Члени ОУН покинули місто і пішли в гори, щоб зі зброєю в руках продовжувати боротьбу з завойовниками. Почалися арешти підпільників.
На початку 1945 р. радянська влада створила у Надвірній із місцевих жителів винищувальний батальйон (“стрибки”), який використовували проти загонів УПА, для охорони промислових підприємств, складів. Із числа схоплених членів ОУН-УПА і звичайних надвірнянців вербувалися агенти, які мали допомагати органам НКДБ виявляти підпільників. Деякі в’язні не витримували катувань і погоджувалися на співпрацю. Тих, кого не зламали ні обіцянки, ні залякування, ні тортури, відправляли на каторжні роботи, в тюрми, на заслання. З допомогою зрадників радянські карателі викривали цілі підпільні групи, знищували повстанські загони, заарештували командирів і рядових повстанців. Партизанська боротьба УПА поступово згасла лише 1952 р.
З утвердженням у місті радянської влади всі засоби виробництва, земля і її надра були націоналізовані, тобто передані у власність держави, а приватна ініціатива замінена бюрократично-державним диктатом. Така система господарювання дала змогу новій імперії по-хижацьки експлуатувати і довести до повного виснаження основні багатства Прикарпаття і Карпат – ліс, нафту, газ.
У 70-80 рр. ХХ ст. економічна криза охопила всі сфери життя, що породило незадоволення населення і опозиційний рух. Перебудова, яка почалася з приходом до влади М. Горбачова і яка була справою партійно-державних верхів, викликала рух широких народних мас. У Надвірній, як і по всій Україні, відбувається швидка політизація суспільної свідомості. У місті почали зароджуватися не підвладні КПРС і державним структурам громадські об’єднання, які відбивали настрої і інтереси різних верств населення. Одним із таких об’єднань стало історико-просвітницьке товариство “Меморіал”, члени якого виступали проти репресій з боку влади, русифікації, відсутності демократичних свобод, незадовільного стану шкільної освіти. Силами “Меморіалу” 24 вересня 1989 р. у Надвірній було проведене всенародне віче, яке поклало початок розвиткові в Надвірній демократичного руху, відродженню національної культури, висвітленню правдивої історії України та міста Надвірни.
19 серпня 1991 р. в Москві була здійснена спроба державного перевороту, яка 21 серпня була ліквідована.
24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради у Києві прийняла історичне рішення – затвердила Акт проголошення незалежності України. УРСР перестала існувати і утворилася суверенна держава Україна.
У серпні 1989 р. в місті виник осередок Народного Руху України, метою якого була побудова в Україні демократичного і гуманного суспільства, та товариство української мови ім. Т. Шевченка. .
Починаючи з 1989 р. в Україні відбувається процес формування багатопартійної системи. Новостворені політичні та громадські організації сприяли відродженню національної свідомості українців, організовували мітинги, ініціювали спорудження і освячення могил Січовим Стрільцям і воїнам УПА, відбудову церков, каплиць, пам’ятних хрестів. Їхні активісти виступали проти розкрадання державних багатств, забруднення довкілля, безконтрольності дій чиновників на підприємствах, брали участь у всіх патріотичних заходах, відзначенні національних свят, днів пам’яті та скорботи. Ця робота триває і донині, а з приходом до влади опозиції на чолі з В.Ющенком надвірнянці щиро вірять у процвітання Надвірної і всієї України і хочуть відчувати себе європейською нацією.
“Слава Україні!” “Героям Слава”