у гнилих стовбурах дерев, під коріннями. Забарвлення тіла досить оригінальне - по блискучому чорному фоні тіла розкидані яскраво-жовті плями. Активні в сутінках та вночі, хоча часто цих тварин можна зустріти вдень після дощів у вологу погоду.
З ряду безхвостих зустрічається 5 - жовточерева кумка, сіра ропуха, звичайна квакша, гостроморда та трав'яна жаба.
На території парку відмічено 6 видів плазунів. Родина веретільницевих представлена одним видом - веретільницею ламкою. Це безнога ящірка, яка поширена як у передгір'ї, так і на полонинах. Живиться дощовими черв'яками, слизняками, багатоніжками та комахами.
Родина ящіркових представлена двома видами - прудкою та живородячою ящіркою. Типовою в парку є живородяча ящірка, яка зустрічається на відкритих ділянках у всіх висотних поясах. Живиться комахами. Прудка ящірка зустрічається рідше - до висоти 1200 м н.р.м.
Родина вужевих нараховує два види - вуж звичайний та мідянка. Вуж зустрічається у низинній частині парку. Мідянка - на сонячних галявинах та узліссях листяних і мішаних лісів з добре розвиненим трав'яним покривом, чагарниками. Ховається у щілинах і тріщинах на скелях, порожнинах під камінням, норах ящірок та гризунів. Живиться мідянка переважно ящірками, деколи пташенятами та мишоподібними гризунами. Не отруйна, хоча завдяки подібності з гадюкою та агресивній поведінці активно знищується місцевим населенням та відпочиваючими.
Із родини гадюкових в парку є один вид - гадюка звичайна, яка поширена від передгір'я до найвищих вершин. Найчастіше зустрічається гадюка сірого кольору з чорним ромбічним малюнком на спині. Досить часто зустрічаються повністю чорні гадюки, зрідка - брунатного кольору. Живиться дрібними ссавцями (нориці, миші, бурозубки) та ящірками.
Фауна птахів нараховує близько 160 видів. Гніздові види, яких відмічено 110, представлені переважно групами та видами, що тісно пов'язані з лісовими ландшафтами,
Родина куницевих нараховує вісім видів. Найбільш поширеним видом є видра, яка зустрічається на берегах гірських потоків, багатих рибою. Відмічені також борсук, кам'яна та лісова куниці. Із дрібних кунячих зустрічаються тхір лісовий, норка, горностай та ласка.
Єдиним представником родини ведмежих на території парку є ведмідь бурий.
Родина котячих представлена двома видами - рись та європейський лісовий кіт, які зустрічаються в глухих місцях.
Парнокопитні нараховують три види - дика свиня, благородний олень і козуля європейська. Дика свиня (кабан) заселяє всі гірсько-лісові угіддя.. Зимою вона спускається у низини, а весною мігрує навіть у субальпійську зону. Тримаються дикі свині в основному групами у всіх висотних поясах. Найбільш чисельним із парнокопитних є козуля. З родини оленячих аборигенним видом є карпатський благородний олень. В кінці вересня - на початку жовтня відбувається гін (риковисько) оленів.
На території парку є 28 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України. До них відносяться - тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, мідянка, чорний лелека, малий підорлик, беркут, польовий лунь, сапсан, глухар, пугач, волохатий сич, сичик-горобець, довгохвоста сова, альпійська тинівка, дрізд кам'яний строкатий, червоноголовний корольок, альпійська бурозубка, мала кутора, повх (мала водяна нориця), сниігова нориця, горностай, норка європейська, борсук, видра, європейський лісовий кіт, рись.
Територія Карпатського НПП є частиною історико-етнографічної області України -Гуцульщини. Тут на споконвіку східно-слав'янській території, що входила до складу Київської Русі, живуть гуцули - етнографічна група українців.
Важливе місце в господарському укладі гуцулів займало і займає тваринництво. На цій основі склалася культура полонинського господарства зі своїми типами споруд, формами випасу, організації побуту, способами обробки і переробки молокопродуктів. Випас худоби влітку, переробка молока і заготівля сіна на зиму були одним з основних занять гуцулів. Велика рогата худоба та вівці, крім молока, давали й інший прибуток. Так, із овечих шкір після відповідної обробки виготовлялись кожухи, кептарі, головні убори. Шкіра великої рогатої худоби використовувалась для виробництва постолів та інших видів взуття, кінської збруї, широких ременів (чересів). З волових рогів виготовляли порохівниці, ріжки-писаки для розпису гончарних виробів, гребінці, сільнички, з овечої вовни - сукно для одягу, ліжники.