Основними районами видобутку бурого вугілля є Дніп-ровський буровугільний басейн (Кіровоградська, Черкаська, Житомирська області), а також Тернопільська і Закарпат-ська області. Буре вугілля має високу вологість і золь-ність, відносно низьку теплотворну здатність, тому спожи-вається в основному в районах видобутку, його видобуток власне і розпочався у XVIII ст. у зв'язку з потребою в місцевому паливі у ряді лісостепових і степових районів України. Зараз видобувається більше 7 млн т бурого вугілля. Розвиток буровугільної промисловості спри-яв стабілізації паливного балансу окремих степових і лісо-степових районів України, дав змогу поліпшити розміщен-ня виробництва і використання трудових ресурсів.

ІІ. Нафтова і газова промисловість

Нафту і природний газ використовують як високоефективне па-ливо і цінну сировину для хімічної промисловості. На нафту в струк-турі видобутку палива у перерахунку на умовне паливо припадає 7,2%, на природний газ — 26,1%.

Починаючи з 70-х років видобуток нафти і газу невпинно скоро-чувався. В той час Україна була основним районом видобутку при-родного газу в колишньому СРСР і багато років український газ використовувався для газифікації міст і сіл Росії. З України було прокладено потужні газопроводи до Москви і Ленінграда. Український газ надходив також до Молдови, Білорусії, республік Прибал-тики. Україна ж із власним газом була газифікована чи не найгір-ше.

Хоча видобуток нафти і газу в нашій державі зменшується, проте маємо і сприятливі фактори: великі потужності по переробці нафти, близько 70 млн. т, які відсутні в Росії, і великі газосховища. Оскільки газ зберігати у трубах неможливо, Росія вимушена закачувати його великі обсяги в українські газосховища. Цей газ вона продає в краї-ни Західної та Центральної Європи. При розумній міжнародній пол-ітиці це може дати Україні величезні валютні надходження.

Нафту і природний газ в Україні видобувають у Передкарпатті, на Лівобережжі та в причорноморському нафтогазоносному регіоні. Провідне місце належить Лівобережжю. Тут, у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях є родовища високоякісної нафти. Вони ма-ють значну кількість попутного природного газу, який використо-вується для газифікації навколишніх міст і сіл. Є невеликі родови-ща нафти на півдні країни.

Найбільші родовища газу зосереджені в Харківській області, се-ред яких особливо відоме Шебелинське. Менше п'ятої частини ви-добутку природного газу України зосереджено в Прикарпатті. Це Дашава і родовища Івано-Франківської області. Доволі значні родо-вища природного газу на півдні країни і передусім у Криму. В ос-танні роки зростає видобуток газу з дна Чорного моря.

В Україні склалася густа мережа газопроводів, які ведуть від родовищ Харківської області, Передкарпаття і Криму до великих індустріальних центрів: Полтави, Києва, Львова, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Харкова, Сімферополя, Севастополя, Ялти тощо.

Україна має великі перспективні нафтогазоносні площі. За оцін-ками спеціалістів, тут можливі відкриття родовищ світового масш-табу. Насамперед це стосується шельфу Чорного моря. Є також пер-спективи подальшого видобутку нафти і природного газу в районах, де їх видобувають десятки років. По-перше, за існуючої нині в Ук-раїні неефективної технологи експлуатації нафтових родовищ близь-ко 70% нафти залишається а надрах землі. Відомі новітні способи її видобутку, які дозволять одержати ці «залишки». По-друге, як вия-вилося, Україна досліджена в геологічному відношенні недостатньо, тобто є перспектива пошуку енергоносіїв практично по всій її тери-торії: Закарпаття, Передкарпаття, Волинь, Чернігівщина, Причорно-мор'я, Азовське море, Донбас, Придніпров'я тощо. По-третє, нині є нові, відмінні від тих, що існували раніше, теорії походження нафти і газу, а це значно розширює діапазон їх пошуку.

В найближчі роки можна чекати на нові великі відкритті родо-вищ нафти й газу. Перспективи тут настільки великі, що свої капі-тали в розвиток нафтової і газової промисловості нашої держави готові вкладати найбільші нафтові компанії світу, зокрема «Шелл», яка працює лише з родовищами світової величини.

Нафтодобувна промисловість — це галузь паливної промисловості, яка об'єднує підприємства, що розвідують та видобувають нафту та попутний нафтовий газ, а також транспортують і зберігають нафту. До наф-тодобувної промисловості відносять також підприємства із видо-бутку озокериту. В Україні виділяються такі нафтогазоносні об-ласті: Прикарпатська, Дніпровсько-Донецька, Причорноморсько-Кримська.

Видобуток нафти (включаючи газовий конденсат) в Україні (млн., т) Дж. № 11. |

1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1999 | 2001

Нафта | 5,3 | 4,9 | 4,5 | 4,2 | 4,2 | 4,1 | 4,1 | 3,8 | 3,7

Підприємствами галузі щорічно видобувається біля 4 млн. т нафти (включаючи газовий конденсат). Однак за останні 10 років видобуток нафти підприємствами галузі постійно скорочується, про що свідчать дані таблиці.

Найбільше нафти видобувається у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області, яка простягається на 650-700 км вузь-кою (80-150 км) смугою на Лівобережній Україні. Виявлено по-над 140 родовищ нафти, газу та газового конденсату. Найбільши-ми нафтовими родовищами с Гнідинцівське, Качанівське і Яблунівське нафтородовища. Нафтогазовидобувні поклади зосередже-ні тут у Сумській (Охтирське і Качанівське родовища), Чернігів-ській (Гнідинцівське, Прилуцьке родовища) і Полтавській (Сагайдацьке, Зачепилівське, Радченківське родовища) областях.

Передкарпатська нафтогазоносна область із промисловими запасами нафти і газу на площі 15 тис. км розміщена у межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Розві-дано 29 нафтових, 7 нафтогазоконденсатних родовищ. До найбі-льших належать Волинське і Орів-Уличнянські нафтові, Битків-Бабчинське, Лопушнянське, Заводнянське і Північно-Долинське нафтогазові родовища. Тут працюють нафтогазовидобувні управ-ління у Бориславі і Долині.

Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область розмі-щена на Півдні України та в прилеглих районах акваторії Чорного моря. Західна межа проходить меридіаном м. Одеси, північна — по лінії Одеса — Херсон