меблі, макаронні, ковбасні, горілчані вироби і ін. продукцію.

Сільське господарство Волинської області спеціалізується на вирощуванні зернових, льону, картоплі, цукрового буряка і м'ясо-молочному тваринництві.

Волинь має великий рекреаційно-туристичний потенціал, розвитку якого сприяють лікувальні грязі, джерела мінеральних вод, фітолікувальні запаси, численні пам'ятники археології, архітектури і паркового мистецтва.

Харчова промисловість представлена більш ніж 50 промисловими підприємствами, флагманами даної галузі були і залишаються такі підприємства як Гороховський, Гвідавський, Володимиро-Волинський цукрові заводи.

У машинобудівному комплексі виділяється, перш за все, ТОВ "Луцький підшипниковий завод", що є монополістом з виробництва конічних і голчатих підшипників. Іншим унікальним машинобудівним підприємством є ВАТ "Електротермометрія", на якому виготовляється 80% різних лічильників українського виробництва. Серед підприємств промисловості будівельних матеріалів слід виділити ВАТ "Луцький картонно-рубероїдний комбінат".

3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва.

Провідною галуззю економіки Волинської області є аграрно-промисловий сектор, який забезпечує майже половину її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м'ясомолочного напряму, а також на виробництві зерна, цукрового буряка, овочів, картоплі. На селі сформовані нові економічні відносини, які базуються на приватній власності: на майно і землю.

3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни.

Товаровиробники Волинської області підтримують економічні зв'язки з країнами СНД, Східної і Західної Європи, куди експортується м'ясо і м'ясопродукти, цукор, сухе молоко, казеїн, масло, інша продукція аграрного сектора. У Волинському науково-виробничому селекційному центрі “Зоря” (Ковельський район) виведена волинська м'ясна порода худоби. Створений новий сорт озимої пшениці “Паллада” з потенційною врожайністю 55-60 центнерів з гектара.

Виробнича інфраструктура області представлена різними видами транспорту, зв'язки, об'єктами інженерного і енергетичного забезпечення, дорожнім господарством. За роки незалежності динамічно розвивалися відносини області з сусідами - прикордонними регіонами Республіки