Район посідає перше місце в країні за виробництвом трикотажу (34 %), взуття (28 %), зерна (22 %), соняшнику (44 %), овочів (25 %). Отже, район представлений всіма основними галузями виробництва досить вагомо.

Донецький район лідер і за узагальнюючими показниками : за валовим продуктом (41 %) і за основними фондами (понад 31 %). У районі є потужна база кваліфікованих кадірв робітників, інженерів, науковців. Він має густу транспортну мережу.Попри різноманітний характер передумов і факторів формування багатогалузевої структури району, все ж таки слід підкреслити, значну роль у формуванні цієї структури належить природо-ресурсному потенціалу.

Інтегральний природо-ресурсний потенціал цього району дуже великий :

36 % загального українського показника. В його основі – вугілля, залізні і марганцеві руди, кухонна сіль, ртуть, вогнетривкі глини і флюсові вапняки, цементна сировина. Не менш важливе значення мають агрокліматичні умови – родючі чорноземи, достатня кількість сонячного тепла. Поряд із цим бракує зволоження, водних ресурсів, що вносить певні корективи в спеціалізацію і розміщення виробництва. Не тільки загальноукраїнстке, а й світове значення мають поклади вугілля, залізної і марганцевих руд. Основні запаси українського кам’яного вугілля зосереджені в Донбасі. Але вони майже вичерпані. Залізні руди характеризуються великими запасами й високою якістю ( вміст заліза в криворізькій руді – 65 % ).

Наявність великих запасів коксівнго вугілля, залізних і марганцевих руд, вогнетривких глин сприяли розвитку потужної чорної металургії. Донецький металургійний район – один з найбільших в світі. Він виробляє металу значно більше, ніж українська економіка має в ньому потреби.

Вугілля, кухонна сіль – є сировиною для формування хімічної промисловості в регіоні.

Чорноземи й переважно рівнинна поверхня території сприяють розвитку сільського господарства, особливо зернового виробництва. А на його основі – багатогалузевої харчової промисловості.

Надмірна територіальна концентрація виробництва, переважання матеріаломістких та енергомістких виробництв створили в регіоні напружену екологічнуситуацію. [15] Таблиця 1

Територія і кількість населення Донецького економічного району

За таблицею миожна побачити, що основною галуззю народного господарства Донецького економічного району є промисловість, а не сільське господарство, оскільки основна частина населення проживає у містах, а отже зайнята у промисловомувиробництві. [8]

Таблиця 2

Чинники економічного розвитку Донецького району

Чинники, що сприяють розвитку Чинники, що стримують розвиток

1. Висока частка мінеральних 1.Вугільні родовища дуже виснажені.

Ресурсів у структурі ПРП.

2. Мінеральні ресурси 2. Великі площі зайняті териканами

різноманітні і кар’єрами.

3. Родовища корисних копалин 3. Недолік водних ресурсів

розташовані безпосередньо біля

споживача.

4. Велика кількість тепла і світла. 4. Грунти потребують зрошування.

5. Родючі грунти. 5. Улов риби скорочується внаслідок

забруднення Азовського моря.

6. Наявність рибних ресурсів. 6. Висока частка безробіття ( особливо

серед жінок) унаслідок скорочення

вирбництва.

7. Рекреаційні ресурси. 7. Високий ступінь концентрації

виробництва спричинив забруднення

навколишнього середовища.

8. Достатня кількість 8. Розміщені найстаріші виробництва

кваліфікованих трудових кадрів. важкої промисловості, бо освоєння

ресурсів почалося ще у ХVІІ ст.

[12]

2.Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу,

аналіз рівня забезпеченості Донецького району

Таблиця 3

Компонентна структура ПРП Донецького району

Сумарний

потенціл, % Мінеральні Водні Земельні Лісові та Природно-

від сумарного ресурси ресурси ресурси фауністичні рекреаційні

по Україні ресурси ресурси

12,3 % 72,8% 4,8 % 16,8% 0,5 % 5,1%

За таблицею можна побачити, що найбільшу частку у структурі природно-ресурсного потенціалу Донецького району займають мінеральні ресурси. На другому місці знаходяться земельні , на третьому – водні та на четвертому природно – рекреаційні ресурси. Останнє місце посідають лісові та фауністичні ресурси. [15]

Мінеральні ресурси

Запаси корисних копалин – це кількість мінеральної сировини, що виявлена за допомогою геологічного розслідування. Їх поділяють на балансові і забалансові. Балансові – відповідають промисловим кондиціям і їх економічно доцільно використовувати. Забалансові – внаслідок низького вмісту цінних компонентів або складної технології добування і переробки поки що недоцільно використовувати (але згодом таке використання можливе).

У надрах Донецького басейну віломо близько 50 різних видів корисних копалин. Головне багатство цієї місцевості – кам’яне вугілля. У вугленосній формації розвідано до 300 пластів промислового вугілля і до 200 пластів вапняку. Загальні геологічні запаси вугіля, якщо включити пласти потужністю до 0,45 м у пластах робочої потужності до глибини 1800 м, становлять109 млрд т, у тому числі коксівного – 16,8 млрд т. Подальший промисловий розвиток басейну пов’язаний з експлуатацією глибинних горизонтів і виробленням малопотужних пластів. Амвросіївська група родовищ є сировинною базою для формування у регіоні цементної промисловості. Район має найбільший в Україні запас гіпсу (Артеміївське, Пшеничне, Михайлівське родовища в Донецькій області). На території району десятки родовищ будівельних і скляних пісків, а також великі запаси формувальних пісків, що застосовуються у металургійній промисловості та машинобудуванні. Необмеженою є сировина для цегельно – черепичного виробництва. Великі родовища кам’яної солі експлуатуються західніше Краматорська і Слов’янська. Серед них такі як : Артемівське Слов’янське, Карфагенівське родовища та інші. Перспективними є родовища калійних солей біля Слов’янська. Значними є родовища нерудної сировини для розвитку металургії. Доломіти і флюсові вапняки залягають у Новотроїцькому, Оленівському