Тип 5 – рекреаційна ділянка для масового відпочинку, яка створюється поблизу місць житлової забудови, водних акваторій та інших місцях масового відвідування на площі 0,5-2,0 га. На ділянці може бути обладнано декілька місць відпочинку різних типів, літні будиночки, дитячі і спортивні майданчики, автостоянки.

4. Проблеми та напрями подальшого розвитку рекреаційного господарства Карпат

Згідно із Законом “Про туризм” : туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчими, пізнавальними чи професійно-діловими цілями без заняття оплачуваною діяльністю й називається туризмом.

Українські Карпати – один із найбільш екологічно чистих регіонів нашої країни та, на жаль, сьогодні туристсько-рекреаційний потенціал цих місць використовується недостатньо. Загальновідомо, що туризм – один з найважливіших видів економічної діяльності в світі. За прогнозами експертів ООН на початку нового тисячоліття він буде приносити більше прибутків, ніж нафтова, автомобільна та металургійна галузі разом узяті. За 1970-1990 роки кількість туристів у світі збільшилася на 300 відсотків. За оцінками спеціалістів до кінця нинішнього століття вона збільшитьс?Б?Й ?ї ? ? ?

???? Й ? ? ? ? ? ? ? € ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

? D ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? $ ? ? ? > ? ! ? ? ? ? ? ? ? ортів.

Цю проблему необхідно вирішувати на державному рівні з підтримкою тих, хто займається чи, навіть, намагається розвивати туристичну діяльність в Україні, створити умови, щоб туристичним фірмам було вигідно працювати в нашій країні, а не займатися фактичним вивозом капіталу за кордон.

На сьогодні на розвиток рекреаційної справи можна впливати тільки засобами податкових важелів. Сфера роздержавлення в туризмі – це не тільки передача власності з одних рук в інші, а це створення реальних можливостей кожній людині займатися туристичною діяльністю.

В наш час стало модним на всіх рівнях говорити про підтримку українського товаровиробника. Але не слід забувати й про те, що не тільки виробництво повинно давати надходження до бюджету нашої країни, в місцеві бюджети. В багатьох країнах туризм дає значні надходження в місцеві бюджети. Теж повинно відбутися й у нас. Але для того, щоб одержати дохід – потрібні капіталовкладення. На жаль, сьогодні у держави не вистачає коштів на розвиток туризму.

Значення туризму для регіональної економіки можна сформулювати так:

збільшення надходжень до бюджету;

зростання додаткового попиту на місцеві товари та послуги, внаслідок чого розвивається регіональна промисловість, сільське господарство та сервісна система;

відродження народних промислів, традицій та фольклору;

притік іноземної валюти у вигляді оплати за туристське обслуговування, оплати щоденних потреб туристів, залученню інвестицій;

розширення місцевого транспортного, телефонного та інших сучасних видів зв’язку;

залучення надходжень для впровадження екологічних програм, охорони довкілля.

В майбутньому на розвиток індустрії туризму і надалі будуть відіграти ведучу роль такі основні складові рекреаційного процесу як: рекреаційні ресурси, рекреаційні потреби та економічні можливості держави (або певного регіону). Крім цього, на дану систему первинних передумов діятиме множина інших факторів: екологічна, політична, демографічна ситуація, система розселення та національний склад населення, туристсько-географічне положення регіону, реклама, законодавча, ринкова політика, міжнародне співробітництво, наукові дослідження, рівень освіти, культури, матеріальний стан населення, проведення різних спортивних, ярмаркових, виставкових заходів.

В більшості гірських регіонів світу рекреаційна діяльність пов’язується із використанням лісових, кліматичних , спелеологічних, водних, в тому числі бальнеологічних ресурсів. Тобто на даних територіях можуть розвиватися найрізноманітніші види туризму: клімато-, бальнеолікування, спелео-, гірськолижний, екскурсійний, сільський, пригодницький туризм, альпінізм, мисливство і рибальство та багато інших видів. Як ніяка інша місцевість не лише України, але й світу, Карпатський регіон найбільше повно відповідає цьому опису. Тут, на незначній території. зосереджена велика кількість факторів та об’єктів туризму і рекреації. Карпатський регіон володіє високим потенціалом рекреаційної місткості території. площа частково або повністю використовуваних ландшафтів для рекреаційного обслуговування становить біля 620 тис. га, а їх разова місткість з врахуванням обмежень складає 1,5 млн. чол. Найбільш екологічно допустима місткість рекреаційних територій характерна для Івано-Франківської області – 436 тис. чол.., Закарпатської – 402,6, Львівської – 365,5, Чернівецької – 47,2. до рекреаційних ресурсів регіону належить теплий помірний клімат, густа річкова система, лікувальні води та грязі (близько 600 джерел мінеральних вод), лісові масиви (зосереджено 20 % площі усіх українських лісів). Карпати визначаються особливим поєднанням сприятливих ресурсів для організації зимового відпочинку, туризму та гірськолижного спорту. Крім того, населення Карпатських гір зберігає унікальну культуру та духовність, яку варто делікатно використовувати з метою туризму: не порушуючи, а навпаки, охороняючи та збагачуючи.

Міра освоєння регіону певним чином залежить від рекреаційної політики по відношенню до туризму. При підтримці його місцевими та державними органами влади та при встановленні економічного сприяння для інвестицій до туристської галузі варто сподіватися на його значний розвиток.

В якості прикладу щодо економічного ефекту від рекреаційної діяльності можна привести такі дані. Так, із початку втілення (червень 1999 року) проекту “TASIS “ підтримка місцевого розвитку та туризму