На завершення слід сказати, що окрім морфологічного співставлення долин Дністра та Прута, на прохання автора, Ю. Лоза виконав попередній аналіз археологічних матеріалів, які свідчать, що долина Дністра була безперервно заселена впродовж останніх 200 тис. років, а заселення долини Прута почалося приблизно 7,5 тис. років тому, що в цілому збігається з календарем, який вживався за часів Київської Руси. З цього можна зробити висновок, що селеві потоки мали місце наприкінці Валдайського зледеніння. Це не означає, що у попередні епохи в долині Прута не існувало поселень, вони просто були зметені селевими потоками. Ще раніше, з настанням потепління перешкодою для заселення були снігові лавини та потоки м’якого льоду. Умови для їх виникнення були оптимальними – мерзлі зарівнені фірном круті схили.

Механізм самих потоків потребує подальшого вивчення, оскільки, виходячи з вертикальної зональності, слід припускати, що потоки не могли бути одно часовим. Вони повинні були виникати по мірі підйому зони зледеніння та по мірі виникнення умов для руху насичених водою мас гірських порід.

1. 1. Бондарчук В. Г. Геологія України, Вид. АН УРСР, 1955. – 830 с.

2. 2. Олиферов А.Н. Селевые потоки в Крыму и Карпатах. Симферополь: Доля, 2007, - 176 с.

3. 3. Пазинич В.Г., Пазинич Н.В., Вічарик В.П. Геодинамічні та гідрогеохімічні аспекти впливу Карпат на ландшафтоутворюючі процеси Прикарпаття. Гідрол., гідрохім. і гідроекологія. Тези допов. 2-ї всеукр. конференції, 24-26 листопада 2003. Київ. с. 18-22.

4. 4. Пазинич В.Г. Постгляціальні умови південно-західної Канади та басейну Дніпра. Прилуки, Аспект-Поліграф, 2006. - 144с.

5. 5. Пазинич В.Г. Велетенські селеві потоки завершальної стадії льодовикових періодів гірських країн. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, Вип.13., 2007, с. 123-126.