Враховуючи все більшу популярність зимового відпочинку в горах, розпочинається справжній бум на будівництво і облаштування гірськолижних полів, установки підйомників, освоєння нових місць, які є водночас безпечними і придатними для гірськолижного туризму і відпочинку, розвиток інфраструктури рекреаційних зон.

Кліматичні ресурси туризму і відпочинку. Якість кліматичних умов з точки зору рекреації полягає в степені їх сприятливості для відпочинку на відкритому повітрі. Тільки комфортні кліматичні умови можуть викликати позитивні зміни в організмі людини. Їх основними показниками є протяжність комфортного періоду і процент днів з сприятливими типами погоди за цей період. В Прикарпатті за рік в середньому спостерігається 140 таких днів,, в Закарпатті їх на 8-10% більше, а в гірських районах на 20-50% менше.. середньомісячні показники кількості сприятливих для рекреаційних занять днів дозволяють вирахувати протяжність літнього рекреаційного періоду, включаючи в нього ті місяці, в які ймовірна кількість днів з сприятливими типами погоди складає 50%;. В Прикарпатті цей період триває 5 місяців (травень-вересень), в середньогір’ї- 3 місяці (червень-серпень), в між гірських котловинах, де кількість днів зі швидкістю вітру, яка перевищує 6 м/с не багато(гігієністи таку швидкість вважають найбільш сприятливою для відпочинку на відкритому повітрі) близько 4 місяці (червень – вересень), в Закарпатті – до 6 місяців (травень – жовтень).

Ряд метеорологічних факторів навіть при приємному тепло відчутті обмежує рекреаційну діяльність. Найбільш значними з них в Українських Карпатах є атмосферні опади. Процент днів з інтенсивними (5 мм за добу і більше) опадами в літній період в гірських районах значний (Руська Мокра – 26%, Славське – 23%), в передгір’ях їх менше (Мор шин – 18%, Ужгород – 15%). Зимовий рекреаційний період в Українських Карпатах триває від 3-5 місяців в низькогірній зоні до 6 місяців і більше у високогір’ї. Повторюваність сприятливих типів погоди в цей період складає біля 70 %.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси. До цих ресурсів належать культурні об’єкти, пам’ятки архітектури, історії, археологічні стоянки, етнографічні музеї, місця, пов’язані з життям, перебуванням видатних вчених, письменників, акторів, політичних діячів. Це міста-музеї Львів, Чернівці, Коломия, Косів, Ужгород, Мукачево, Хуст та багато інших населених пунктів

3. Сучасний рівень розвитку, структура та характеристика територіально-рекреаційного комплексу Українських Карпат

Карпатський регіон є індустріально-аграрним районом України, в структурі господарства якого домінуюче місце займає промисловість. Сьогодні вона переживає глибоку кризу, вихід з якої в першу чергу пов’язується з її корінною структурною перебудовою. Саме в контексті політики структурної трансформації господарства регіону і треба розглядати майбутнє рекреації. І навпаки: сучасна промислова політика в регіоні має бути зорієнтована на те, що незабаром на регіональному ринку появиться конкурентноспроможний сусід – рекреаційна індустрія.

На даний час рекреаційна місткість ландшафтів складає:: зимою –3,9 млн. чол., літом –1,7 млн. чол. Протягом року Карпатський курортно-рекреаційний район може приймати 8 млн. туристів і відпочиваючих та 12 млн. екскурсантів та туристів вихідного дня. Для порівняння Альпійський регіон площею 180 тис. км кв. щорічно приймає 40 млн. відпочиваючих і туристів та понад 60 млн. туристів, що здійснюють в Альпи одноденні поїздки.

В Карпатах функціонує немалий рекреаційний фонд, який відповідає сьогоднішнім реальним потребам. Сьогодні в регіоні є понад 600 рекреаційних об’єктів загальною місткістю більш як 82 тис. місць. Це – 1,5 місця на 1км2, що в 13 разів менше, ніж в Татрах, або 13 місць на 1тис. чол., що в 6 разів менше, ніж в Татрах.

В основу формування курортно-оздоровчих утворень Українських Карпат як курортно-рекреаційного регіону повинна бути покладена єдина система. В числі основних курортно-територіальних одиниць для гірських умов Карпат пропонуються курортно-рекреаційні райони і курортні комплекси. Курортний комплекс (КК) включає низку лікувально-оздоровчих закладів, об’єднаних єдиною системою лікування та відпочинку з однотипною інфраструктурою. Наприклад, Квасівський комплекс, який має тільки два аналоги в світі, створений на базі миш’яковистої мінеральної води (Гірсько-Тисянське родовище). До його складу входить відомий санаторій “Гірська Тиса”.

Курортно-рекреаційні райони (КРР) в гірських умовах Карпат формуються у вигляді систем взаємопов’язаних елементів території: населених пунктів, курортних комплексів та установ, штучних водойм, гребель та інш., а також природних ландшафтів, які входять органічно до території району та використовуються для створення курортного середовища. При цьому визначаються наступні функ?Б?Й ?ї ? ? ?

???? Й ? ? ? ? ? ? ? € ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

? D ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? $ ? ? ? > ? ! ? ? ? ? ? ? ? кою ознак:

за географічним положенням (перед гірські, гірські, полонини(Ж

за переважаючим профілем (лікування мінеральними водами – бальнеологічне, кліматичне лікування та відпочинок, відпочинок та туризм, змішаний профіль);

за сезонністю експлуатації;

за планувальною організацією.