інших країн. Але орієнтація на масовий імпорт готових нафтопродуктів є марнотратною для будь-якої країни, тим більше для України в період кризи її економіки.
Таблиця 5
РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ НАФТОПРОДУКТІВ В УКРАЇНІ ЗА РАХУНОК НАФТИ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА з 1990—1997 pp.*
Показники | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997
Обсяги видобутої наф-ти (включаючи газовий конденсат), млн. т | 5,2 | 4,9 | 4,5 |
4,2 |
4,2 |
4,1 |
4,1 |
4,1
Орієнтовний обсяг наф-ти, еквівалентний обся-гу виробництва спожи-тих нафтопродуктів, млн. т | 57 |
51 |
42 |
27 |
26 |
23 |
23 |
24
Орієнтовний рівень за-безпеченості спожи-вання нафтопродуктів нафтою власного вироб-ництва, % | 9,1 |
9,6 |
10,7 |
15,6 |
16,2 |
17,8 |
17,8 |
17,1
* За даними AT «Укрнафта».
Таким чином, Україна стоїть перед необхідністю вирішення складних проблем, пов'язаних з подальшим розвитком нафтопе-реробки як однієї з найважливіших галузей промисловості і всього народногосподарського комплексу, а також з раціональним та ста-більним забезпеченням НПЗ сирою нафтою (власною і привізною).
Таблиця 6
ОБСЯГИ ПЕРЕРОБКИ НАФТИ НА
ПЕРЕРОБНИХ ЗАВОДАХ УКРАЇНИ
у 1990—1997 pp., млн. т*
НПЗ | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997
Кременчуцький | 18,3 | 16,7 | 13,1 | 10,0 | 9,1 | 7,7 | 5,9 | 4,7
Лисичанський | 21,8 | 19,6 | 10,6 | 4,3 | 4,8 | 2,1 | 2,2 | 3,2
Херсонський | 8,2 | 7,6 | 5,6 | 2,3 | 1,6 | 2,2 | 1,5 | 1,7
Одеський | 3,8 | 3,5 | 3,4 | 0,9 | 1,3 | 2,0 | 1,5 | 1,0
Дрогобицький | 3,1 | 3,3 | 2,9 | 1,4 | 1,3 | 1,2 | 1,0 | 1,0
Надвірнянський | 2,9 | 3,0 | 2,0 | 1,2 | 1.0 | 1,1 | 0,9 | 0,7
Разом | 58,1 | 53,7 | 37,6 | 20,2 | 19,1 | 16,3 | 13,0 | 12,3
* За даними об'єднання «Укрнафтохімпереробка».
Найважливішим завданням розвитку нафтопереробної промис-ловості є забезпечення істотного зростання технічного рівня ви-робництва. Насамперед слід підвищити глибину переробки нафти до рівня країн, що мають розвинуту нафтопереробку, тобто до 80%. Це може бути досягнуто до 2010 р. Поглиблення переробки нафти для України має зараз першорядне значення, бо дозволяє значно економити нафту (до 30%), не зменшуючи виробництва світлих нафтопродуктів, в першу чергу найбільш споживаних — автомобільного бензину, дизельного палива, авіаційного гасу. Правда, при цьому знизяться обсяги виробництва паливного мазуту. Однак він може і повинен заміщатися іншими видами палива, насамперед вугіллям. З поглибленням переробки нафти в Україні поліпшиться загальна структура випуску нафтопродуктів та більш ефективним стане використання нафтової сировини.
5. ГАЗОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розвиток газової промисловості в Україні розпочався наприкін-ці XIX ст. На той час будувалися заводи з виробництва штучного газу, який використовувався переважно для освітлення вулиць, особняків, вокзалів тощо. У промисловості такий газ майже не використовувався.
Для газової промисловості України в першій половині XX ст. характерними були незначні обсяги виробничого та видобувного газу, його висока собівартість та низька продуктивність праці.
Незначний розвиток газової промисловості у довоєнний пері-од пояснюється певною мірою відсутністю спеціального осна-щення для газових промислів і надто обмеженою кількістю роз-віданих газових родовищ. Разом з тим у 40-х роках XX ст. були створені відповідні передумови для відокремлення газової про-мисловості у самостійну галузь паливної індустрії.
Якісно новий період у розвитку газової промисловості настав після другої світової війни, коли розпочалася інтенсивна експлу-атація вже відкритих родовищ природного газу у західних облас-тях і активізувались пошуки по всій території республіки.
Завдяки зростанню обсягів геологічної розвідки та буріння свердловин у 1946—1950 pp. було відкрито Шебелинське, Радченківське, Більче-Волицьке газові родовища, а також нові гори-зонти на Опарському та Дашавському родовищах. Було введено в експлуатацію Угерське та Хідновицьке родовища.
Відкриття і введення в експлуатацію в останні роки нових га-зових родовищ створили передумови для перебудови системи га-зотранспортних магістралей значної протяжності: Дашава — Київ, Дашава — Калуш — Галич — Добівці, Бендери — Івано-Франківськ.
Важливе значення для газової промисловості та її розвитку мало введення в експлуатацію у 1956 р. Шебелинського газового родовища в Харківській області. В подальшому були відкриті та-кі великі газові родовища, як Кегичівське, Єфремівське, Глинсько-Розбишівське, Машівське, Пролетарське та Рибальське (на схо-ді України), а також Хідновицьке, Пинянське, Бітків-Бабчинське (на заході).
Це привело до того, що в розміщенні газової промисловості республіки за 1950—1970 pp. відбулися суттєві зміни. Так, якщо раніше провідну роль відігравала західноукраїнська нафтогазо-носна область, то вже в 60-х роках акцент в розміщенні сировинних ресурсів був перенесений на схід України (Дніпровсько-Донецька западина). За двадцятиріччя (1950—1970 pp.) питома вага Східного регіону у видобутку газу зросла від нуля до 76%, тоді як доля Західного регіону зменшилась від 100% до 22,6%. Разом з тим розпочався видобуток газу і на півдні республіки.
За цей же період значно зросла кількість газифікованих міст республіки, розширилась сфера застосування природного газу. Видобуток газу збільшився з 1,5 млрд. му 1950 р. до 60,9 млрд. м3 у 1970 p., або більше ніж в 40 разів.
Найбільший обсяг видобутку газу був досягнутий у 1975 р. — 68,7 млрд. м3. У наступний період після 1975 р. мала місце тен-денція зниження видобутку газу в Україні, який зараз становить близько 17 млрд. м3 за рік (табл. 12). Разом зі зниженням видобут-ку газу в Україні, починаючи з 1991 p., спостерігається зменшен-ня споживання газу, що пов'язано із