Водні ресурси

Головна водна нртерія Донбасу – р. Сіверський Донець, яка простягається через Донецьку і Луганську області на 370 км. Другою за значенням є р.Кальміус. Її довжина – 216 км. Каналом Сіверський Донець – Донбас ріка сполучена з Доном. Канал відіграє значну роль у водопостачанні території регіону. Деяке господарське значення мають р. Міус і її притока Кринка. Річки рівнинного типу, переважно снігового (70 %) і дощового (20 %) живлення. Річки живляться ьакож лідземними і шахтними водами. Вода надзвичайно забруднена скидами неочищених промислових вод.

Багато річок влітку пересихають і водопостачання більш як на 50% здійснюється за рахунок 80 водосховищ ( Карлівське (Донецьк), Кам’янське (Луганськ) ). Дефіцит водопостачання в районі становить 5 млрд м і.

В Луганській області понад 60 озер, у Донецькій їх мало, переважно невеличкі заплавні. В районі закладено 1309 ставків і водойм загальною площею водного дзеркала 10,7 тис. га. Річки, озера, водосховища і ставки використовуються для риборозведення, промислового і комунального водопостачання, зрошування. Підземні води поступають з загальних ресурсів поверхневих, однак їх роль у балансі питтєвого водопостачання Донецького економічного району досить значна.

Перед районом стоїть проблема докорінного поліпшення водопостачання, від розв’язання якої залежить подальший розвиток економіки району, а отже і всієї країни.

Земельні ресурси

Найвищий рівень освоєння мають давньозаселені західні та центральні області України, а такожпромислові регіони Подніпров’я і Донбасу. Дуже важлива особливість земельних ресурсів полягає в тгому, що верхній тонкий шар землі- грунт має природню родючість, тобто здатність забезпечувати рослини компонентами, необхідними для їх життєдіяльності.

Більшу частину території Донбасу займають звичайні середньогумусні чорноземи. Трапляються лугові, дерново-глейові та алювіальні, солонцюваті та супіщані грунти, що відзначаються високою родючістю. Однак грунтові багатства використовуються нераціонально. Щорічно шахти видають на-гора 10 млн т породи, яку звалюють на родючих землях. Грунтам шкодять непродумані меліорація і хімізація. В районі дуже поширені грунтова ерозія й засолювання.

Проте добра родючість грунтів стимулює розвиток агропромислового комплексу. [6]

Таблиця 4

Виробництво окремих видів рослинної продукції

Область Зерно Цукровий буряк Соняшник Картопля Овочі

Донецька 1655,9 55,7 272,8 604,6 309,5

Луганська 1131,2 50 187,3 308,4 154,6

Таблиця 5

Структура агропромислового комплексу Донецького району

Споживання продуктів харчування населення

Торгівля та громадське харчування

Продовольчі

товари

Харчова Первинна переробка сільськогосподарської

промисловість сировини для легкої промисловості

Заготівля та зберігання

сільськогосподарської сировини

відходи

сільсько- на корм

господарська худобі

сировина

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Сільськогосподарські Мінеральні добрива

машини,обладнання для хімічні засоби захисту

переробної промисловості рослин

Електроенергія, паливно-мастильні матеріали

ВИРОБНИЦТВО ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

[1]

Лісові і фауністичні

У Донецькому районі росте 1750 рослин, із них близько 150 видів – культурні. Лісами вкрито 6,6 % території (наприкінці 60-х рр. – 13 %). Природна ст6епова рослинність збереглась лише на непридатних для сільського госродарства - на схилах Донецького кряжа, Приазовській височині та у заповідниках. Це ковила, типчак, житняк, пирій, гадючник, шавлія, полин та ін. А у заповіднику “Хомутівський степ” (“Донецька Асканія”) флора представлена майже 500 видами різних рослинами, багато з яких більше ніде не зустрічаються.

На території району ліси представлені трьома видами: байрачними, заплавними, вододільними лісостеповими. Тут ростуть дуб, сосна, липа, ліщина, калина та інші кущі та дерева. На південь від Донецька розкинувся Великоанадольський ліс, насаджений у середині ХІХ ст., який ще називають “зеленою перлиною Донбасу”. Тут росте 120 порід дерев.

Полезахисні смуги займають80 тис. га.

Тваринний світ Донецького економічного району належить до українського степового. Зоогеографічна фауна його бідна. Є 50 видів ссавців,287 видів птахів, 42 види риб, 10 видів плазунів. Серед найбільшпоширених є такі: кріт, білка, борсук, вовк, лисиця, козуля європейська, журавель степовий, сова болотяна, жайворонок степовий, ящірка піщана та інші.

Рекреаційні ресурси

Рекреаційне господарство сформувалося в басейні Сіверського Дінця, у межах Донецької височини та Приазовської низовини. Розвитку рекреаційного комплексу сприяють лісостепові та степові ландшафти, м’який помірноконтинентальний клімат, лікувальні грязі та мінеральні джерела. Мінеральні води різних типів (бромні, хлоридно-натрієві, столові) розташовані в Сведровському, Волновоському, Добропільському районах.

До курортних ресурсів належить також морська мулова грязь, що видобувається з дна Таганрозької затоки. М’який клімат і тепле Азовське море використовується для провелення кліматотерапії.

Серед культурно-історичних ресурсів виділяють Святогірський історико-архітектурний заповідник, меморіальний комплекс “Молода гвардія”, а також численні музеї.

Історичне освоєння рекреаційних ресурсів району налічує понад 150 років. Загальна чисельність організованихь рекреантів досягає 1 млн чол. щорічно. Важливими рекреаційними вузлами в Донецькому районі є Маріупольський, Слов’янський, Кремінський, Старобільський. Поблизу лісових агломкрацій, поряд з штучними водосховищами склалися зоникороткочасного відпочинку (Лагутинське, Ісакіївське). [4]

3. Вплив природно-ресурсного потенціалу території на

формування галузей спеціалізації Донецького району.

Природні та історико-економічні передумови сприяли створенню в районі територіально-виробничого комплексу класичного типу: тут діють послідовні й паралельні зв’язки між галузями й об’єктами виробництва. Донецький економічний район має такі галузі спеціалізації: теплова енергнтика, металургія, машинобудування, хімічна промисловість, будівельний комплекс, харчова промисловість, вирощування зернових і соняшнику, а також овочів.

Чітко виділяються “поверхи” в галузевій структурі комплексу. Нижній