Не відповіли.

Чоловік почав заробляти трохи більше, по другій професії.

Розрахувалися, стало дешеве купити обістя (господарку). Відремонтували, добудували. Дали городи накупили собі все необхідне. Були навіть злодії. Забрали овочі і т.п. що необхідно на зиму. Чоловік цього не знає. Бо його тут не було. Пішло порося та кури. Маю все. Не хочу більше нічого. За те що я обслуговувала тітку Василину (сестра свекрухи) перед смертю записала мені всю господарку. Відмовлялася. Від канадських-турецьких хусток, великих, малих, шалінових і до курей. Все роздала.

Чи добре я зробила мене не судять.

А я дальше відвідую своїх людей. Про все їм розказую. Радію від них, коли вони мені дякують. Була Люба із Покуття. Щаслива.

2001р.

Дві поради.

1 порада

Не то в другому селі, чи може державі. Але було.

А була війна. Війна усюди є війна. Чоловіки мобілізовані (військовозобов’язані). Лише старші діди та жінки залишилися. Тут німець. Бардель. Знущання, грабування. Пізно у ночі до хатини, де жив дідо, стук у двері. Заходить молоде дівча в сльозах, розпущене волосся та вимазана одежа.

Діду! Таке сталося. Ви видите, що мені роботи?

Ну що. У першу світову аналогія була. Подібне дівча, та така ситуація.

Ну і що?

Вона ні фізично, ні морально не витримала. Починалася на ?????. Думай, що тобі робити. Ранком дівча знайшли на гілці!

Амінь 1991.

2 порада

Ситуація подібна. Друга світова вітчизняна. У ночі до другого діда заходить хлопчина. Юнак. Питається що мені зробити – радиться. Порадьте. Питання. В день червоні, навіть повістку прислали, щоб із запасом харчів на три дні явитися у військомат на 9.00. А у ночі другі "В завтра тебе там чекають!". Що зробити, куди іти?

Дідо подума, тай каже. Подумай сам, а моя думка "іти туди, де правда, не більше". Раптом юнака в селі уже не було.

P.S. Дві поради і дві різниці. Радники вам не легко, то хоч між собою радьтеся!

Амінь. 21.11.2004

Враження очевидця.

А погода – чудо!

Автобуси формуються в сусідню область. Списки поломників складено (з контингенту активної, творчої молоді та дуже заслужених). Усе розписано. Укомплектувалися в автобусі "трамваї" майже вищого класу, майже лайнери. Чи то свої, чи може нова модель "Ікаруса" втоми не було б (Це похвально). Дві години в дорозі "Привал". Хто куди! Прав на право, а ліві по своєму. (Закон туриста)!.

Приїхали.

Пішки до Сихова. Треба бути за годину бо пізніше не будуть пускати. А поломників запускали по посвідченнях (запрошеннями), які на два дні в автобусі роздавав нам гід.

Файно. Люду, побачте, то таки біля??????? (крім секторів – де були запрошені) навкруги було багато, багато більше люду). Про архітектоніку не хочу, то пізніше, або десь то варто.

Сектори розбиті (із свіжої дошки, гибльованої роз.5 х 10см, стовпики (смужки брус – 10 х 10). На кожних 10м. волентери. Повторюю ніби файна.

Показують у який сектор, розказують по радіо що з швидкістю 5км/г папа виїхав із собора, Юра через півгодини прибуде на зустріч із молоддю в. Сихів.

Жовтих ти синіх "шариків" кульок тисяч біля трьох. Пройшла година. Не ма, не має. Кульки пускати коли появиться винуватець святе – Папа. Не витримали. Кульки злетіли у верх великі (там було багато газу). Піднялися високо-високо тай направилися в бік Винників.

На досить цікавій ???? заїзд Папи любимий транспорт. Над естакадою ????? із середини церкви (церква не типова, аж трохи дивна).

На сцену являється із свитою сам Папа. Це було в с. Сихові зустріч із молоддю. Коментатори по радіо та т.п.

У пам’яті із розмови – вітання гостя дуже запам’яталися.

"Куди я не приїжджаю – повірте – завжди падає дощ".

А тут одна маленька хмаринка появилася із винників на голубо-лазурному небі, трохи сіра.

Продовження. Бо навіть був в Левані, Сахарі де дощ, може бути тиждень в загальному у рік.

Ні звідти, нізвідки на велику масу люду, випав дуже щедрий теплий дощ.

Почався ритуал. Роздають відзнаки та подарунки. Спочатку адміністративникам, науковцям. Дальше чудо.

Маленькі-маленькі дітки у білому усі танцюють. Увесь час звучить мелодія трьох хорів (казали в кількості 800 хористів). Танець закінчився і усі пташки до Папи нагородили усіх діточок.

Дальше юнацький вік та дорослі – молоді. То не танці, а просто вершина то вершина. Подарунки усім. Усім (то файно та дивно до поки, по 11 сходинах до верху їх від танцювальної пішли усі). Де скільки мати мішечків тай коментатор по радіо "Після будуть виступати народні артисти". Підтягнули на кріслі із свитою Папу ближче до людей перед сходами. Розказав – привітав молодь, були побажання. Побажання були щирі та веселі. Мікрофон близько. Після розмови Папа спочатку тихенько пізніше нормально як заспіває 2 пісні сього дитинства.

То було все. Почало сутеніти і треба із тої хмарки, як шурне дощ, стало темно, а дощ проливний. Другою дорогою їхав Папа помаленьку охорона із 4-х біля машини і команда. Охорона на підніжки, машина сходу десь км.100.

Дощ великий, стало темно, концерт народних артистів 1, 2, 3, 4.

Другий день. Дощ майже цілу ніч. За годину бути там на 7.00. Такі самі сектори але уже на іподромі.

Побудована не каплиця – не церква із білого золотого пластика, естрада для церемоніалу та велика естрада для хору, уже більшого – більше 1000 чоловік.

Мотив стрийської дороги, до автобусного