Карпатський національний природний парк створено у 1980 році на площі 50.3 тис. га з метою збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, пам'яток історії і культури Чорногори і Горган. Територія парку займає середні та нижні частини схилів долини верхнього Прута. З північного заходу на південний схід вона простягається на 100 км, зі сходу на захід - на 20 км. На заході межа проходить по вододілу басейну р.Прут з басейном р.Бистриця Надвірнянська, на півночі - по руслах рік Кам'янка та Боярський, на півдні - по вододілу з басейном р.Тиса, на сході - з басейном р.Черемош. Південна межа фіксується вершинами Говерла (2061 м), Брескул (1911 м), Пожижевська (1822 м), Данцеж (1855 м), Туркул (1937 м), Піп Іван (2020 м). Це найвища частина Українських Карпат.

Карпатський НПП в геоструктурному відношенні охоплює частину Скибової та Чорногірської зон Карпатської складчастої системи. Геологічний розріз осадової товщі цих зон складений породами крейдового і палеогенового віку загальною потужністю 4 - 7 км. Характерною особливістю Скибової зони є розвиток скиб (великих лусок), які послідовно насунуті одна на одну з південного заходу на північний схід (скиби - Зелем'янки, Парашки, Сколівська, Орівська, Берегова). У смузі поширення Чорногірської структурно-фаціальної зони виділяються невеликі луски і покриви, що насунуті в північно-східному напрямку на Скибову зону. Це надає Чорногірському хребту виразної асиметрії (північно-східні схили крутіші). В рельєфі переважає радіальний характер розчленування, розвинуті форми давнього зледеніння.

Територію Карпатського НПП перетинає р.Прут та її численні притоки. Значне зволоження Карпат зумовлює формування густої мережі рік і потоків різних порядків. У горах русла рік невироблені, загромаджені кам'янистими розсипами, Зустрічаються пороги і водоспади (Говерлянський та Яремчанський на р.Прут, Гук - на р.Женець).

Прут в межах парку має довжину близько 50 км. Витоки Прута розташовані на північно-східних схилах Чорногори на висоті понад 1750 метрів над рівнем моря. До Делятина Прут протікає в субмеридіональному напрямі. Перетинаючи різні літологічні зони ріка утворює звуження долини (Татарівське, Ямненське) та її розширення (Микуличинське, Делятинське). Нахили русла дуже великі і ріка тече із значною швидкістю - 2 - 5 м/с.

У високогір'ї є озера Безіменне (1700 м н.р.м.) площею 0.2 га, Марічейка (1510 м н.р.м.) площею 1.0 га та Несамовите (1750 м н.р.м.) площею 0.5 га. Ці озера льодовикового походження. Зрідка зустрічаються високогірні болота (Цибульник - у підніжжі г.Брескул та Рудяк - в околицях смт.Ворохта).

Клімат. Територія Карпатського НПП входить до складу холодної, помірно-холодної, прохолодної та помірної кліматичних зон з річною ізотермою +6.5, січневою -- -0.5, липневою -- + 18.0 градусів. Мінімуми температур спостерігаються у високогір'ях Чорногори і Горган, максимуми - в східній частині парку. Клімат - помірно-континентальний з надмірним і достатнім зволоженням, нестійкою весною, нежарким літом, теплою осінню і м'якою зимою. Біля 80% загальної кількості опадів припадає на літній час, максимум їх спостерігається на вододільних ділянках Горган, Чорногори і Свидівця. Значна кількість опадів випадає у вигляді злив з сильними грозами.

Кліматичні умови на території парку сприяють відпочинку протягом усього року: в літньо-осінній період - пішохідний, автомобільний та водний туризм, у зимовий період - гірськолижний спорт.

Ґрунтовий покрив на території Карпатського НПП формують бурі гірсько-лісові щебенисті; буроземно-підзолисті оглеєні; дернові середньо- і сильнопідзолисті поверхнево-оглеєні; дернові опідзолені і дернові грунти.

Бурі гірсько-лісові грунти поширені виключно у гірській частині ( в межах лісового поясу до висоти 1500 - 1550 м н.р.м.) на добре дренованих материнських породах -елювій-делювій карпатського флішу. Особливість материнських порід цих грунтів є незначна потужність, щебенистість та безкарбонатність.

Буроземно-підзолисті грунти сформувались в умовах промивного типу водного режиму, який спостерігається на крупнокаменистому елювії-делювії безвапнякових пісковиків і конгломератів. Вони розповсюджені у Скибовій зоні на пісковиках ямненської світи та у Чорногірській зоні на пісковиках і гравелітах чорногірської і топільчанської світ.

Дернові середньо- і сильнопідзолисті поверхнево-оглеєні грунти утворені на давньоалю-віальних, переважно безкарбонатних суглинках та легких глинах. Характерна риса цих грунтів - чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом.

Дернові та дернові-опідзолені грунти поширені на заплавах та низьких надзаплавних терасах. Вони утворились під трав'яною і чагарниковою рослинністю на алювіальних та делювіальних відкладах. Залягають на вирівняних ділянках, не зазнають ерозії.

Рослинність Карпатського НПП представлена добре збереженими великими масивами фітоценотичних комплексів (лісових формацій) бореального та неморального типів, які були сформовані під впливом різноманітних кліматичних, геоморфологічних та геологічних умов. Розчленованість місцевості і зумовлені нею кліматичні особливості сприяли утворенню чітко виражених вертикальних рослинних поясів.

Перший рослинний пояс букових лісів розташований у передгірних та гірських районах. Корінні ліси збереглися в Яремчанському, Ямнянському, Підліснівському лісництвах, і частково в басейнах потоків Глеюватий та Прохідний Татарівського лісництва. Корінні типи лісу у даній формації - свіжі і вологі бучини з домішкою явора, клена гостролистого, в'яза гірського. У трав'яному покриві зустрічаються бореальні і монтанні види - чорниця, брусниця, сугайник австрійський, тирлич ваточниковий. Для цих лісів характерною ознакою є наявність ефемероїдів - зубниці, рясту, анемони, підсніжника і білоцвіту весняного. Зустрічається лілія лісова, яка підлягає охороні.

В букових лісах виділені асоціації - бучина зубницева, підмаренникова, безщитникова волосистоосокова. У місцях з теплим мікрокліматом на кислих грунтах іноді зустрічаються бучини ожинові. На схилах переважають ялицево-букові ліси, представлені безщитниковою асоціаціями.

Другий рослинний пояс утворюють ялицево-букові та буково-ялицеві ліси, які сформувалися у тій самій кліматичній сіоні, але з дещо меншою сумою активних температур, їх можна зустріти в