негнучким, -ецше,-живає зростання виробництва, конкуренцію і на визначеному етапі
обмежує вільний перелив капіталу, мобільність ринку праці, товарів і послуг.
Підприємства, що у зв'язку з блокуванням цін не могли їх підвищити на контрольованих ринках, зазнавали збитків і не mm»- j чи досить засобів на поновлення виробництва й у^воличе-т^бу^^^^б/^Д^ ниє" інвестицій. Як вважають французькі економісти, основним недоліком блокування цін є утруднення інвестування і ріст бюрократизації. Варто також звернути увагу на низ6?Ј^-щнг ефективність контролю за цінами в боротьбі проти інфляції, тому що її темпи в середині 70-х (9-10% у рік) були значит е. л li-яІКг вищ^, ніж у країнах, де регулювання проводилося не адм#-н#стративнЈр4и, а непрямими економічними методами. ,
, Контроль за цінами в той період привів до переливу капота- ~ лфв у США, Швейцарію й інші країни, де існувала вовмож-— AWTMAAwZ**-*(*
модмі одержання більшого прибутку на одиницю вкладеного капіталу.
Контроль за цінами привів також до такигі( негативн^Г" н^е- №<$Сі г2гг^тріи-тг* як ріст імпорту, тому що стало вигідніше купувати деякі товари за кордоном, ^^^робити їх у Франції. Іншою рисою стало ослаблення позицій французьких підприємств у конкурентній боротьбі з філіями ТНК, що часто продавали свої товари дешевше для завоювання ринку.
- 5 -/\*
? У 1973р. уряд Франції лібералізувало ціни на
промислову продукції? Однак програма лібералізації оеу— ЗЙ^&С/СА?
щсстшшллиь' досжть обережно. На першому етапі були отобра-^о^^уІІЯіС-СІ
нет галузі, де udftidffji сильна міжнародна конкуренція (Іиі **' 1/О$ІІЩММЛ6Ј)
бювая—і шарикопідшипникова промисловості); галузі, ' де в
силу специфіки не спостерігалися різкі стрибки цін (харчова нро=_ h
ШІТШІПРІпІг^-тг І ; галузі, що через соціальне забезпечення
мали стабільний ринок (фармацевтична промисловість).
Безумовно, твердий контроль за цінами протягом майже ЗО років сприяв стабілізації економіки. Однак будь-яіке адмі/-нфістративн^в. втручання в ціноутворення в ринковії/ ^коно-ми|$Ь приводить до порушення законів ціноутворення. Блокування л ці ft, усуваючи на якийсь час протиріччя в сфері *Дращс-/С^у^С/У^<^^ .миз, викликає протиріччя в сфері виробництва. У цих у-оло > iA/U>&&8-/Ј атггя>*.держава змушена на визначеному етапі "дирижистЈ^;сНО as* регулювання цін ©датися до захисту конкуренції з метою досягнення оптимального сполучення монопольних і конкурентних сил на тих чи інших товарних ринках.
Протягом першої половини 80-х pp., особливо після пора^ауСХУ*
"""вді соціалістів, процес лібералізації цін продовжувався і, до 1986р. було звільнено близько 90% цін.
Постанова Ради Міністрів Франції від 1 грудня _ 1986р., що скасувалсС постанову від ЗО червня 1945 p., . увелоб-практично повну волю цін на товари і послуги. Воно(. CKacytfsf-лої, право уряду в будь-який момент втручатися в процес ціноутворення. Це означало вільне формування цін у процесі конкуренції. <ІХХЛ^С^'
Виключення з вільного ціноутворення складають в*я— " tointUL «рїгСТПТ, де регламентація необхідна (охорона здоров'я, общоот,, / вявши*т транспорт) . Втручання адміністрації в процес форг^х-^С^4-^-5^ мировашІСі- цін допускається при кризовій ситуації, надзвичайних обставинах, національному нещасті, а також при раптових і різки* порушеннях ціноутворення, що вимагають термінових мір для
виправлення положення. Термін, протягом якого суспільні п Р, І влади в особі Державної ради Франції правомочні dmg-- </і^т<*^у^ ** даваться, обмежений шістьма місяцями. При цьому тимчасова регла-ментация цін ^водиться лише після консультації з Радою по конкуренції і Національною радою по споживанню. »
У країні законодавче визначені загальні принципи в^ль-ного ціноутворення й основні умови, при яких вони можуть реально здійснюватися. Першою і найважливішою умовою є наявність волі вибору чи товару послуги і продавця. Повинна бути забезпечена і достовірна інформація про продавані товари.
Лібералізація цін не означає повного невтручання ге— <^ftt*&oCi сударетвеГ в процес ціноутворення. Перехід від політики Ідучії'- fafaЈ/C мегПр" втручання на мікрорівні до системи глобального регу-лирсггагоІя для економіки Франції означає лише зміна форми Утручання (перехід від твердого "дирижизму" до методів к-іге—" к&Р4і& ввліюге- впливу на ринок і ціни) . Тому не випадково, що одночасно була прийнята постанова про цінову конкуренцію р у промисловості, відповідно до якого заборонялося еозда-' CfC&faM^**' вмегт будь-яких союзів виробників, імпортерів, оптових і po3J§fec$/S&Јk' ц&к. торговців. Заборонялися також висновки будь-яких угод >nK43L^ "мінімальниІЗІЦцінаІ^", або про " ціни, щ порекомендують ся, " на товари.
Пщ Лібералізація цін привела до /необхідності зміни структури державних регулювальних органів. До 1986 р. у— складі Міністерства планування і фінансів органи црноЛЙричХ^Л*-* де*гагн»я були представлені самостійним департаментом, а після 1986 р. він був перетворений у Раду по конкуренції, куди увійшли на правах відділу органи по державному регулдаад^г^^ j-сда цін і цінової конкуренції. На Раду покладений обов'язок оцінювати правильність економічних (^чинків підприємств, визначати їхнД?відповідність нормам законодавства, стежити за дотриманням правил конкуренції і црноСр?$&&8&еЈІЈ&в51'
Рада по конкуренції може застосовувати наступні санкції:
1) наказати чи. пі-дприомотву обличчю припинити інкриміновану
T^ijwe&fytb
діяльність протягом визначеного„терміну;
2) накласти на ч**—п-іддріусмдшво'обличчя грошовий штраф, максималь-на\ величина якого складає 5% торгового обороту прсдігви^ lU-Q^t^C^-Є^^ атмя-ыарушитоля;
3) зажадати від порушника опублікувати вирок Ради в визначених журналах.
Усі ці міри можуть застосовуватися в комплексі, вони не явля-ются взаємовиключними.
Міри, застосовувані Радою по конкуренції, можна назвати суспільними мірами. Якщо підприємство, що стало жертвою анти-конкурентно! політики, зажадає відшкодування збитку, то воно повинно звернутися з цим проханням у суд. л
В даний час у Франції мається близько 3 тис. росу- ФУТЗК&Ж'
*
дёнгндтгх контролерів за цінами. їхніЈ-основнж» з а даті а - конт-
* tЈЈw6c/Ј<ЈЈ-l
роль за державною дисципліною цін. <Г™7
Існує розгалужена система суспільного контролю Q^icTiei't^a.^io
за якістю товарів і цінами. Під егідою суспільства апожішотс— я**й—працюють ^цЗзеІ^приватних інститутів по експертизі *р*»'- fl*-jf^ _осаё»з**«< товарів. г&С^С4**<ї&ІЈ
Треба відзначити, що якщо раніше блокування цін