З корисних копалин є природний газ, буре вугілля, вапняки, кам’яна сіль, гончарні глини, гравій тощо.

Ґрунти на Косівщині дерново-підзолисті, лучні, глейові (в долинах річок), дерново-буроземні, гірськолучні. Майже 46 відсотків території району займають ліси (смерека, зрідка — сосна, бук, граб, дуб, береза, осика та ін.).

Широко розвинуті народні художні промисли: різьба по дереву, кераміка, ткацтво (килимарство, ліжникарство та ін.), художня вишивка, художня обробка шкіри та металу.

У районі функціонує 60 загальноосвітніх шкіл, Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, районний центр дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа «Гірське орлятко», 2 музичні школи, Кутське професійно-технічне училище, розгалужена система охорони здоров’я, функціонує кілька турбаз.

Указом Президента України від 14 травня 2002 року створено , площа якого становить 32271 га.

Адміністративний і культурний центр району — .

Косівщина туристична

Косівщина — край нестримного гірського Черемоша й славетного народним мистецтвом Гуцульщини мальовничого села Космача. Це край талановитих людей, завдяки яким збереглися його самобутність та художньо-естетична цінність.

Сьогодні на Косівщині живуть і творять високохудожні речі заслужені майстри народної творчості України Микола Корнелюк, Роман Стринадюк, Дмитро Шкрібляк, Дмитро Пожодук, Валентина Джуранюк, Параска Борук, Оксана Бейсюк, Михайло Трушик, Надія Вербівська, а також інші митці, які давно заслуговують на це звання.

Гордістю Косівщини є народний артист України, композитор і співак Остап Гавриш, поети Богдан Радиш, Василь Гостюк, Іван Бойчук, Дмитро Арсенич, Микола Близнюк та інші, художники-живописці Анатолій Калитко, Володимир Гуменюк, Василь Бойчук, Василь Дутка, Антон Григорук, графік Іван Парипа.

Своєрідність краю, краса його природних ландшафтів, багатий тваринний і рослинний світ, унікальна скарбниця природних екосистем, де збереглися рідкісні реліктові види флори і файни і, як ніде в Україні, народні звичаї, традиційна побутова культура ваблять до себе численних туристів. Ця місцевість не тільки приваблива, але й сприятлива для мандрівок туристів усіх вікових категорій.

Косівський район славиться багатством природних ландшафтів та різноманітними видами флори і фауни, чистим гірським повітрям і м’яким кліматом, екологічно чистими продуктами, джерелами мінеральної води, водоспадами, гірськими прозорими річками. А барвистий одяг гуцулів, звичаї та обряди, які сягають сивої давнини, залишають незабутне враження у тих, хто хоч раз побував на Косівщині.

На території району (на площі 51 гектар) розташовано 15 , де одночасно можуть оздоровитись і відпочити більше 1200 чоловік.

Сьогодні до послуг туристів є:

3 гірськолижні бази;

17 музеїв;

37 пам’яток природи;

3 дендропарки;

133 пам’ятки історії, культури та архітектури;

3 осередки верхової їзди на конях;

30 туристично-екскурсійних маршрутів;

летовище, де під керівництвом п’ятиразової чемпіонки світу з вищого пілотажу туристи мають змогу піднятись у небо на спортивному літаку ЯК-52 та оглянути чудові краєвиди Карпатського краю.

Окрім того, всі бажаючі мають змогу:

опанувати ази початківця-скелелаза;

подорожувати верхи на чистокровних спортивних скакунах;

зустрітися у майстернях з народними умільцями з писанкарства, гончарства, різьбярства, ткацтва та вишивки;

оглянути постійно діючі виставки творів митців та народних майстрів Гуцульщини у виставкових залах регіональної організації Національної Спілки художників України;

отримати задоволення від рафтингу на бурхливих водах Черемошу;

скупатися у гірських річках із бізліччю малих водоспадів;

побачити унікальні види лікарських рослин;

здійснити сходження на найвищу вершину Карпат — гору Говерлу;

взимку досхочу кататись на лижах;

почути звуки трембіти та зустрітися з майстрами, які власноручно виготовляють цимбали, скрипки, сопілки, дримби та трембіти;

послухати мелодії чарівних гуцульських троїстих музик;

спробувати улюблені страви горян — поживні, екологічно чисті і дуже корисні для здоров’я, зокрема: бануш, гуслянка, бринза, вурда, гриби, вареники з чорницями (афинами) тощо;

відвідати Косівський (Смоднянський) ярмарок та придбати аутентичні майстерні вироби з дерева, металу, кераміки, бісеру, вовни тощо;

побувати в дендропарку санаторію «Косів»;

відвідати пам’ятки історії, культури та архітектури, побувати у садибі-музеї Патріарха УПЦКП Володимира (Романюка).

Все більше популярним в районі стає сільський зелений туризм. Сьогодні більше 50 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах.

Словом, непідробна радість і можливість опинитися в обіймах природи чатує на вас тут на кожному кроці! Люди, які тут живуть, як і заведено в горах поміж гуцулами, завжди раді гостям в своїй хаті. Може тому гуцульська горілка така п’янка, а страви такі смачні.

Отож запрошуємо на відпочинок до Косівщини! Карпати кличуть!