звільнення від сплати ПДВ на продаж путівок ;

звільнення від оподаткування земельних ділянок, на яких діє рекреаційна інфраструктура;

зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в’їзду туристів;

встановлення протекційної податкової політики на здійснення туристичних подорожей дітей та молоді в межах України ;

звільнення від податку на прибуток частини прибутку тур. організацій, що використовується для розвитку їх матеріальної бази та реклами;

зменшення ставок готельного збору.

Крім того, суперечливість українських законів служить відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов’язковою складовою відродження галузі.

В умовах сьогодення , при усвідомленні факту неможливості створення відразу всіх необхідних європейських умов відпочинку і оздоровлення, ми повинні зосередитись на тих особливостях Закарпаття , які дозволять привабити іноземного і внутрішнього туриста вже сьогодні.

Зокрема при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно – історично – етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю.

При цьому слід використати такі сильні сторони, як :

Природно – географічні особливості.

Область межує з чотирма країнами - Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Польщею. Є таким чином своєрідним вікном у Європу і містить на своїй території географічний центр континенту. Територія складає 12,8 тис. км, населення – понад 1 млн. 200 тисяч чоловік.

Близько 80% території займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід ряд гірських хребтів, серед яких розташована найвища точка України – гора Говерла висотою 2061 м. Крім того, область нараховує 465 об’єктів природно – заповідного фонду, 494 резерватів живої і неживої природи.

На територію Закарпаття припадає потужний лісовий потенціал. Площа лісів становить 543,6 тис. га, що займає близько 51% всієї території регіону [3]. Основна концентрація лісів припадає на гірські райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації і туризму.

Важливою частиною рекреаційних характеристик краю є його кліматичні умови. Близько 2000 годин сонячних днів в рік на рівнині і низькогірській частині і 1000 - в середньогірській частині дозволяють забезпечити відпочинок і оздоровлення практично цілий рік (11 місяців). Тут зосереджено 620 мінеральних джерел, з яких понад 360 вивчено. Із 609 населених пунктів Закарпаття у 220 є водопрояви, в тому числі у 15 містах [1, 6]. Більшість з них за своїми властивостями унікальні і сягають світового рівня.

Унікальним є також мікроклімат соляних шахт та соляних озер Солотвина, що використовуються для лікування алергічних захворювань легенів, зокрема, бронхіальної астми [4].

Регіон на основі комплексного вивчення рекреаційної інфраструктури краю, природних особливостей та економічних можливостей кожного району, згідно з проведеним у 1986 –1987 рр. медичним зонуванням, поділений на 10 лікувально – оздоровчих (рекреаційних) зон [4]. Кожна з зон в залежності від кліматично-географічних умов, стану освоєння її бальнеологічних ресурсів має специфічний напрямок використання в лікувальних цілях. Вже зараз санаторні установи краю успішно здійснюють лікування таких хвороб: виразка шлунку, цукровий діабет, захворювання нервової системи, органів руху та інші. При цьому медичний спектр закладів постійно розширюється.

Багата історична і культурна спадщина. В області наявне унікальне поєднання неповторних ландшафтів, історичних, етнографічних об’єктів, пам’яток природи, культури, побуту населення, в яких відображені історичні особливості різних епох, етнічних груп. В цьому плані особливу роль відіграють пам’ятки історії та культури як наочне відображення таланту українського народу, його багатовікової історії. Культура Закарпаття є унікальною, оскільки в процесі свого розвитку зазнала впливу угорської, чехословацької, німецької та української культур, а також міжетнічних зв’язків народів, що протягом століть спільно проживають в Карпатах. В області збереглося багато історичних пам’яток і пам’яток народного мистецтва різних епох. В 1999 році на державному обліку знаходилось 1839 пам’яток археології та історії монументального мистецтва, з яких 6 - державного значення [3]. Найбільш визначними є замок - фортеця в м. Ужгороді (XVI ст.), замок “Паланок” у м. Мукачеві ( XIV-XVII ст.), палац графів Шенборнів у с. Чинадієво, оборонні споруди (замки) у м. Хуст, сел. Королево, Середнє, Невицьке.

Наявність всіх цих культурно – історичних пам’яток, а також багата архітектурна спадщина створюють всі умови для залучення спеціалізованих груп туристів. Крім того, великі дивіденди можна отримувати в разі безпосереднього залучення наявних пам’яток до загального рекреаційного процесу , тобто організації на базі музейних комплексів масових театралізованих видовищ для туристичних груп.

Чисте навколишнє середовище . За сумарною тривалістю сприятливих періодів область, згідно зі шкалою оцінки клімату рекреаційних районів має оцінку “найкраща” [7], а розташованість в улоговині Карпатських гір та відсутність великих промислових виробництв дозволяє Закарпаттю в значній мірі уникати можливих екологічних катастроф на зразок Чорнобильської.

Велика гостинність населення в поєднанні із значним досвідом прийому відпочиваючих. Понад 100 років , особливо в районах розташування курортів та бальнеологічних купелів , жителі регіону щорічно приймали бажаючих оздоровитись та відпочити у благословенному гірському краю. Область має всі необхідні умови ( незайняті трудові ресурси, комфортні приватні садиби, різноманітність сільськогосподарської продукції, можливості повноцінного відпочинку) для такого виду діяльності як сільський і агро-туризм

Крім того, мирне співіснування на одній території великої кількості різних національностей історично сформувало в менталітеті закарпатця такі риси характеру, як доброзичливість, гостинність і терпимість , які можуть стати базою для приватного прийому відпочиваючих.

5.Відомість на певних ринках (країни колишнього Радянського Союзу, Центральна