о-еущсствлл-я*- уряд Франції, то з 1986 р. ці рішення приймаються парламентом республіки.
По оцінках французьких економістів, лібералізація цін ч-еек-фС*"" ла гарні результати. Загальний індекс споживчих цін за*
1985-1989 виріс на 11,9%, що дорівнює в середньому на 2,8% у рік, тобто за період лібералізації цін інфляція в економіці Франції знаходилася на нормальному рівні. Це доводить те, що на даному етапі французька економіка в стані сама се-б{Ј регулювати, тобто державне втручання не неЈЈ.
*ет на собі основне навантаження по підтримці темпів экономи- -чЈ&0ЬІ>о росту. По суті в цьому знаходить своє відображення неоклас-сич&ОЙай модель, що проголошує невтручання ту^у- ^-^/-TZtfeSC-oCc-дарства в економіку^/ Я вважаю, що держава повинна для ,паи-/Ј^2&>—
7' '
- 8 -
кращого економічного розвитку^час від часу чергувати застосовувані моделі. У принципі так і відбувається. Консерватори перемініть соціалістів, і навпаки. Це дає стимул до розвитку обох моделей (мається на увазі втручання і невтручання держави). Економічний розвиток йде по спіралі, і, може бути, через одне-два десятиліть у Франції знову будуть пре-доставлен! державі великі права.