Рекреаційні ресурси Криму

1. СУТНІСТЬ, МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ АР КРИМ.

Відпочинок людини у спеціальній літературі називають рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії – рекреаційною діяльності.

В окремих країнах складені потужні комплекси відпочинку курортного лікування, туризму. Такі комплекси одержали назву рекреаційних. Багатофункціональний рекреаційний комплекс можна умовно поділити на 3 групи:

лікувально-оздоровчий (санатрон-курортне лікування і оздоровлення);

пізнавальний (туризм);

економічний (регенерація робочої сили, сфера господарської діяльності).

Комплекс слід розглядати, як частину світового господарства, пов’язану з опануванням території для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування. Туризму. В окремих країна він дає чималі прибутки у загальну економічну діяльність, випереджаючи, іноді, промисловість та с/г. Навіть у США землі, зайняті під рекреаційним комплексом (хоч і в 10 раз менші за площу, ніж с/г землі), дають щорічний прибуток у 3 рази більший.

В останні роки в країнах світу відбувається розширення площ земель, що відводяться під рекреацію. При цьому особливого значення набуває туризм. Спостерігається значення зростання кількості міжнародних туристів: за останні 20 років їх число зросло в 2,5 рази. Існує 5 основних напрямків туризму:

рекреаційний, або оздоровчий;

екскурсивний, або пізнавальний;

науковий;

діловий;

релігійний.

За засобами пересування туризм поділяється на автомобільний, залізничний, авіаційний, морський та річковий.

Україна має всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу. У країні є лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу. У нас багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральні води, грязі), кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних.

Україні притаманний помірно континентальний клімат і тільки на півдні Криму – середземноморський. Існує класифікація кліматів з погляду рекреаційного господарства: найкращий – сприятливі кліматичні умови протягом 9,5-10,5 місяців, тепле літо тане холодна зима зі стійким сніговим покривом або жарке тривале літо та коротка зима без стійкого снігового покриву;

Гарний – сприятливі кліматичні умови протягом 3-6,5 місяців, прохолодне дощове літо і м’яка зима з нестійким сніговим покривом, або жарке посушливе літо і сувора зима;

Поганий – сприятливі умови протягом 1-1,5 міс. Кліматичні ресурси районів країни різноманітні, але загалом клімат сприяє для розвитку рекреаційної діяльності.

Рекреаційні ресурси пляжів відіграють важливу роль у роботі курортів на дерезі морів, річок, озер. Так у Криму є штучні та природні лікувальні пляжі. Територіальна структура рекреаційного комплексу Криму складається з багатьох ланок. Державною ланкою цього комплексу є санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристичні бази. Окремо розміщені санаторії, пансіонати, бази створюють рекреаційні пункти. Населений пункт з кількома рекреаційними пунктами називається курортом. Сукупність рекреаційних пунктів і курортів, що використовують означену територію і розміщену на ній інфраструктуру утворюють рекреаційний район (як то Кримський).

Ресурси Криму дуже різноманітні. У приморських передгірних районах клімат середземноморського типу, що характеризується недостатньою вологістю влітку і м’якою зимою. Це один з головних курортів районів: він розташований на причорноморській смузі вздовж узбережжя Чорного моря від мису Асія (на заході) до Семидвір’я – на сході. До нього належать: Батиламан – Ласпі, Форс-Мелас, Оливи, Кастрополь, Блакитна затока, Алупка, Місхор, Ялта, Гурзуф, Карабах, Алушта.

Клімат тут надзвичайно сприятливий. Період з tо>10оС – 7 місяців. Алушта – один з найгарніших куточків Криму. Він оточений пасмом грі, проте вони недостатньо захищають його. Через перевали пн. вітри прориваються до Алуштинської долини. Тому весна і зима тут трохи холодні, ніж у Ялті, літо – меш жарке. Є природі пляжі.

Ялта розташована на березі морської затоки. Частина головного пасма Кримських гір утворила навкруги Ялти амфітеатр, що опускається до моря. Гірські схили над Ялтою вкриті віковими соснами та виноградником, На території курорту багато парків, скверів, квітників, протікають річки. Завдяки географічному положенню Ялти клімат тут належить до теплого морського. За 3 км. на підведений захід від Ялти, на східному схилі гори Монаді, розташований курорт Лвадія. Його привадою та одним із лікувальних фактів є Лівадійський парк. Основною архітектурною пам’яткою Місхорського узбережжя є мис із Ластівчином Гріном. Окрасою курорту Місхор є також парк. Пляжні й кліматичні природні ресурси лягли в основу курорту Кастрополь. Курорти пд. берегу Криму та Гірського Криму спеціалізуються на лікуванні хворих із неспецифічними захворюваннями дихальної та нервової систем.

Отже Крим має потужний рекреаційний комплекс, проте розвиток комплексу стримується низкою проблем, як-от збільшення пропускної здатності рекреаційного господарства, нерівномірному використанню рекреаційного господарства, тобто сезонність тощо. (3)

Проблема в забруднені грунтів також не може не торкатись рекреаційного комплексу. У грунтово-рослинному покриві гір проявляється висотна поясність.Так Перед гір’я вкрите степовою рослинністю на щебенистих чорноземах, що чергуються з дубовими лісами на дубово-карбонатних грнутах. На пд.. березі Криму поширені сухі ліси і чагарники на коричневих грунтах. Схили гір вкриті переважно дубовими і буковими лісами на бурих гірських грунтах. На вершинах (яблах) поширена лужно-степова рослинність. Але неправильне використання отрутохімікатів зменшує придатність всіх типі грунтів та зменшує видовид рослин (8).

2. ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ.

З 2 пол. ХІХ ст. починається глобальне формування в Україні туристичних районів. Цілком природно, що першим таким регіоном був Крим.

У 1783 р. півострів Крим став складовою частиною Російської імперії. Царський уряд щедро роздавав землі поміщикам і чиновникам, зобов’язуючи заселяти їх кріпаками з центральних і українських губерній. Згодом було дозволено прописувати селян-кріпаків. Крім того запрошували й іноземних поселенців. Першими були німці й болгари. Так у 1841 р. у Сімферопольському і Феодосійському повітах налічувалось 10 колоній – 3969 чоловік. Усім без винятку надавались тільки – звільнення від усяких податків і повинності