Дубові ліси (Quercete) поширені на темно-сірих ґрунтах вододільних височин і по крутих схилах біля вапняків [Койнов, 1960]. Діброви з дуба звичайного (Quercus rodur L) – це ліси деревно-чагарникового типу, добре розвиненим не лише деревними ярусами, але й суцільним підліском. Дерево стани таких лісів одноярусні. Зімкненість їх становить 0,7

. Складаються з дуба звичайного ІІ бонітету з домішкою граба (Corpinus betulus L), ясеня (Fraxinus excelsior L.), осики (Populus tremula L), берези повислої (Betula pendula Roth). Підлісок добре розвинений (покриття 15-35%).

Тваринний світ.

Район наших досліджень відносить до Арктогейського царства, Голеарктичного півцарства, Палеарктичної області, Європейсько-Обської під області, Західно-Європейської провінції утворюючи Наддністрянський район. К. І. Геренчук [1973] вказує, що ландшафтним зонам відповідають відповідні зоогеографічні підрозділи: Верхньодністровько-Бузька і Передгірно-карпатська дільниці.

Фауна хребетних ландшафтної зони, яка відповідає Верхньодністровсько-бузькому зоогеографічному підрозділу помітно змінюється залежно від пори року. Видовий склад Іхтіофауни залишається сталим увесь рік [Геренчук, 1973]

Орнітофауна Придністров’я змінюється відповідно до пори року. У літньо-весняний період - це в основному лісові птахи, насамперед різноманітні горобині, що складають загальний фон пташиного населення. До видів-домінантів мішаних лісів літнього аспекту належать: зяблик (FringiHa coelebs L.), шпак (Sturnus vulgaris L.), іволга (Oriolus oriolus L.), вівчарики: ковалик (Phyllosc&pus coltybtia Vieill), весняний (Ph. trochttus L..), жовтобровий (Ph. sibilatrix Becht), славка чорноголова (Sylvia atricapitta L.), мухоловка сіра (Mucicapa strmta Pall.) щеврик лісовий (Anthus trivialh L.), сорокопуд-жулан (Lanius coUurio L), берестянка (Hippolais icterina Vieill..), дрізд чорний (Turdus merula L..) та дрізд співочий (Т. philomelos Brehm..), зозуля звичайна (Cuculus canorus L.) та горлиця звичайна (Streptopetta turtur L.). На заплавних луках Дністра та його опільсько-покутських притоках, на оброблювальний землях домінують плиска біла (Motactta alba L..) і плиска жовта (M. flava L..), одуд (Upupa epops L.), польовий горобець (Passer montanus L), жаворонок польовий (Alauda arvensis L.) граки; у населених пунктах - хатний горобець (Passer domesticus L.), міська ластівка (Delichon urbica L.) та сільська ластівка (Hirundo rustica L.)., стрижі (Apus apus L..).

Зимою до масових лісових пернатих належать: синиця велика (Parus major) і синиця голуба (Parus caetruleus L.), чорноголова гаїчка Parus ntontanus Bald,), повзик (Sitta europaea L), підкоришник (Certhia familaris L,), сойка (Garrulus glandarius L.), великий строкатий дятел (Dendroscopos major L.); в чагарниках на дорогах та полях у цей час найчастіше трапляються звичайна вівсянка (Emberiza citrinelta L.), польвий горобець (Passer montanus L.), щиглик (Carduelis carduelis L.), грак (Corvus frugileus L.), сіра ворона; у населених пунктах сілського типу - хатній горобець (Passer domesticus L.), велика синиця (Parus major L.), галка (Corvus monedula L.), сорока (Ріса ріса L.), а по містах, крім прелічених, - горлиця садова (Streptopelia decaocto Frivald.)

Теріофауна визначається домінуванням дрібних і середніх видів ссавців, передусім звичайної полівки, польової миші та хатньої миші (Mus muskulus hortulanus Nordmann), зайця-русака (Lepus europeus transUvaticus Matechie), крота (Talpa europaea brauneri Satunin), лисиці (Vulpes vulpes crucigera Bechstein), лісової полівки (Clethrionomys glareolm istericus Miller.), жовтогорлої миші (Sylvimus flavicollis Melch.), звичайної бурозубки (Sorex araneus L,), білки (Sciums vulgaris L), тхора лісового (Putorius putorius L.), водяної полівки (Arvicola terrestris meridionatis Ognev.), пацюка сірокого (Rattus norvegicus Berkonhoupt).[Геренчук, 1973, Татаринов, 1973, Щербак, 1988].

Фауна хребетних передгірно-карпатської зоогеографічна дільниця має уперехідний характер від лісостепової до гірсько-карпатської. З батрахофауни Івисокої чисельності досягають жовточерева, або гірська, кумка (ВотЬіпа ivariegata L.), - місцями - тритон карпатський (Triturus montandoni Boul). І Герпетофауна цікава тим, що тут виявлені рідкісні для тваринного світу даного .регіону ящірка лучна (Laeerta pratincola Eversmann), полоз лісовий (Elaphe longissima Laur.), черепаха грецька (Testudo graeca L.) [Татаринов, 1973 ]. Особливу цікавість викликає поширення у цій ландшафтній зоні грецької черепахи, на що вказує Д. Прунько (1953), М. Никитенко (1959).

Гірські пасма Карпат служать південно-західною границею поширення багатьох видів і підвидів птахів. Порівняно з попередньою зоною авіафауна даної дільниці характерна різким зменшенням водно-болотних видів пернатих. Найрізноманітнішим за видовим складом є літній аспект орнітофауни, найбіднішим - зимовий. Найчисленншіі лісові пернаті у весняно-літній період з зяблик (Fringila coetebs L.)7 зеленяк (Chtoris chloris L.), костогриз (Coccothmustes coccothraustes L.), щеврик лісовий (Anthus triviaUs L.), синиця велика (Parus major L.), вівчарик жовтобровий (Phylloscopus stbitatrix Becht), дрізд співочий (Turdus philomelas Brehm.), дятел сивий (Ріст canus Gm.),

дятел великий строкатий (Dendroscopos majoi L.), зозуля (Cuculus canorm L), горлиця звичайна (Streptopelm turiur L.).|По долинах річок та на оброблюваних

землях в гніздовий період домінують берегова ластівка (Riparia riparia L), біла плиска (Motacila alba L.), жовта плиска (М. fUtva L), камінка звичайна (penanthe oenanthe L.), польовий жайворонок (Alauda arvemis L.), грак (Corvus frugilegus L), перевізник (Actitis hypaleucos L.), перепел (Coturnix coturnix L).

У населених пунктах протягом усього року постійно трапляються хатні горобці (Passer domesticus L.), сороки (Picapica L.), галки (Corvus monedula L.), синиці (Partis majorL.) кільчасті горлиці (Streptopeta decaocto Frivald.). Влітку цей

орнітокомшіекс поповнюється міською ластівкою (Dettchon urbica L), сільською ластівкою (Hirundo rustica L.), шпаком (Sturnus vulgarts L.),

стрижем чорним (Apus opus L.), лелекою білим (Сісопіа dcania L).